Ентелехія чи транстелехія: чим керується людина у своєму практичному житті?

Abstract

Розглянуто засадничі антропологічні передумови людського практичного життя. Обґрунтовано погляд про важливість інтеграції етики і моралі у цілості практичної філософії. Напруга між етикою і мораллю, ентелехією і транстелехією не є щось штучне, а відображає «двозначність» людського єства, виражену у розрізненні між двома вимірами буття людини: особою і природою. Обґрунтовано твердження про те, що людина як особа здатна ставити перед собою трансцендентні цілі, жити для інших заради них самих. З іншого боку, будучи частиною середовища, вона прагне до життя, яке веде до здійснення потенціалу, закладеного в її природі. Людське життя розгортається між горизонтами самоздійснення і самотрансценденції, на перетині світу і середовища.