До питання правопису чужомовних власних назв: ще раз про концептуальний підхід та головні принципи

Abstract

Цю статтю присвячено проблемі вироблення головних принципів практичної транскрипції власних назв (особових імен, прізвищ, географічних назв) із різних мов. Одним із важливих висновків цього дослідження є теоретично обґрунтоване розрізнення між засвоєними запозиченнями (це головно загальні назви чужомовного походження і географічні назви, цілком засвоєні українською мовою) та незасвоєними чужомовними власними назвами (антропонімами й топонімами), які не підлягають адаптації до звукового ладу української мови.