Кафедра церковної історії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/67
Department of Church History2024-03-29T13:10:39ZОтець Микола Пристай – директор бібліотеки Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1992-2009): штрихи до портрету
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3476
Отець Микола Пристай – директор бібліотеки Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1992-2009): штрихи до портрету
Бублик, Тарас
У статті представляється життєвий шлях о. Миколи Пристая, греко-католицького священика, одного із настоятелів Греко-католицької семінарії в 1940-х роках. Відмовившись возз’єднатися з РПЦ, він був насильно вивезений на спецпоселення, де змушений залишитися після свого звільнення. З виходом УГКЦ з підпільних умов існування він повернувся в Україну і на запрошення церковного керівництва працював викладачем та директором бібліотеки відновленої Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, займаючись формуванням та розвитком бібліотечного фонду. Після його смерті бібліотека була названа на його честь.
2022-01-01T00:00:00ZГолос Мовчазної Церкви: св. Іван Павло ІІ і проблема легалізації УГКЦ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3194
Голос Мовчазної Церкви: св. Іван Павло ІІ і проблема легалізації УГКЦ
Бублик, Тарас; Турій, Олег
Папа Іван Павло ІІ відразу ж після свого вибору на папський престіл висловив свою цілковиту підтримку греко-католикам, як в діаспорі, так і в Україні. Офіційні папські документи та його перші кроки свідчили про бажання понтифіка добитися від радянської влади легалізації УГКЦ в СРСР. Така постава і діяльність папи наштовхувалася на протидію в комуністичному блоці. Будь-які кроки Івана Павла ІІ сприймалися владою СРСР як «антирадянські» та приводили до заходів спрямованих на зменшення впливу Ватикану, а у випадку УРСР – це боротьба з «рештками уніатства». Проте в контексті приготування до ювілею 1000-ліття Хрещення Русі стосунки з Апостольським престолом помітно потеплішали і в пресі навіть з’явилася чутка про можливість папського візиту на святкування. Наприкінці 1980-х років рух за легалізацію УГКЦ в Західній Україні посилився. Греко-католики особливу надію покладали на допомогу Апостольського престолу. Саме напередодні зустрічі Івана Павла ІІ з генеральним секретарем СРСР Михайлом Горбачовим Рада у справа релігій при Раді Міністрів УРСР заявою від 20 листопада 1989 року дозволила греко-католикам реєструвати свої громади. Символічно, що ще вісім днів документ не оголошували і лише перед від’їздом Горбачова до Риму був опублікований. Відновлення інфраструктури УГКЦ відбувалося на тлі гострого міжконфесійного протистояння. У такій ситуації Папа прагнув зберегти, з одного боку, екуменічний діалог з РПЦ, а з іншого, продовжував підтримувати греко-католиків в Україні.
2021-01-01T00:00:00ZReview of John-Paul Himka and Franz A. J. Szabo, editors. Eastern Christians in the Habsburg Monarchy
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3177
Review of John-Paul Himka and Franz A. J. Szabo, editors. Eastern Christians in the Habsburg Monarchy
Babynskyi, Anatolii
John-Paul Himka and Franz A.J. Szabo, editors. Eastern Christians in theHabsburg Monarchy. Canadian Institute of Ukrainian Studies P/in co-operation with the Wirth Institute for Austrian and Central European Studies, U of Alberta, 2021. xiv,254pp.Illustrations. $34.95, paper.
Book review "John-Paul Himka and Franz A.J. Szabo, editors. Eastern Christians in theHabsburg Monarchy."
