Abstract:
Сучасне прочитання давньої музичної нотації відбувається через її семіографічну систему, що передає мелодичні особливості тією мовою, яка була актуальна для певної епохи. Важливим феноменом є передавання звуку на письмі, який відтворювався усно: чи окремі кроки вгору-вниз, чи цілі поспівки, які були добре знані як мелодичні формули. Перед дослідником сакральної монодії продовжують виникати нові завдання у прочитанні її текстів, пошуку інтерпретацій, у цілісному осягненні як музичного явища. Тож важливим завданням є прочитання цієї спадщини на основі джерельних, палеографічних і текстологічних студій. Сьогодні, коли роз-
роблені різні методи прочитання давніх нотацій, є можливість поглиблювати дослідницькі пошуки, залучаючи значно ширше коло джерел.
