Сирітство, безпритульність та злочинність неповнолітніх у 1920-ті рр. в контексті соціально-демографічних процесів

Abstract

У статті розглядаються сирітство, безпритульність та злочинні дії серед неповнолітніх, що постають як наслідки соціально-демографічних змін, викликаних соціальними потрясіннями першої чверті ХХ ст. Надано загальну характеристику ідеології «державного» виховання дітей, яка на декларативному рівні подавалася як спосіб вивільнення сім’ї від побуту та, разом з цим переслідувала чисто практичну необхідність опіки над неповнолітніми, що залишилися без годувальників, а також ставила собі на меті виховання людини нового типу, орієнтованої на колектив та суспільну реалізацію. Оглянуті реальні умови реалізації такого виховання в першій половині 1920-х рр., надано загальну характеристику специфіки злочинної поведінки підлітків та її вивчення тогочасними спеціалістами.