2022-04-01T00:00:00Z"Календарні конфлікти" в середовищі українських греко-католиків США і Канади у 1950–1960-х роках
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2366
"Календарні конфлікти" в середовищі українських греко-католиків США і Канади у 1950–1960-х роках
Бабинський, Анатолій
Висвітлено перебіг "календарних конфліктів" у громадах Української греко-католицької церкви (Української католицької церкви) в США та Канаді у 1950–1960 рр., що призвели до створення паралельних "старокалендарних" парафій у Чикаго, Клівленді, Філадельфії та Вашингтоні. Прибуття та адаптація до життя в США і Канаді повоєнної хвилі українських емігрантів супроводжувалися низкою конфліктів із представниками "старої" еміграції, зокрема й у релігійній сфері. Бажання подолати дезорієнтацію в нових умовах та прагнення пригальмувати процес асиміляції спонукали представників третьої хвилі еміграції до максимального збереження і підсилення тих елементів релігійної традиції, які б, з одного боку, міцніше пов'язували їх із батьківщиною, а з іншого – відмежовували від оточуючої культури. Такий підхід не завжди збігався із прагненнями нащадків попередніх хвиль емігрантів та проводу УГКЦ в цих країнах, що прагнули глибшої адаптації церковного життя до місцевої культури. Як наслідок, у спільнотах, що складались із представників третьої хвилі еміграції, сформувалось явище "діаспорної релігійності", притаманне першим поколінням емігрантів, що полягає у формуванні такого релігійного середовища (одним з елементів якого став календар), інституцій і дискурсу, які б пов'язували новоприбулих емігрантів із батьківщиною і вберігали їх від асиміляції.
2020-01-01T00:00:00ZІдея патріархату УГКЦ в українській діаспорі напередодні ІІ Ватиканського собору
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2222
Ідея патріархату УГКЦ в українській діаспорі напередодні ІІ Ватиканського собору
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
У статті висвітлено розвиток ідеї патріар- хату в Українській Греко-Католицькій Церкві у діаспорі, із окремим фокусом на середовищі третьої хвилі української еміграції у 1945–1962 роках. Після завершення Другої світової війни близько 250 000 українських біженців опинились на території Західної Європи, звідки вони протягом 1947–1955 років розселились в країни Північної та Південної Америки, Західної Європи та Ав- стралії. Досвід їхнього перебування в таборах переміщених осіб був позначений зростанням ролі Церкви, яка продовжила відігравати важливу роль в їхньому житті і після їхнього переселення до згаданих країн. DP-табори стали місцем зближення між українськими греко-католиками і православними, одним з наслідків чого були звернення українського греко-католицького єпископату з пропозицією створення спільного патріархату з українськими православними, який був би в єдності з Римом. З іншого боку, розширення географії присутності УГКЦ та засну-вання нових митрополій в Канаді і США висунуло на перший план питання єдності всіх структурних одиниць цієї Церкви на глобальному рівні, яку, як дехто вважав, міг забезпечити саме патріархат. Наостанок, патріархат почав розглядатись українською повоєнною еміграцією як засіб збереження єдності діаспори перед лицем асиміляції та дезінтеграції, а в майбутньому як інституція, що могла ефективно допомагати відродженню Церкви на батьків- щині після здобуття нею незалежності. Останній аспект патріархальної ідеї справив значний вплив на постання Українського патріархального руху, а його близькість з цілями, які ставила перед собою третя хвиля української емірації, забезпечила рухові високий рівень масовості і пасіонарності.
2020-01-01T00:00:00ZThe Phenomenon of “Diasporic Religion”. The Case of a Third Wave of Ukrainian Immigration
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2221
The Phenomenon of “Diasporic Religion”. The Case of a Third Wave of Ukrainian Immigration
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
The article examines the phenomenon of the diasporic religion, which emerged in the third wave of Ukrainian emigration in the form of the Patriarchal Movement of the Ukrainian Greek-Catholic Church. Recent studies on the role of the religion in diaspora show that for the first generation of immigrants, Church and religious practices can play an even more significant role in their lives than they have played before. The reason for this is that religion is able to bridge the “gap” in time in space resulted from the emigration and to give the “stable territory” amid the rapidly changing realities. It functions as a transtemporal and translocative tool connecting newly arrived immigrants with their homeland and its history and manifests in different aspects of religious life and practices. All these aspects and practices were fully developed within the Patriarchal Movement which thus can be seen as a Ukrainian case of the phenomenon of the diasporic religion.
