Abstract:
У даній публікації представлені два молебні чинопослідуван-
ня требника Київського 1646 р. за збереження православної віри,
що були укладені митрополитом Київським Петром (Могилою)
чи за його благословенням. В текстах читач може відчитати,
як митрополит Петро дає вірним духовну потіху, про це що Го-
сподь їх ніколи не покине, коли зберігатимуть православну віру.
В статті підкреслено, що в сьогоденні Церкви Володимирового
хрещення потребують молебня за збереження православної віри
незважаючи на те, що вони практикують екуменізм. Причина
в тому, що апостазія, відступництво та безвір’я залишаються
актуальною проблемою для всіх Церков. Зауважено, що тексти
цих молебнів можуть послужити основою для написання нового
молебня для українських Церков київської традиції згідно з духом
часу та екуменізму.
