Виконання останньої волі сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.): хронологія подій

Вінниченко, Оксана Володимирівна

dc.contributor.author	Вінниченко, Оксана Володимирівна
dc.date.accessioned	2018-10-01T09:04:03Z
dc.date.available	2018-10-01T09:04:03Z
dc.date.issued	2010
dc.identifier.citation	Виконання останньої волі сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.): хронологія подій // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 93–124.	uk
dc.identifier.issn	2078-6107
dc.identifier.uri	http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1269
dc.description.abstract	Ян Тарло (1684–1750) належав до числа найвпливовіших і найзаможніших магнатів Речі Посполитої першої половини XVIII ст. На момент смерті він володів кількома містами й понад ста селами, був сандомирським воєводою і генеральним подільським старостою, генерал-лейтенантом коронних військ і шефом-комендантом ланового регіменту. Належав до числа політичних опонентів короля Августа III, був одним з найактивніших прибічників Станіслава Лещинського. Перебував у родинних стосунках з магнатськими родами Любомирських, Мнішків, Цетнерів, Шембеків, Потоцьких, Вєльопольських-Мишковських та інших. Помер Я. Тарло 5 січня 1750 р., цього ж дня уклавши заповіт. Будучи бездітним, він мав право вільно розпоряджатися своїм майном. Виконання його заповіту тривало більше півроку і здійснювалося в два етапи: на підготовчому (січень–червень) було встановлено розміри спадку, а на завершальному (липень–серпень) – визначено спосіб його поділу й окреслено коло спадкоємців. Розподіл спадщини Я. Тарла відбувався полюбовно: усе його рухоме та нерухоме майно, готівку, борги і видатки основні спадкоємці поділили на три рівні спадкові частки (схеди). Загалом остання воля сандомирського воєводи була виконана, оскільки відповідала побажанням та інтересам його заможних і впливових спадкоємців. Реконструкція виконання його тестаменту унаочнює практичну реалізацію спадкового права і звичаїв у магнатському середовищі Речі Посполитої XVIII ст.	uk
dc.language.iso	uk	uk
dc.subject	Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION	uk
dc.subject	Річ Посполита першої половини XVIII ст., магнатерія, заповіт, спадок, рухоме і нерухоме майно, спадкоємці, спадкове право.	uk
dc.title	Виконання останньої волі сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 р.): хронологія подій	uk
dc.title.alternative	The Execution of Sandomyr Voyevoda Jan Tarlo’s Last Will (1750): Chronology of Events	uk
dc.type	Article	uk
dc.status	Опублікований і розповсюджений раніше	uk
dc.subject.udc	94:353.5–051:347.676 (438–12)“17”Ян Тарло
dc.description.abstracten	Jan Tarlo (1684–1750) was one of the most influential and rich magnates in the Polish-Lithuanian Commonwealth of the first half of the XVIIIth century. Till the end of his life he owned several towns and more than hundred villages, was the Voyevoda of Sandomyr, the General Headman of Podillia, the Lieutenant General of the crown troops, and the Chief Commandant of the regiment. He was among the political opponents of king August the Third, and one of the most active supporters of Stanislaw Leszczynski. He had kin relations with the magnates’ dynasties of Lyubomyrsky, Mniszek, Cetner, Szembek, Potocky, Welopolsky-Myszkowsky and others. Jan Tarlo died on January 5, 1750, having concluded the testament the same day. Being childless, he had the right to dispose of his property freely. The execution of his will lasted more than half a year and consisted of two stages. At the preparatory stage (January – June) the inheritance was counted up; at the finishing stage (July – August) the way for splitting the inheritance was determined and the circle of heirs was agreed. The distribution of Jan Tarlo’s inheritance was carried out to the mutual satisfaction of the main heirs. All his personal belongings and real estate, cash, debts and expenses were divided into three equal heritable shares. Generally, Jan Tarlo’s last will was completed to comply with the wishes and interests of his rich and influential heirs. The reconstruction of the will execution illustrates the implementation of the law of succession and customs in the magnate circles of the Polish-Lithuanian Commonwealth of the XVIIIth century.	uk
dc.relation.source	Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45.	uk