Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Аврамчук, Олександр
dc.date.accessioned 2022-07-27T07:02:26Z
dc.date.available 2022-07-27T07:02:26Z
dc.date.issued 2021-12
dc.identifier.citation Аврамчук, О. (2021). Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом . Психосоматична медицина та загальна практика, 6(3), e0603326.
dc.identifier.uri https://er.ucu.edu.ua/handle/1/3174
dc.description.abstract Актуальність. Соціальний тривожний розлад (соціальна фобія) є одним із поширених варіантів тривожної патології, який здебільшого характеризується хронічним перебігом, стійкістю симптомів та схильністю до рецидивів. Негативний соціальний досвід у патогенезі соціальної фобії може супроводжуватися ознаками гіперзбудження, нав’язливим спогадами та думками й прагненням уникати схожих ситуацій та подій. Поруч із цим наукові дослідження останніх років вказують, що особи із соціальним тривожним розладом страждають від клінічно значущих симптомів ПТСР у відповідь на соціальні травми, що погіршує якість життя та підвищує ризик щодо суїцидальних спроб. Мета. Дослідити клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом. Матеріали та методи. Досліджувана група включала 179 осіб, які висловлювали скарги на суттєвий психоемоційний дистрес через уникнення соціальної взаємодії й симптоми характерні для соціального тривожного розладу з тривалістю понад 6 місяців у анамнезі. Середній вік склав 31,45 ± 3,84 років, 77,09 % (138) мали жіночу стать, 76,5 % (137) досліджуваних мали вищу освіту і 26,81 % (48) проживали на самоті. У межах скринінгу психічного стану при зверненні проводилося діагностичне інтерв’ювання The MINI: International Neuropsychiatric Interview, для дослідження патопсихологічної симптоматики використовувались самоопитувальники та шкали комплексу IAPT і проводилась оцінювання якості життя за самоопитувальником Q-LES-Q-SF. Результати. За результатами дослідження встановлено, що особам, які вказували на суттєвий дистрес через уникнення соціальної взаємодії частіше було діагностовано діагноз соціальної фобії та панічного розладу (з та без агорафобії). Для них більш характерні вищі рівні вираженості психопатологічної симптоматики, порушення психосоціального функціонування та нижчий рівень суб’єктивної задоволеності якістю життя в порівнянні з контрольною групою. Дистрес через соціальне уникнення в осіб із соціальною фобією, які мали досвід безпосередньої загрози життю, більшою мірою пояснюється коморбідними проявами посттравматичних симптомів та впливом травматичного досвіду. Водночас особи із соціально фобією, хто зазнали впливу соціальних подій, який визначають як травматичний, демонстрували поєднання тривожно-депресивної симптоматики, що зумовило дистрес пов’язаний з уникненням соціальної взаємодії. На нашу думку, когнітивні та поведінкові стратегії, характерні клінічній картині соціальної фобії впливають на труднощі адаптації, загострюючи дистрес у повсякденній діяльності і знижуючи задоволеність якістю життя. Окрім того, для осіб із досвідом безпосередньої загрози життю, травматичний досвід вартує розглядати як самостійний чинник, у той час, як для осіб із досвідом соціальної травми як модифікуючий фактор вразливості. Отримані результати можуть зумовлювати різні підходи до психокорекційної роботи та потребують подальших досліджень. uk
dc.language.iso uk uk
dc.rights CC0 1.0 Universal *
dc.rights.uri http://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0/ *
dc.subject ПТСР, соціальне уникнення, соціальний тривожний розлад uk
dc.title Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом uk
dc.type Article uk
dc.status Опублікований і розповсюджений раніше uk
dc.identifier.doi https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i3.326
dc.description.abstracten Background. Social anxiety disorder (social phobia) is one of the most common variants of anxiety pathology, which is mainly characterized by a chronic course, persistent symptoms, and a tendency to relapse. Negative social experience in the pathogenesis of social phobia may be accompanied by signs resembling avoidance symptoms, negative alterations in cognition/mood, and changes in arousal and reactivity. In addition, recent scientific studies indicate that individuals with social anxiety disorder suffer from clinically significant symptoms of PTSD in response to social trauma, which impairs quality of life and increases the risk of suicide attempts. Aim. Investigate the clinical and psychological features of people with signs of social anxiety disorder associated with traumatic experiences. Materials and methods. The study group included 179 individuals who complained of significant psychoemotional distress due to avoidance of social interaction and symptoms characteristic of social anxiety disorder with a history of more than six months. The mean age was 31.45 ± 3.84 years, 77.09% (138) were female, 76.5% (137) had higher education, and 26.81% (48) lived alone. As part of the screening of the mental state, we used The MINI: International Neuropsychiatric Interview, self-questionnaires, and scales from complex IAPT were used to study the pathopsychological symptoms, and the Q-LES-Q-SF self-questionnaire was assessed for quality of life. Objective. The study found that individuals who reported significant distress due to avoidance of social interaction were more often diagnosed with social phobia and panic disorder (with and without agoraphobia). They are more characterized by higher levels of psychopathological symptoms, psychosocial dysfunction, and lower subjective satisfaction with the quality of life than the control group. Social avoidance in people with social phobia who have experienced an immediate threat to life was primarily due to comorbid manifestations of post-traumatic symptoms and the impact of traumatic experiences. At the same time, people with social phobia who were affected by social events, defined as traumatic, showed a combination of anxiety and depressive symptoms, which led to distress associated with the avoidance of social interaction. In our opinion, cognitive and behavioral strategies characteristic of the clinical picture of social phobia affect adaptation difficulties, exacerbating distress in daily activities and reducing satisfaction with the quality of life. In addition, for those with a life-threatening experience, the traumatic experience should be considered a separate factor. In contrast, those with a social trauma experienced a modifying factor of vulnerability. The obtained results may lead to different approaches to psychocorrectional work and require further research. uk
dc.relation.source Психосоматична медицина та загальна практика uk


Долучені файли

Наступні файли містять ліцензії, пов’язані з цим матеріалом:

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

CC0 1.0 Universal Якщо не зазначено інше, ліцензія на цей матеріал описується як CC0 1.0 Universal

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис