Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики: у 3-х т., 2-х кн.; т. 2: Шестиголосі партитури: реконструкція; т. 3: Дослідження; кн. 2

Abstract

Видання супрасльських кантиків (партесних багатоголосих творів) кінця XVII ст. розкриває яскраву й невідому досі сторінку церковно-музичної історії Супрасльського Благовіщенського монастиря у період його активної життєдіяльності під омофором Василіянського чину. Розташований на перетині білоруської, української та польської релігійних культур, монастир відігравав важливу роль у сприйнятті й засвоєнні західних новацій, зберігаючи при цьому першооснову літургійної, богословської та музичної практики cхідного обряду. Публікація охоплює факсимільне відтворення рукописних нотних текстів і транскрипцію хорових партій (т. 1, кн. 1), реставрацію повних партитур 49 композицій (т. 2, кн. 2) та дослідницькі статті з музичної історії монастиря, кодикологічних і палеографічних спостережень над рукописними пам’ятками й особливостями церковнослов’янської мови з рисами української говірки (т. 3, кн. 2).