Літургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.).

Abstract

У дисертації здійснено історичний огляд основних етапів розвитку ранішнього богослужіння у візантійській традиції на прикладi утрені, основою якої є прослава таїнства Воскресіння Христового. Вивляємо чисельний репертуар утрені у пам’ятках Києворуської і ранньомодерної доби: у богослужбових книгах, нотованих збірниках. До цього списку також залучено огляд уставів аж до утвердження послідувань утрені у типіконі о. І. Дольницького (ХІХ ст.). Завдяки впровадженню в Україні наприкінці XVI ст. лінійного нотопису виникли новаторські літургійні збірники – нотолінійні ірмологіони, в яких зафіксовано найуживаніший півчий репертуар у точному прочитанні. Для детального аналізу відібрано зразки змінних і незмінних піснеспівів, які найчастіше фіксуються в ірмологіонах і представляють різні типи мелосу. В процесі дослідження відзначено літургічний контекст піснеспівів утрені, який підкреслюється музичними засобами: гнучкістю мелізматичного викладу, метроритмічними та ладово-інтонаційними засобами, комбінаторикою поспівкового матеріалу. Музичний аналіз вибраних жанрів утрені виявляє також зв’язок із мелосом візантійських церковних піснеспівів. Порівнюючи вибрані ірмолойні піснеспіви утрені із зразками пізнішої доби, виявляємо їх подібність, але, водночас, і спрощення мелодики. Водночас відзначаємо тісний зв’язок форми і мистецького наповнення піснеспівів із богословським змістом. Сукупність дії цих чинників надає напівам утрені гармонійності та естетичної досконалості.