2022
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/3346
Browse
Search Results
Item Візуальний аналіз зовнішньої реклами на вулиці Руській у культурному ландшафті м. Тернопіль(2022) Чорна, ЮліанаГоловне завдання дослідження – «відчитати» закодовані повідомлення ландшафту як семіотичної системи та зрозуміти, про що свідчить зовнішня реклама як основний елемент цієї системи. Теоретична рамка роботи містить інформацію про такі поняття як зовнішня реклама, візуальне забруднення, культурний ландшафт; розглядається важливість візуального аспекту культури в останні десятиріччя. Для аналізу використовується методика контент-аналізу, що передбачає вимірювання кількісних показників, а також інтерпретація якісних значень у цьому випадку через семіотичний аналіз. Основним матеріалом є фотографії будинків на обраному відтинку вулиці Руської в Тернополі. Виявлене надмірне використання зовнішньої реклами не лише впливає на культурний ландшафт і візуальний образ вулиці чи міста, а й свідчить про культурні особливості місцевого населення Результати дослідження вказують на особливості постсоціалістичного суспільства, економічний устрій, аудиторію, на яку розрахована реклама, ставлення до культурної спадщини, відсутність регулювань реклами. Розглядаються практики вирішення проблеми візуального забруднення через впровадження дизайн-коду для міст.Item Феномен рейву в культурологічному дискурсі(2022) Ступницька, СофіяУ цій роботі досліджується контраверсійний у культурному дискурсі феномен сучасності – рейв-культура. Шляхом аналізу різноманітних підходів та теорій, в основному спираючись на підхід Чиказької школи та Бірмінгемського центру Culture Studies, описано явище субкультури у наукових дискурсах ХХ століття, її функції та ознаки. Субкультурна теорія виступає підґрунтям в подальшому дослідженні феномену рейву, а саме поєднанні в цьому явищі протилежних за ідеологією аспектів контркультури та комерціалізації. Відтак, в роботі аргументовано визначення рейву як унікального феномену, який розпочинає свій шлях як субкультура, але з часом, через поширення технологій, електронної музики та через появу масової культури, подекуди з маргінальної стає популярною і навіть комерціалізованою практикою. Попри комерційні складові та суперечливі для такого поняття риси, рейв все ж досі залишається субкультурою, адже є простором об’єднання молоді з власною системою цінностей та символів, і відмінними від решти суспільства практиками та ідеями, які є шляхами самовираження. Таким чином рейв виділяється і на фоні інших молодіжних культур як гібрид комерційного – культурної індустрії, – та субкультурного, і на фоні культури загалом. За допомогою методів аналізу наявних праць та медіа публікацій, відеоматеріалів, а також власних спостережень, досліджено український рейв та його трансформацію під час Революції Гідності в Україні. На прикладі Києва, проаналізовано зміни у досвіді проживання рейву, наділення його альтернативними функціями та вплив ізольованості від світу в перші роки війни на рейв-культуру в Україні.Item Формування медіа-образу інфлюенсера на інтернет-платформах та в соціальних мережах (на прикладі Аліни Паш і Макса Барських)(2022) Стецик, АнастасіяРобота досліджує вплив поширення цінностей інфлюенсерами у соціальних мережах на їхній образ та сприйняття аудиторією. Розглядається теорія споживання, соціальної присутності, багатства медіа, аудиторії та партисипативного дизайну, щоб виокремити особливості соціальних мереж та інфлюенсерів як окремих медіа. Аудиторія як активний учасник процесу комунікації має багато інструментів та важелів впливу, що дозволяє їй брати участь у формуванні образу інфлюенсерів, проте найбільше вона зацікавлена у цінностях, які поширюють лідери думок. Зміна медіа до більш демократичних пришвидшила зміну потоку впливу у нових медіа, що дозволило аудиторії ділитися власними ініціативами у простіший спосіб. На прикладі двох кейсів - Аліна Паш та Макс Барских - проаналізовано особливості формування медіа-образу у часі війни та активну роль аудиторії у таких процесах. Пояснено потребу у присутності