2020-01-01T00:00:00ZNach dem Tomos. Überlegungen aus griechisch-katholischer Sicht
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2220
Nach dem Tomos. Überlegungen aus griechisch-katholischer Sicht
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
The crisis development within Ukrainian Orthodoxy also has an impact on the Orthodox Christians‘ relationship towards the Greek-Catholic Christians associated with Rome. The following article outlines the common historical roots of the churches and the state of their mutual relations.
2019-01-01T00:00:00ZThe Ties that Bind
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2219
The Ties that Bind
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
The social transformations that have been taking place in Ukraine since late 2013 have greatly affected inter-church relations. The Orthodox Church under the Kyiv Patriarchate, which actively supported the EuroMaidan, emerged from the revolution with a strong moral ascendancy and enhanced its own reputation in the society. For the Moscow Patriarchate, these events turned out to be somewhat of a disaster. Only some priests supported the protests and the activities of the Moscow Patriarchate in Ukraine are openly criticised by the society today.
2015-01-01T00:00:00ZЗародження патріярхального руху в США: передумови, події та особи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2218
Зародження патріярхального руху в США: передумови, події та особи
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
The study, based, apart from the existing literature, on documents from the Historical Archives of the Ukrainian Greek-Catholic Church in Rome and the Ukrainian Museum and Library of Stamford, attributes the emergence and the development of the Patriarchal movement to the growing concern for unity among the post-war Ukrainian diaspora; the emigrants’ desire to preserve their national and cultural identity; the wider engagement of the secular intelligentsia in Church affairs; and the conflicting life attitudes of the third-wave emigrants and those from the two previous waves. These factors were present well before Metropolitan Josyf Slipyj’s release from Soviet imprisonment and his arrival in Rome, but Slipyj’s address to the Second Vatican Council, calling for the establishment of a Greek-Catholic patriarchate of Kyiv and Halych, became an important catalyst for the crystallization and institutionalization of the Patriarchal movement.
2018-01-01T00:00:00ZЯк розвивається богослов’я? Теорія Томаса Куна та її застосування в теології
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2157
Як розвивається богослов’я? Теорія Томаса Куна та її застосування в теології
Бабинський, Анатолій; Babynskyi, Anatolii
Зроблено спробу застосувати теорію наукових революцій Томаса Куна у бого- словській науці. Автор виходить з передумови, що богослов’я не є сукупністю незмінних, позачасових формулювань, а залежить від конкретної історичної реальності і є відповіддю Церкви на неї. Базуючись на теорії Томаса Куна, ав- тор стверджує, що в момент, коли наявна богословська парадигма стає не- здатною відповідати на виклики часу, то починає переживати кризу, вихід з якої можливий лише за умови народження нової богословської інтерпрета- ційної моделі. Виникнення нової богословської парадигми розуміється як при- ріст нового богословського знання.
2019-01-01T00:00:00ZІдея патріярхату УГКЦ в політичній думці третьої хвилі української еміграції
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2156
Ідея патріярхату УГКЦ в політичній думці третьої хвилі української еміграції
Анатолій, Бабинський
В статті висвітлено погляди чільних представників українських політичних партій діаспори та активних представників третьої хвилі української еміграції щодо патріархату Української Греко–Ка- толицької Церкви. Зародження у 1964 році масового мирянського руху на підтримку ініціативи Йосифа Сліпого щодо встановлення патріархату УГКЦ мало не лише релігійні підстави. Питання патріаршої інституції займало одне з важливих місць в публіцистиці політичних лідерів повоєнної еміграції. Останні розглядали можливість здобуття патріархату, як частковий успіх національно-визвольної боротьби за не- залежність України. В умовах еміграції постать патріарха трактувалась ними в якості етнарха бездер- жавного народу, який, будучи центром притягання діаспори, міг вберегти її від асиміляції і дезінтеграції. Ідеї, висловлені українськими політичними діячами на еміграції, були абсорбовані Патріархальним рухом та стали підґрунтям мотивації у боротьбі за патріархат для низки його учасників.
