Схильність до самоушкодження осіб з різною здатністю до менталізації

Abstract

Схильність до самоушкоджуючої поведінки або суїцидальних думок має багато причин, які до сих пір вивчаються. Однією з таких може бути рівень менталізації особи. Втім на україномовних просторах інтернету зустрічається не так багато інформації про зв'язок самоушкодження з менталізацією або ж використання терапії на основі менталізації. Метою даного дослідження стало розуміння того, чи варто звертати увагу на рівень менталізації при психотерапії осіб, що мають схильність до самоушкодження або самогубства. І також важливо було дізнатися, чи є яскравий взаємозв’язок самоушкоджуючої поведінки саме з особами, що мають певні характеристики особистісних розладів, для подальшої роботи з ними. Дослідження було проведене за допомогою Google Form, яку заповнило 89 осіб з відсутністю схильності до самоушкодження або ж самогубства та з наявністю певної схильності. Серед респондентів були і особи, які мають певні порушення в структурі особистості, що дало змогу поділити всю кількість опитуваних на два кластери: схильні до невротичності, та зі схильністю до межових характеристик. Між шкалами менталізації та певних причин самоушкодження спостерігалася кореляція(r в межах 0,2-0,5), що дала можливість проаналізувати, як все між собою взаємопов’язано. А при дослідженні особистісних структур було виявлено, що схильність до самоушкодження та суїцидальної поведінки значною мірою проявляється в осіб із ознаками примітивних захисних механізмів та дифузії ідентичності, а рівень їх менталізації є нижчим. В подальшому психотерапевти можуть глибше розбирати причини самоушкодження в осіб з нижчим рівнем менталізації і працювати саме над ними. Також вони можуть звертати увагу на особистісну структуру особистості під час таких випадків, щоб точніше поставити діагноз. І загалом в Україні варто розвивати терапію на основі менталізації, адже закордоном вона є доволі розповсюдженою і ефективною.