сенсів у соціальних мережах, особливо після повномасштабного вторгнення.Item Відкриваючи власне минуле: культурна пам'ять та вербалізація травми (проєкт виставки)(2022) Старецька, Діана-ТетянаУ післявоєнний час дідусь авторки Богдан Пастух разом з його рідною сестрою Стефанією Брев’як були репресовані у Сибір радянською владою. Причиною цього був брат їхньої матері, який вів підпільно-бойову діяльність в часи другої світової війни у рідному селі. Переховування, знущання, голод та холод були тим травматичним досвідом, що довелось пережити, будучи ще дітьми, родичам авторки. Ця робота є спробою відкрити та переосмислити пам’ять про власне минуле. На основі сформованого теоретичного підґрунтя студій пам’яті і травми, їхніх основних концептів та контекстуалізації історичних подій та родинної історії здійснюється аналіз інтерв’ю з Стефанією Брев’як. В процесі інтерв’ювання використовується метод усної історії. Далі на основі результатів дослідження розробляється проєкт виставки «Відкриваючи власне минуле», що ставить за мету винести із рамок «табуйованих» пам’ять про травматичне минуле і дати заклик досліджувати власні сімейні історії. Формування виставки здійснюється на основі заповнення індивідуальної заявки на конкурс, що запропонована грантовою програмою «Культурна спадщина» Українського культурного фонду.Item Мова трагічного в сучасному українському театрі: сценічні версії "Гамлета"(2022) Скоропад, АнастасіяОб’єктами цього дослідження є три вистави сучасного українського театру за п’єсою Вільяма Шекспіра «Трагедія про Гамлета, принца Данського», які були створені у 2017-2018 рр. Ці постановки розглядаються в контексті суспільних змін, спричинених Революцією Гідності в Україні. У бакалаврській роботі я розкриваю явище трагічного в сучасному театрі як категорію естетики та психології сприйняття мистецького твору. Дослідження має на мені висвітлити теми та триґери, які проговорюють українські сучасні режисери за допомогою мови трагічного «Гамлета». Я аналізую те, як п’єса видозмінюється, слугуючи ідеї автора. Також у головному фокусі аналізу структурні, технологічні, рецептивні та інші принципи роботи кожної з вистав. Теоретичне обрамлення дослідження складають праці Арістотеля, А. Лосєва, А. Ахутіна, Л. Виготського, Б. Брехта, Г.-Т. Леманна.Item Конструювання образу "Україна-ворог" у російських медіа(2022) Піляк, СоломіяУ цьому досліджені проаналізовано, як інформація, яка йде з мас-медіа впливає на перебіг війни та на свідомість громадян, країна яких розпочала війну. У фокусі цієї роботи є програма «60 минут», яка транслюється на телеканалі «Россия 1». У цій роботі розглянуто історію розвитку ЗМІ у найбільших військових конфліктах 20 століття, та основна увага є на вище згадану телепрограму. Також важливою частиною роботи стало вивчення впливу війни на людей та на сам розвивок збройного протистояння. Методологічною рамкою дослідження є теорія фреймів, за допомогою якої знайдено основні теми суспільно-політичного шоу. Також за допомогою емпіричного методу дослідження — опису, відслідковано історію механізму вдосконалення пропаганди та похідних від неї теорій та за допомогою дедукції зроблено висновки про вплив цих засобів на людей.Item Фільм «Божественні» як маніфест прямого кіна в українській документалістиці(2022) Петрівська, ОлександраУ цьому дослідженні я аналізую документальний фільм «Божественні» режисера Романа Бордуна, який називають «калейдоскопічним портретом сучасної України». Було визначено основні підходи, які використовує режисер, на чому фокусується, чим для нього є документальні медіа і як глядачі сприймають повідомлення, які він вкладає у сюжет фільму. Теоретична рамка дослідження базується на поняттях «пряме кіно» та «сінема веріте», їх характеристику я визначаю через праці Джеремі Хікса «Дзига Вертов, визначення документального фільму» та Кейт Бетті «Документальні екрани: неігрове кіно та телебачення», які допомагають краще зрозуміти підходи режисера. Також у своєму аналізі опираюся на теорію Стюарта Холла про «Кодування\декодування», яка допомагає розрізнити як аудиторія декодує