Божественная филантропия как модель христианского служения у Климента Александрийского Quis dives salvetur

Abstract

Климент Олександрійський роз'яснює поняття «койнонії» і тісно пов'язує його з Божественної філантропією, тим самим закладаючи основи християнського розуміння соціального служіння, яке відрізняється від юдейської іманентної есхатології, згідно з якою нагорода за праведне життя приходить під час життя людини, а також відрізняється від греко-римських традицій покровительства, згідно з якими піклування над бідними було способом надати особливого значення своїй перевазі над іншими. Навпаки, за щире служіння братам і сестрам, згідно з вченням Климента, Бог нагородить людину радістю і любов'ю і головне - вічної обителлю на небесах. Такі погляди на питання койнонії, а також багатства і бідності залишаються актуальним і по сьогоднішній день, незважаючи на те, що в наступні покоління християнства будуть розроблені і інші моделі, наприклад модель Іоанна Златоуста з його повним зреченням від багатства.