Модель соціалістичної національної ідентичності та пошук її альтернатив у білоруському кінематографі

Abstract

Модель соціалістичної національної ідентичності формувалася в радянській культурі 1930-х років у контексті репресій за справами про «буржуазний націоналізм». В її рамках суть національних мистецтв описували формулою: «Національні мистецтва повинні бути національні за формою, соціалістичні за змістом». Білоруські фільми цього періоду демонструють, як за концептом «національне» закріплюється ідея локально-етнографічного, тоді як за концептом «соціалістичне» – ідеї модернізації та централізованої влади. Імпліцитні згадки про культурну травму, яку пережили білоруси, щоб стати «радянськими», стають можливими тільки в кінематографі пізньорадянського періоду та періоду «перебудови», експліцитні – в білоруському кінематографі 1990-х років.