Логос і Дух у християнських авторів II століття. Проблема посередництва

Abstract

Розглянено розуміння понять «Логос» і «Дух» у вченні апологетів Юстина Мученика, Таціяна, Атенагора Атенського й Теофіла Антіохійського, а також Іринея Ліонського. Поняття «Логос» та «Дух» у цих авторів ще не є чітко ідентифікованими з другою і третьою іпостассю християнської Трійці. Апологети, крім деяких натяків у Юстина, не говорять про воплочення Логоса, розглядаючи Логос переважно в його взаємовідносинах з Отцем на онтологічному рівні. Натомість в Іринея центральною темою богословського мислення є воплочення Логоса. У Юстина та Іринея Дух виступає як окреме індивідуальне буття й ототожнюється водночас із Логосом як його власне ім’я; у Таціяна божественний Дух є одним із атрибутів природи Бога, але він не ідентифікує його з новозавітним Святим Духом. В Атенагора й Теофіла Дух – це насамперед Божий прояв чи сила в сотвореному світі.