The Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in General

Abstract

Цей нарис натхненний нещодавньою ватиканською інструкцією про священничу формацію. Однак в есеї розглядається особливість християнського життя в цілому. На відміну від деяких сучасних поглядів на релігійну формацію, які наголошують на особі та її прагненні до святості, Церква сьогодні застосовує свою реляційну еклезіологію до духовного розвитку своїх священників. Прагнення до християнської досконалості відбувається найкраще тоді, коли віруюча людина втішається товариством друга. У статті розглядається кілька причин такого акценту, почерпнутих із класичних джерел.