2020-01-01T00:00:00ZОсмислення Реформації в протестантській історіографії ранньомодерного часу
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1840
Осмислення Реформації в протестантській історіографії ранньомодерного часу
Любащенко, Вікторія
Автор розкриває основні здобутки історико-церковних досліджень сутності феномену Реформації, роль видавничого колективу «Магдебурзьких центурій» у закладанні підвалин науково-історичної методології, висвітлює зміст хроніки Анджея Венгерського «Слов’янська Реформація» і з’ясовує її роль у подальшому вивченні історії Реформації і протестантизму в Україні
2017-01-01T00:00:00ZПлюралізм етнічних ідентичностей як чинник утворення паралельних православних ієрархічних структур в Україні
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/999
Плюралізм етнічних ідентичностей як чинник утворення паралельних православних ієрархічних структур в Україні
Babynskyi, Anatoliy; Бабинський, Анатолій
Стаття присвячена причинам та наслідкам впливу етнічного чинника на сучасну структуру Православної Церкви в Україні. Аналіз зосереджено на з'ясуванні процесу становлення та оформлення паралельних православних ієрархічних структур, що утворились внаслідок такого впливу.
2009-01-01T00:00:00ZProtestantism in Ukraine: Achievements and Losses
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/835
Protestantism in Ukraine: Achievements and Losses
Lyubashchenko, Viktoriya
У статті аналізується сучасний стан українського протестантизму, з огляду на різні деномінації і церковні об'єднання, а також розкриваються основні закономірності його формування та розвитку в кінці ХХ і початку XXI століть. Автор прагне підтвердити тезу про те, що позиції протестантських церков в політичному, суспільному і релігійному житті країни поступово зміцнюються, водночас показати неоднозначне ставлення різних протестантських конфесій до суспільно-політичних процесів у сучасній Україні. Стаття пропонує критичний погляд на українську соціологію та висновки деяких українських аналітиків про «протестантської бум» в Україні. Автор аналізує чимало суперечливих процесів, які впливають на український протестантизм.
2010-09-01T00:00:00Z"Паренесис" святого Єфрема Сирина серед церковно -рукописних пам’яток княжої Волині
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/834
"Паренесис" святого Єфрема Сирина серед церковно -рукописних пам’яток княжої Волині
Любащенко, Вікторія; Любащенко, Вікторія
В статті доводиться популярність творів святого Єфрема Сирина в духовному просторі Київської Церкви, зокрема у Галицько-Волинській Русі. Найбільш поширеним з-поміж них був “Паренесис”, який справив суттєвий вплив на формування аскетичної традиції києво-руського чернецтва.
2012-01-01T00:00:00ZЦерковні рукописи Галицько-Волинської Русі XII-XIV століть: спроба узагальнення (закінчення)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/833
Церковні рукописи Галицько-Волинської Русі XII-XIV століть: спроба узагальнення (закінчення)
Любащенко, Вікторія
Порушено дискусійне питання локалізації церковних рукописів XII–XIV ст., що можуть бути віднесені до Галичини і Волині. Серед них – більше і менше відомі, значні за обсягом і невеликі рукописи, навіть фрагменти, зокрема і ті, що вважаються втраченими. Узагальнення цих пам’яток може дати повніше уявлення про церковно-писемну спадщину Галицько-Волинської Русі.
2011-01-01T00:00:00ZЦерковні рукописи Галицько-Волинської Русі ХІІ–ХІV століть: спроба узагальнення
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/832
Церковні рукописи Галицько-Волинської Русі ХІІ–ХІV століть: спроба узагальнення
Любащенко, Вікторія
Порушено дискусійне питання локалізації церковних рукописів XII–XIV ст., що можуть бути віднесені до Галичини і Волині. Серед них – більше і менше відомі, значні за обсягом і невеликі рукописи, навіть фрагменти, зокрема і ті, що вважаються втраченими. Узагальнення цих пам’яток може дати повніше уявлення про церковно-писемну спадщину Галицько-Волинської Русі.
