Канонічна процедура посилання та відкликання східних священнослужителів на території, де нема єрархічних структур Української Греко-Католицької Церкви

Abstract

Відповідно до норм східного церковного законодавства, душпастирська праця кожного священнослужителя повинна відбуватися в межах окремої церковної єрархічної структури, якою є єпархія або екзархат. Право на виконання уряду пароха, адміністратора парафії чи сотрудника священик отримує на підставі канонічної приналежности до єпархії чи екзархату, що набувається через отримання дияконських свячень або через тимчасову чи постійну зміну церковної приналежности (юрисдикції). УГКЦ, як Церква свого права, має в усьому світі власні єрархічні структури, де вірні можуть плекати власну духовну традицію. Однак, попри цей привілей, усе ж існують території, де немає партикулярних Церков (єпархій та екзархатів), які належали б до УГКЦ, хоч на цих терито- ріях присутні її вірні. Стаття показує правовий механізм розпочаття діяльно- сти священика на таких нових територіях, а також завершення його служіння.