символи та конотації повідомлень. У результаті проведеного дослідження мною встановлено, що фільм «Божественні» знятий технікою «прямого кіна» та визначено основні її ознаки, зокрема: режисер не провокує людей до дій, а тільки спостерігає за ними; сюжет фільму не готувався завчасно; життя українців показано без цензури; відсутність нав'язування режисерської думки щодо моральних принципів. В результаті аналізу глядацьких відгуків на фільм, розміщених на платформі «Modern times review» та сайті режисера, зауважено різницю між категоріями глядачів з різних країн, що пояснюється культурними відмінностями та складністю для іноземного глядача декодувати повідомлення.Item Порівняльний аналіз кураторських практик Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та Пінчук Арт Центру(2022) Панас, ДаринаРобота досліджує кураторські практики в Україні на базі порівняльного аналізу кураторської діяльності Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та Пінчук Арт Центру. В теоретичній рамці роботи розглядається історія кураторства, типологія кураторів та види кураторських підходів. Значне місце виділене для опису концепції кураторського методу та ідентичності виставкового простору. Сучасні кураторські практики мають форму дискурсивного підходу та базуються на методі «the curatorial», котрий забезпечує міждисциплінарний спосіб курування, який крім виставкової діяльності включає дослідження та рефлексію. На прикладі двох кейсів інституцій сучасного мистецтва ПАЦ та МСУМК проаналізовано актуальність українських кураторських практик в рамках світового контексту, ідентичність, яку формує українське кураторство та новітність підходів.Item Ревіталізація постіндустріальної спадщини як чинник расформації міської культури (на прикладі Запоріжжя і Житомира)(2022) Осадча, ВікторіяРевіталізація постіндустріальної спадщини є міждисциплінарним та багатофункціональним процесом, який комплексно підходить до трансформації та переосмислення об’єкта або простору. У цьому дослідженні я аналізую контекст української ревіталізації на прикладах Креативної платформи “Млин” в Запоріжжі та Інноваційного парку “Вимірювач” в Житомирі, і їх гіпотетичного впливу на трансформацію міської культури в індустріальних містах. Методологічною рамкою дослідження є теорія трьох моделей регенерації культурної спадщини за Греямом Евансом, трьох аспектів функціонування ревіталізації в польському дослідженні Agnieszka Konior і Veronika Pokojska “Management of Post Industrial Heritage in Urban Revitalization Processes” і трьох вимірів індустріальної культури за прикладним дослідженням “The Transformative Power of Industrial Culture. A Dynamic Approach to the Culture of Industrial Regions”. У ході дослідження було визначено низку причин за якими ревіталізація одного об’єкту постіндустріальної спадщини не може слугувати фактором трансформації міської культури цілого міста: відсутність державної політики регулювання процесів ревіталізації, реновації та джентрифікації, відсутність взаємодії міських громадських ініціатив з освітніми платформами, колективний досвід і пам’ять населення стосовно обмеженості і закритості промислових територій до використання.Item Трансформація образу жінки у післявоєнній Америці (на прикладі сучасних серіалів "Чарівна місіс Мейзел" та "Чому жінки вбивають?")(2022) Мурська, ХристинаУ цьому дослідженні я проаналізую історію жінок, яка трансформувала образ жінки у післявоєнній Америці. У фокусі цієї роботи є два серіали «Чарівна місіс Мейзел» та “Чому жінки вбивають?». Аналізуючи ці серіали, я наочно продемонструю, як історичний розвиток жіночої емансипації відкривається для нових поколінь глядачів, як його тепер розуміють, та як зображають за посередництвом кіносеріалів. За допомогою порівняльного аналізу я зможу проявити уявлення кіноіндустрії та глядачів, як жінка виборювала свої права, що це дало суспільству, перебудову всіх інституцій – від політики до шлюбу, і яку вагу і вплив справляє ця перебудова зараз та як відображена нова повсякденна реальність у нових медіа.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »