Батьківське ставлення до дітей в контексті стресу в умовах війни в Україні: ретроспективне дослідження

Abstract

Батьківське ставлення відіграє важливу роль для психологічного благополуччя дитини, особливо, якщо мова йде про ситуацію війни. Втім, наскільки стрес батьків, пов'язаний з війною в Україні, позначається на їхньому ставлення до дитини залишається мало вивченим. Відтак метою цієї роботи стало вивчення того, як стрес, який переживають батьки через війну, позначається на їхньому ставленні до дитини. Дослідження мало ретроспективний крос-секційний дизайн і в ньому взяли участь 407 батьків, які заповнили анкету соціо-демографічних даних, Алабамський опитувальник батьківства, шкалу психологічного дистресу Кеслера та анкету ретроспективного погляду на батьківство до війни та зараз. Було виявлено статистично значимі відмінності у ставленні батьків до дітей в залежності від віку дитини: батьки дітей 6-10 років є більш залученими в батьківство, частіше проявляють позитивне батьківство та більше застосовують до дитини різні види покарань у порівнянні з батьками дітей 14-17 років. Батьківський стрес виявився предиктором непослідовного виховання дітей будь-якого віку. Для дітей 6-10 років, батьківський стрес також позначається на зростанні різних видів покарань дитини. Окрім стресу, який переживають батьки під час війни, супутніми чинниками ризику різних видів покарань дитини є дохід сім’ї, здоров’я та самопочуття батьків, кількість дітей у сім’ї, стать дитини, умови проживання, рівень страждань батьків, пов’язаних з війною. У роботі дискутуються різні можливості полегшення стресу батьків, пов’язаного з війною, та полегшення його наслідків, що стосується ставлення батьків до дитини.