Церковнослов’янська лексика із коренем жи- (жив-) в українській мові ХVІ–ХVІІ ст.

Abstract

На матеріалі різножанрових і різностильових українських писемних пам’яток, що увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та «Історичного словника українського язика» за редакцією Є. Тимченка, у діахронному аспекті досліджено церковнослов’янську лексику із коренем жи- (жив-). Основну увагу зосереджено на етимологічному аналізі досліджуваних слів, що полягав передусім у з’ясуванні їх семантичного етимона. Установлено, що декотрі церковнослов’янські лексеми виникали як семантичні кальки до грецьких слів. Простежено вживання церковнослов’янізмів у стійких і лексикалізованих словосполученнях української мови ХVІ–ХVІІ ст. Виявлено, що деякі з них збереглися дотепер у сучасній українській літературній мові або в її говорах. Поодинокі слова функціонують у сучасній богослужбовій практиці.