Право на місто у сучасних українських реаліях: актори та шляхи реалізації (приклад Львова)

Abstract

Метою авторського тексту є розгляд процесів реалізації права на місто як теоретичного концепту на конкретних прикладах, що мають місце у Львові. Розглядаються два основні виміри права на місто – право на участь і право на апропріацію міського простору. При огляді права на апропріацію автор розглядає вибіркові об’єкти у Львові, які мали піддатись видозміні (знесення, перебудова), зазначає форми, чи моделі спротиву громади цим змінам, а також якого результату було досягнуто шляхом спротиву. Говорячи про включеність, мешканців міста Львова у просторотворчі процеси (право на участь), або ж партисипативні практики населення, автор акцентує увагу на появі різноманітних громадських активностей, серед яких є й ініціативи роботи з міськими просторами. Це ініціативи збереження парків від забудовника та перетворення їх власними силами на якісні громадські простори, із пізнішим залученням влади чи бізнесу; ініціативи створення серед мешканців спільних цінностей самоорганізації і загальних навичок спільних дій; різного роду проекти ревіталізації громадських просторів, тощо. Також у тексті коротко подано огляд стосунків між можливими агентами реалізації права на місто.