Abstract:
Розглядається питання концептуальної спорідненості генеалогії Фрідріха Ніцше з
генеалогічним проектом Мішеля Фуко. Розкрито антиісторицистські тенденції, спільні для обох
філософів, їх критичну настанову щодо принципів традиційного історіописання. Спираючись
на методологічні роздуми, запропоновані Фуко в есе «Ніцше, генеалогія, історія» і вступі до
праці «Наглядати й карати», авторка виділяє основоположні принципи генеалогічного проекту
та формулює визначення генеалогії як критики, спрямованої на вияснення питань історичної
причиновості. Заторкнуто політичний аспект генеалогії, що має важливе прикладне значення
для сучасної практичної філософії.