2011-01-01T00:00:00ZКиївські митрополити Кирило II і Петро Ратенський: історичні паралелі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/831
Київські митрополити Кирило II і Петро Ратенський: історичні паралелі
Любащенко, Вікторія
У статті аналізується церковно-політична діяльність київських митрополитів Кирила II і Петра Ратенського, вихідців з Галицько-Волинської Русі, які у другій половині XIII – на початку XIV ст. стали союзниками руських князів у Заліссі. У цей період почалася руйнація старої Київської Русі, об’єднаної св. Володимиром, й зароджувалася нова Русь, в якій відцентровані тенденції готували появу молодих незалежних держав. Вказані зміни знайшли відображення у церковному житті.
2010-01-01T00:00:00ZУкраїна і "Слов'янська Реформація" Анджея Венгерського: сучасне прочитання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/828
Україна і "Слов'янська Реформація" Анджея Венгерського: сучасне прочитання
Любащенко, Вікторія
У статті висвітлюється роль Реформації в суспільно-культурних перетвореннях і церковних реформах у Західній і Східній Європі XVI–XVII ст. Головним об’єктом розгляду є хроніка протестантського діяча Речі Посполитої Анджея Венгерського, який доводив участь православних, зокрема українців, у реформаційному русі, а отже – й у загальноєвропейських процесах того часу. Значна увага зосереджена на аналізі та сучасному осмисленні поняття Реформації.
2014-01-01T00:00:00ZБогомільство у Київській митрополії: гіпотези і коментарі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/827
Богомільство у Київській митрополії: гіпотези і коментарі
Любащенко, Вікторія
У статті узагальнено джерела, що можуть засвідчити існування богомілів у
середньовічній Русі, та наукові студії, в яких визнається або спростовується цей
факт. Аналізуючи джерельний корпус і нові дослідження, автор доводить
сумнівність існування богомілів на Русі, спростовує генетичний зв’язок
богомільства з іншими поширеними тут антицерковними та єретичними течіями.
Водночас у статті підтверджується популярність апокрифічної літератури, пов’язаної з богомільством, її вплив на релігійну культуру Русі.
2013-01-01T00:00:00ZЧеський реформаційний рух і православ'я: сторінка з історії Київської митрополії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/826
Чеський реформаційний рух і православ'я: сторінка з історії Київської митрополії
Любащенко, Вікторія
У статті висвітлюється тема діалогу між православними і протестантами, зокрема на східних землях Речі Посполитої в кінці XVI - на початку XVII ст. Показано роль у цьому діалозі гуситів і чеських братів, які вважали свою програму церковної реформи близькою до історичних і культурних традицій православ'я.
