Класичні історії кохання у нових соціокультурних умовах: ремейки радянських романтичних комедій у структурі пострадянської культури

Abstract

Пострадянській культурі притаманна глибока ностальгія за радянськими часами. Проявом цієї ностальгії є постійна циркуляція радянської тематики у пострадянському медіапросторі. Класичні радянські романтичні комедії рік за роком традиційно демонструються на центральних телеканалах протягом державних свят. Ремейк сутнісно має інтерпретативну природу. У ремейку сталі радянські сюжети пристосовуються до сприйняття сучасним пострадянським поколінням. Ремейки, що інкорпорують і адаптують радянські патерни романтичних стосунків до нового культурного середовища, вказують на існування зв’язку із класичними радянськими історіями про кохання. Ремейки адаптують радянські історії про кохання до сучасної культури. Продюсери ремейків «Іронії долі, або З легким паром!» (1975) та «Службового роману» (1977) декларували наміри створити класику пострадянської культури. Але ремейки не змогли зайняти місця радянської класики, хоч сприйняття старої класики сучасною аудиторією ускладнене через брак зв’язку з радянським культурним контекстом.