«Перед’євангелізація» в сучасну епоху

Abstract

Термін «перед’євангелізація», що після ІІ Ватиканського собору втратив популярність, тепер знову опинився в фокусі уваги. За цим терміном криється конечна потреба готувати потенційних слухачів слова Божого до сприйняття вербальної проповіді спасіння в Ісусі Христі. Засобом для цього може послужити присутність віруючих у суспільному житті, їхнє свідчення віри, їхня турбота про земне добро людини, а також їхні виступи в обороні християнства на публічному форумі. Головні сфери, в яких розгортається перед’євангелізація, – це християнські родини, доброчинна діяльність Церкви, культура і мистецтво, засоби масової інформації, а також активна присутність християн у політиці. Така діяльність, що колись трактувалася як вступ до євангелізації й називалася перед’євангелізацією, по суті, може бути євангелізацією у властивому розумінні слова, хай навіть її мета – всього лиш підготовка до виразного проголошення християнської керигми.