Відкриваючи власне минуле: культурна пам'ять та вербалізація травми (проєкт виставки)

Abstract

У післявоєнний час дідусь авторки Богдан Пастух разом з його рідною сестрою Стефанією Брев’як були репресовані у Сибір радянською владою. Причиною цього був брат їхньої матері, який вів підпільно-бойову діяльність в часи другої світової війни у рідному селі. Переховування, знущання, голод та холод були тим травматичним досвідом, що довелось пережити, будучи ще дітьми, родичам авторки. Ця робота є спробою відкрити та переосмислити пам’ять про власне минуле. На основі сформованого теоретичного підґрунтя студій пам’яті і травми, їхніх основних концептів та контекстуалізації історичних подій та родинної історії здійснюється аналіз інтерв’ю з Стефанією Брев’як. В процесі інтерв’ювання використовується метод усної історії. Далі на основі результатів дослідження розробляється проєкт виставки «Відкриваючи власне минуле», що ставить за мету винести із рамок «табуйованих» пам’ять про травматичне минуле і дати заклик досліджувати власні сімейні історії. Формування виставки здійснюється на основі заповнення індивідуальної заявки на конкурс, що запропонована грантовою програмою «Культурна спадщина» Українського культурного фонду.