Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/983
Browse
11 results
Search Results
Item Іронія як спосіб роботи з джерелом(Україна модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 2015-03-15) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаВ даному тексті іронія розглядається як один з можливих способів роботи з джерелом (в даному випадку йдеться про специфіку статистичних даних в правоохоронній системі України в 1920-ті роки).Item Окупація, війна та інші можливості…(Гендерний інформаційно-аналітичний центр "КРОНА", 2015) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаДаний текст представляє декотрі результати соціологічного дослідження, проведеного у жовтні – грудні 2014 р. в Україні. Поточні політичні події в Україні, пов’язані з окупацією та анексією Кримського півострова, а також з не виголошеною російсько-українською війною в Донецькій та Луганській областях, спровокували масову міграцію населення и актуалізували проблему внутрішньо переміщених осіб. Стаття фокусується на специфічному досвіді переживання війни та травми, зроблено акцент на «жіночих» історіях, продемонстроване складне переплетення травми та можливостей.Item Випробування владою: посадова злочинність радянської номенклатури великих міст в Україні часів непу (за матеріалами херсонської справи)(2011) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаThis article is a study of the relationship of the new Soviet ruling elite with the population of a Ukrainian city in the period of a New Economic Policy. The basis of this investigation consists of sources relevant to the “Kherson case” - and focuses on a series of systematic crimes committed by the Soviet city administration. The specific nature of these sources allowed for the reconstruction of the events and for tracing the social (city community) and individual (main actors) reactions to this situation. This study makes it possible to reconstruct in detail the specificity of the new stratification processes and the reactions of representatives from different social groups to those processes.Item Проблеми шлюбних відносин у контексті радянської сімейної політики в Україні на початку 1920-х рр. (за матеріалами газет та фахових юридичних часописів)(2013) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаItem Специфіка висвітлення у періодичних виданнях проблематики злочинності у перші роки введення непу в Україні(2010) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаУ статті розглядаються інформаційні можливості періодичних видань у якості джерела щодо реконструкції тогочасного дискурсу щодо злочинних дій, а також для розширення знань про буття пересічної людини в Україні на початковому етапі введення нової економічної політики.Item Сирітство, безпритульність та злочинність неповнолітніх у 1920-ті рр. в контексті соціально-демографічних процесів(2013) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаУ статті розглядаються сирітство, безпритульність та злочинні дії серед неповнолітніх, що постають як наслідки соціально-демографічних змін, викликаних соціальними потрясіннями першої чверті ХХ ст. Надано загальну характеристику ідеології «державного» виховання дітей, яка на декларативному рівні подавалася як спосіб вивільнення сім’ї від побуту та, разом з цим переслідувала чисто практичну необхідність опіки над неповнолітніми, що залишилися без годувальників, а також ставила собі на меті виховання людини нового типу, орієнтованої на колектив та суспільну реалізацію. Оглянуті реальні умови реалізації такого виховання в першій половині 1920-х рр., надано загальну характеристику специфіки злочинної поведінки підлітків та її вивчення тогочасними спеціалістами.Item «Голос в’язня»: тюремна тематика в публічному дискурсі України часів непу(2011) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаУ статті на основі матеріалів преси для в’язнів розглядається специфіка оприлюднення в суспільстві 1920-х рр. «тюремної» проблематики. Архівні документи у сукупності з періодичними повідомленнями дозволили показати наявність у тогочасної народної журналістики «особливої» функції, яку б сучасною термінологією ми б означили як «внутрішнє сигналізаторство». В цілому зазначається, що завдяки активній журналістській діяльності пенітенціарна система УСРР часів непу на початковому етапі її діяльності не була закритою, умови утримання ув’язнених, а також питання щодо можливої амністії, перебували під контролем громадських організацій та ставали предметом обговорень у публічному дискурсі через публікації у пресі. Однак вже на середину 1920-х рр. громадянські ініціативи поступово згортаються, доступ зовнішніх представників спільнот до внутрішнього середовища пенітенціарної установи обмежувався, зробивши на кінець нової економічної політики систему місць позбавлення волі непрозорою для суспільства.Item Соціальний простір міста: можливості «причитування» та управління(2007) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаУ статті на основі аналізу наукової літератури розглядається поняття «місто», «пам'ять» та «пам’ятник», а також їх взаємопов’язаність в міському просторі. Крізь призму розуміння означених дефініцій подається бачення специфіки міського простору м. Донецька, населення якого є строкатим не тільки в національному, соціальному та віковому відношеннях, а й суттєво відрізняється за способом життя. В силу певних політичних процесів, як то перебудова, розпад Радянського Союзу, проголошення незалежності України, населення м. Донецька є носієм різних типів колективної та індивідуальної пам’яті про минуле, що виявляється як в електоральних волевиявленнях донеччан, так і у способі освоювання та «проживання» сучасного простору міста.Item Регіональна ідентичність і політичний вибір (на прикладі Донецька)(2008) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаItem Проблемні складові повсякденної практики регулювання народжуваності та утримання неповнолітніх у контексті радянської сімейної політики 1920-х рр.(2013) Mikheieva, Oksana; Міхеєва, ОксанаУ статті розглядаються проблеми дітовбивств, абортів та ситуацій встановлення батьківства й призначення аліментів, що набули актуальності контексті радянських новацій 1920-х років у сфері сімейної політики та процесів формування «нового побуту». Розгляд саме цих проблем дозволяє сфокусувати увагу не на офіційних деклараціях, а на реаліях втілення означених новацій; виявити та прослідкувати інерцію суспільства у ставленні до нових реалій пролетарського шлюбу; розглянути декотрі повсякденні практики жінок, що поставали у відповідь на заходи влади у сфері сімейних відносин.