2012-01-01T00:00:00ZГреко-Католицька Церква та українська національна ідентичність у Галичині
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/766
Греко-Католицька Церква та українська національна ідентичність у Галичині
Turiy, Oleh; Турій, Олег
2003-01-01T00:00:00ZУкраїнська "Весна народів"
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/718
Українська "Весна народів"
Турій, Олег; Turiy, Oleh
2002-01-01T00:00:00Z‘Traditional’ Churches In Independent Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/705
‘Traditional’ Churches In Independent Ukraine
Turiy, Oleh; Dacko, Iwan
2015-01-01T00:00:00ZПолітичні аспекти діяльності митрополита Андрея Шептицького
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/704
Політичні аспекти діяльності митрополита Андрея Шептицького
Турій, Олег; Turiy, Oleh
2015-01-01T00:00:00ZСоціальний статус і матеріальне становище греко-католицького духовенства Галичини в середині ХІХ століття
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/699
Соціальний статус і матеріальне становище греко-католицького духовенства Галичини в середині ХІХ століття
Турій, Олег; Turiy, Oleh
2000-01-01T00:00:00ZHistorische Wurzeln interkonfessioneller Konflikte in der gegenwärtigen Ukraine: Identifikationsprobleme der christlichen Kirchen
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/697
Historische Wurzeln interkonfessioneller Konflikte in der gegenwärtigen Ukraine: Identifikationsprobleme der christlichen Kirchen
Turiy, Oleh
2015-01-01T00:00:00ZReligiöse Pluralität als Faktor des Politischen in der Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/686
Religiöse Pluralität als Faktor des Politischen in der Ukraine
Boeckh, Katrin; Turiy, Oleh
2015-01-01T00:00:00ZDziałalność Ukraińskiego Związku Katolickiego w Galicji Wschodniej (1930-1939)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/655
Działalność Ukraińskiego Związku Katolickiego w Galicji Wschodniej (1930-1939)
Behen, Oleh
Z uwagi na narastający konflikt polsko-ukraiński oraz napięcia w środowisku ukraińskim duchowieństwo greckokatolickie zdecydowało się na podjęcie aktywnych działań. W dniach od 12-go do13-go lipca 1930 roku w wiosce Mykulyczyni odbyło się posiedzenie Episkopatu Kościoła greckokatolickiego , na którym poruszono kwestię powołania organizacji, której celem byłoby skonsolidowanie szerokich mas społecznych w duchu zasad chrześcijańskich. Zgodnie z zasadami chrześcijaństwa zamierzano budować ład społeczny i polityczny wśród Ukraińców. Doniosłym wydarzeniem w działalności Kościoła było zorganizowanie we Lwowie 22 października 1930 roku Ukraińskiego Związku Katolickiego. Inicjatorem tego przedsięwzięcia był metropolita Andrzej Szeptycki. Od pierwszych dni istnienia organizacji jej działacze brali udział w inicjatywach społecznych, co wpłynęło na podwyższenie poziomu pracy apostolatu świeckich.
2006-04-01T00:00:00ZКатолицька акція і українські католицькі організації у Східній Малопольщі (Східній Галичині) в міжвоєнний період
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/654
Католицька акція і українські католицькі організації у Східній Малопольщі (Східній Галичині) в міжвоєнний період
Беген, Олег; Behen, Oleh
На тлі масової активності ліберальних ідеологій кінця XIX – початку XX ст. у Європі розгорнув діяльність католицький суспільний рух мирян, що знайшов підтримку єпископату Католицької Церкви. Згодом він отримав назву „Католицька акція”, ставши важливим чинником Римського Апостольського престолу у протистоянні різним ворожим Церкві ідеологіям. Почавшись у країнах Західної Європи (Італія, Франція, Бельгія, Німеччина), католицький рух та його ідеї знайшли активних прихильників і в центрально-східній її частині.
З моменту здобуття Польщею незалежності у 1918 р. Римо-Католицька Церква активно підтримувала розвиток католицьких товариств та організацій аж до впровадження у 1930 р. Католицької акції. Винятком не була і Греко-Католицька Церква, предстоятель якої Андрей Шептицький у 1931 р. оголосив про поширення діяльності Католицької акції в Галицькій митрополії на чолі з Генеральним інститутом (ГІКА) у Львові, консолідуючись таким чином зі світовим рухом католиків-мирян. Інститут при підтримці єпископату став одним із поважних осередків апостольства мирян у Галицькій митрополії. На рахунку цієї інституції успішне проведення свята „Українська молодь Христові” у 1933 р., святкування 950-ліття Хрещення Руси-України у 1938 р., заснування великої мережі католицьких товариств для хлопців (КАУМ) та дівчат (КАУЖМ), потужна видавнича діяльність, ангажування у сфери соціального та духовного життя греко-католиків Східної Галичини. На українських землях було два центри діяльності Католицької акції: Львів та Станіславів. У Станіславській єпархії активно діяли Товариство „Скала” та політична партія Українська народна обнова (УНО). Прихід же в Західну Україну Червоної Армії у 1939 р. поступово знищив не лише унікальний клімат, у якому виростала і творила нова генерація української молоді, але й повністю змінив попередній світ, починаючи історію з „чистого аркуша”, де не було місця не лише українському католицькому рухові, але й Греко-Католицькій Церкві.
