Συγκατάβασισ τò φαινόμενον. інтерпретація проповідницьких правил святого Івана Золотоустого у творах Ентоні Коньяріса як приклад сучасної православної гомілетики

Abstract

У дисертації досліджено православне проповідництво в історично-богословському контексті, насамперед періоду його «золотої доби» (IV–V ст.), головною постаттю якої вважають святого Івана Золотоустого. На основі огляду життя та діяльності видатного церковного, суспільного і культурного діяча Візантії, відображених у його творах (передусім, численних гоміліях), стверджується, що і до нашого часу Православна Церква дотримується проповідницької школи святого Івана Золотоустого. Її сучасні богослови активно звертаються до його спадщини, осмислюють її та інтерпретують в контексті сучасних проблем буття Церкви, людини, суспільства. Автор дисертації доводить, що священик Грецької Православної Церкви в США, богослов-проповідник і душпастир Ентоні Коньяріс, який наслідує гомілетичну школу святого Івана Золотоустого насамперед у зверненні до поняття «συγκατάβασις», є оригінальним продовжувачем ранньохристиянського мислителя. У дисертації проаналізовано богословські твори і проповіді Е. Коньяріса, що ілюструють духовну спадкоємність сучасної православ’я зі святоотцівською традицією. Порівняльний аналіз творчості Е. Коньяріса з ученням інших сучасних богословів, що репрезентують різні християнські церкви, засвідчує неабиякий екуменічний потенціал його богословсько-проповідницької думки.