Етимологічна герменевтика як ключ до розуміння і датування тексту (на прикладі легенди про Сема, Хама і Яфета: Бут 9:18–27)

Abstract

У статті йдеться про етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення приблизного датування тексту, а також вияснення змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Автор статті ілюструє цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета (Бут 9:18-27) й приходить до висновку, що їх етимологія – грецька, а отже легенду потрібно датувати елліністичним періодом і вона була витворена для правового обґрунтування перебування Ізраїля на землях завойованих народів Ханаану. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й старозавітної біблістики доведуть, що їх семітська етимологія – давніша за грецьку.