Диссертация на соискание научной степени доктора гуманитарных наук по специальности „история” (Ph.D.). Люблинский католический университет Иоанна Павла II. – Люблин, 2007.
На фоне массовой активности либеральных идеологий конца XIX – начала XX вв. в Европе развернуло свою деятельность католическое общественное движение мирян, поддержанное епископатом Католической Церкви. Позже оно получило название „Католическая акция”, являясь важным фактором Римского Апостольского престола в противостоянии различным враждебным по отношению к Церкви идеологиям. Стимулом к созданию светских корпоративных объединений стала энциклика Rerum novarum папы Льва XIII с 1891 г., в которой было подробно изложено содержание социальной доктрины Церкви. После стран Западной Европы (Италия, Франция, Бельгия, Германия) католической движение и его идеи обрели активных сторонников и в центрально-восточной её части.
С момента обретения Польшей независимости в 1918 г. Римско-Католическая Церковь активно поддерживала развитие католических обществ и организаций, вплоть до внедрения Католической акции. В 1926 г. в Варшаве состоялся первый Католический съезд, на котором основано Католическую лигу, которая должна была действовать во всех епархиях. В 1928 г. была создана Комиссия епископата по делам акции, в которую вошли, кардиналы Август Гльонд, Александр Краковский, митрополиты Адам Стефан Сапега и Андрей Шептицкий, а также епископ Станислав Адамский. 24 ноября 1930 г. кардинал А. Гльонд провозгласил создание Генерального института католической акции (NIAK) с центром в Познани.
Не была исключением и Греко-Католическая Церковь, предстоятель которой Андрей Шептицкий в 1931 г. задекларировал начало деятельности Католической акции в Галицкой митрополии во главе с Генеральным институтом (ГИКА) во Львове, консолидируясь таким образом с общекатолическим движением мирян. Генеральным ассистентом Католической акции в Галицкой митрополии вначале был епископ Иван Бучко, а впоследствии епископ Никита Будка. Пост президента Института с момента его создания и до ликвидации занимал д-р Маркиян Дзерович. Официальным изданием Генерального института являлся журнал „Католическая Акция”, который регулярно издавался с 1934 до 1939 года. На страницах журнала обсуждали общественно-политические, религиозно-церковные, обрядовые, научные и воспитательные вопросы.
Институт при помощи епископата стал одним из важнейших центров апостольства мирян в Галицкой митрополии. На счету этого учреждения успешное проведение праздников „Украинская молодежь Христу” в 1933 г., празднование 950-летия Крещения Руси-Украины в 1938 г., основание обширной сети католических обществ для юношей (КАУМ) и девушек (КАУЖМ), мощная издательская деятельность, ангажирование в различные сферы социальной и духовной жизни греко-католиков Восточной Галичины. В 1937 году после долгих дискуссий с польскими властями удалось на государственном уровне утвердить устав КАУМ, частично изменив название организации с Католическая акция украинской молодежи на Католическая ассоциация украинской молодежи „Орлы”. Новым лозунгом общества стали слова: „За Христа и Украину”. В процессе своей деятельности молодёжно-мирянское объединение приобрело спортивно-скаутские приметы, исповедуя в идеологии так называемый „христианский национализм” („христианский патриотизм”). На конец 1939 г. КАУМ „Орлы” насчитывала 450 кружков и 30 тыс. членов.
С 1930 г. во Львовской архиепархиии активно работало ещо одно объединение для украинцев-католиков под названием Украинский католический союз (УКС). Союз стал альтернативой для тех украинцев Галичины, которые не разделяли идеологий левого спектра и не воспринимали тех методов, которые использовали националистические организации. Объединение формировало предпосылки для внедрения и распространения идей Католической акции среди греко-католиков Галиции. Таким образом, на украинских землях существовало два центра деятельности Католической акции: Львов и Станиславов. В Станиславовской епархии вели активную деятельность под непосредственным руководством епископа Григория Хомишына Общество „Скала” и политическая партия Украинское народное обновление (УНО). Эти организации конкурировали из Генеральным институтом и УКС во Львовской архиепархии.
