Institutes | Інститути
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/36
Browse
57 results
Search Results
Item Соціальні документи Церкви: енцикліки, радіозвернення, апостольське послання (1891–2015)(Український католицький університет / Інститут релігії та суспільства, 2020)У цьому збірникові зібрано, мабуть уперше в Україні, переклади 12 документів Римо-Католицької Церкви, присвячених соціальним питанням – таким, що найбільше торкаються реального життя людини і суспільства: становище людей праці в мінливих історичних обставинах, розвиток народів у справедливості, любові та правді, мир на землі, екологічна турбота про нашу планету – спільний дім людської сім’ї тощо. Протягом 1891–2015 років вісім Римських пап: Лев XIII, Пій XI, Пій XIІ, Іван XXIII, Павло VI, Іван-Павло ІІ, Бенедикт XVI, Франциск – оприлюднили на цю тему чимало документів, з яких до цього збірника увійшли 10 енциклік, апостольське послання і радіозвернення. Це видання буде корисним не лише богословам, релігієзнавцям, семінаристам, студентам богословських факультетів, мирянам різних Церков, а й загалом людям доброї волі в Україні.Item РеСтарт(Інститут релігії та суспільства УКУ / Центр Діалогу Лібертас, 2022-08-03) Дзюбанський, ТарасЗ початком повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 року, мільйони українців були вимушені залишити свої домівки, тисячі – втратили життя. Вся Україна страждає та переживає, отримала травму на довгі роки. З початку березня Інститут релігії та суспільства УКУ та Центр міжрелігійного діалогу «Лібертас» започаткували онлайн-консультації та вебінари для волонтерів та усіх бажаючих навчитися справлятися з емоціями, стресом та будувати резилентність у кризові часи. На початку червня Центр «Лібертас» зібрав 40 учасників з усієї України для участі в духовній реабілітаційній програмі #РеСтарт. А саме – воркшопи та сесії за наступними напрямками: духовна терапія (Юдаїзм, Християнство, Іслам), психологічна терапія, арт-терапія, бібліотерапія, молитовна та медитаційна терапії, співотерапія, кінотерапія, фізична терапія, інформаційна терапія, гастротерапія, особисто-професійна терапія та нетворкінг.Item Pacem in terris(1963)Енцикліка Папи Івана XXIII про встановлення миру між усіма народами в істині, справедливості, любові та свободіItem Берестейське поєднання в контексті унійних змагань Київської Церкви від часів Хрещення Русі(Національний заповідник "Замки Тернопілля", 2021-12-16) Мороз, ВолодимирРозвідку присвячено аналізу Берестейського поєднання в контексті унійних змагань Київської Церкви від часів Хрещення Русі.Item Історія чернецтва у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ(Ужгородський Національний Університет, 2020) Мороз, ВолодимирСтаття присвячена вивченню спадщини ігумена Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая на Чернечій Горі о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835–1894) як історика чернецтва загалом та Василіянського Чину св. Йосафата зокрема. Автор подає характеристику діяльності о. Кралицького на полі пошуку, дослідження і видання низки архівних джерел XVIII–ХІХ століть з метою висвітлення історії монашества, написання численних розвідок про василіянські монастирі й чернечі біографії. Володимир Мороз обґрунтовує думку про те, що до видання джерел мукачівський ігумен прагнув підходити системно, публікуючи якомога точніші тексти давніх актів і взаємно верифікуючи повідомлення одних документів іншими. Особливу увагу присвячено програмному характеру досліджень о. Кралицьким історії монастирів Закарпаття. Автор опрацьовує його тексти про монастирі в селах і містах Біксад, Боронява, Букова Гірка, Грушево, Імстичево, Красний Брід, Малий Березний, Марія-Повч, Мукачево, а також ліквідовані монастирі Марамороша. У статті простежено те, як чернець поступово перейшов від видання джерел до їх аналізу в авторських розвідках про чернечі обителі. Численні статті мукачівського ігумена про василіянських протоігуменів, а також укладений ним список протоігуменів, розглянуті як вияв прагнення о. Кралицького дослідити і написами життєписи відомих йому керівників Василіянського Чину на Закарпатті. При цьому показано, що чернець-дослідник не обмежувався вивченням біографій виключно протоігуменів, адже написав тексти і про деяких василіян, які були відомими богословами і наставниками молодих ченців. Окремо автор статті наголошує, що о. Кралицький у своїх біографічних студіях не обмежувався виключно Закарпаттям, адже видав також тексти про життя св. Кирила і Методія, св. Антонія Печерського, Нестора Літописця, Феофана Прокоповича. У цих та інших випадках мукачівський ігумен виступив як яскравий представник української релігійної та інтелектуальної історії другої половини ХІХ ст., свідомий власної ідентичності.Item Волинська церковна книга у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря в середині ХІХ ст.: географія видань, тематика, статистика(Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких, 2018, 2018) Мороз, ВолодимирСтаття присвячена аналізу кількісного і тематичного представлення видань друкарень історичної Волині у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая станом на середину ХІХ ст.Item “To avert possible abuses”: Ukrainian Greek-Catholic Church’s teaching on government election(University of Pardubice, 2017) Moroz, VolodymyrItem Kyivan Notation as a local Variant of the linear notation in Ukraine(2011) Yasinovskyii, YuriiItem Мирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні повоєнних десятиліть(2019) Граб, УлянаМонографія є першим дослідженням інтелектуальної біографії центральної постаті українського музичного світу повоєнної еміграції – українського музикознавця та диригента Мирослава Антоновича (1917–2006). Особливу увагу зосереджено на культуротворчій діяльності еміграційного музикознавства повоєнних десятиліть (50–80 рр.) та її кореляції з напрямками наукових досліджень материкової музичної науки. Наукова праця М. Антоновича та його диригентська діяльність з Візантійським хором з Утрехта склали особливий вимір еміграційного культуротворення повоєнних десятиліть. Вони свідчать про розуміння власної національної традиції як частини європейської культури, про набуття «європейської ідентичності» як усвідомленого і прийнятого міжкультурного співіснування за умови збереження власної самобутності. Книга написана за матеріалами архіву М. Антоновича, особисто переданого на зберігання в Інститут церковної музики Українського католицького університету (Львів).Item Богородична гимнографія у вимірах духовної культури України XI–XVII століть.(ФОП Тетюк Т. В., 2017) Сиротинська, НаталіяУ дисертації досліджено шляхи формування і розвитку богородичної гимнографії як явища духовної культури України. В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу розглядаються засади інтегрування богородичної гимнографії у площину українського культурного простору XI–XVII століть, зокрема, у складі літургійних книг, нотолінійних ірмологіонів, а також пам’яток давньої української літератури. В цьому контексті богородичну гимнографію відзначено не лише як ключ до розуміння змісту національної культури, але як символ спадкоємності епох і повноцінного партнерства у європейському культурному ареалі. Виявлено, що синкретична складова жанрів богородичної гимнографії є підставою складної композиційної структури, що містить такі складові: літургічну, яка визначає зміст і функції в богослужінні; лінгвістичну, з її риторичними законами композиції, а також музичну. Остання підпорядковується богословському змісту, що розставляє відповідні акценти, проте демонструє виразну логіку розвитку, що проявляється в різних аспектах – у змінності мелодизованої силабіки на розлогу орнаментику, чергуванні ритмічного дрібнення й ущільненні тривалостей, стрункості метричних схем, мінливості ладового забарвлення, змінності звуковисотної лінії, градаціях темпу й динаміки.