Культурна пам’ять про геноцид вірмен у 21-му столітті: механізми функціонування (на прикладі львівської спільноти вірмен)

Abstract

У межах роботи було опитано та проаналізовано свідчення представників львівської вірменської спільноти щодо культурної пам’яті про геноцид вірмен: чи пам’ятає спільнота про цю подію та як це проявляється та що є важливим для спільноти у репрезентації геноциду в культурі для львівської спільноти вірмен. Праця базується на роботах таких науковців як Джеффрі Александер (метод аналізу репрезентації травматичної події та створення дискурсу про подію від групи, що пережила травму), Маріана Гірш (концепт постпам'яті – міжпоколіннєвої передачі травматичного досвіду) та Кеті Карут (теорія травми та травматичної пам’яті). Крім того, для історичного обрамлення було використано напрацювання Адама Джонса, Нормана Наймарка та Рафала Лемкіна, а аналіз групи проводився шляхом роботи зі свідченнями представників львівської вірменської спільноти, серед яких було проведено інтерв’ювання у 2022-му та 2023-му роках. У роботі представлено аналіз того, які практики пам’ятання поширені серед спільноти; що є важливим для спільноти, в контексті репрезентації травми про геноцид вірмен та пам’ятання про подію, в сфері мистецтва; який вплив дають політики пам’яті на пам’ятання спільноти про подію.