Вступление же на земли Западной Украины Красной армии в 1939 г. постепенно уничтожило не только общественно-политическую систему, но и духовно-культурную атмосферу, в которой воспитывалось и действовало молодое поколение галицких греко-католиков, полностью изменив предыдущий мир, начиная историю заново, „с чистого листа”, где уже не было места не только для украинского католического движения, но и для самой Греко-Католической Церкви.
2007-05-01T00:00:00ZКатолицька Акція як мирянський рух в Українській Греко-Католицькій Церкві (1930-1939)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/598
Католицька Акція як мирянський рух в Українській Греко-Католицькій Церкві (1930-1939)
Беген, Олег Богданович; Беген, Олег
На тлі масової активності ліберальних рухів кінця XIX початку XX ст. в Європі активно діяв католицький суспільний рух, що знаходився під патронатом Католицької Церкви. Згодом, він отримав назву Католицька Акція, стаючи важливим чинником на боці Апостольського престолу у протистоянні з різними ідеологіями. Починаючи із країн Західної Європи (Італія, Франція, Бельгія, Німеччина) католицький рух та його світогляд знайшов активних прихильників і в Центрально-Східній її частині. З моменту здобуття Польщею незалежності (1918) Римо-Католицька Церква активно підтримувала розвиток католицьких товариств, аж до впровадження у 1930 році Католицької Акції.
Виключенням не була і Греко-Католицька Церква, яка в 1931 році впровадила в Галицькій метрополії Католицьку Акцію на чолі з Генеральним Інститутом Католицької Акції у Львові. Згодом було засновано ще кілька товариств, що входили в структури Католицької Акції, а саме Католицька Акція Української Молоді та Католицька Акція Української Жіночої Молоді, які можна вважати одними з наймасовіших організацій в українському католицькому русі першої половини XX ст.. Діяльність польської та української Католицької Акції була припинена в наслідок окупації Сх. Галичини Червоною армією у 1939 році.
2007-01-01T00:00:00ZDziałalność Greckokatolickiego Teologicznego Towarzystwa Naukowego we Lwowie (1923-1939)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/597
Działalność Greckokatolickiego Teologicznego Towarzystwa Naukowego we Lwowie (1923-1939)
Behen, Oleh
Na początku XX wieku Kościół Greckokatolicki staje wobec konieczności znalezienia nowych rozwiązań w sferze badań naukowych. Zmiany, które wyprowadziły Kościół na jakościowo nowy poziom teologiczny powiązane są z osobą metropolity Halickiego Andrzeja Szeptyckiego i z osobą jego następcy ks. dr J. Slipego, który owocnie kontynuował dzieło wielkiego poprzednika. Te dwie osobistości wobec niesprzyjających okoliczności stają się ojcami Kościoła Greckokatolickiego i ojcami ukraińskiej nauki teologicznej. Zaangażowanie i upór, z jakim pracowali ci dwaj hierarchowie, zasługuje na szczególną uwagę. Dzięki tym duchownym przywódcom Kościół wychodzi na jakościowo nowy poziom, nie tylko w kraju, ale też i za granicą. Rozwój nauki i oświaty był głównym celem działań metropolity Andrzeja Szeptyckiego, który jak nikt inny rozumiał konieczność stworzenia na elity naukowej.
2005-01-01T00:00:00ZDziałalność Ukraińskiej Odnowy Narodowej oraz Towarzystwa „Skała” w diecezji stanisławowskiej (1930-1939)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/595
Działalność Ukraińskiej Odnowy Narodowej oraz Towarzystwa „Skała” w diecezji stanisławowskiej (1930-1939)
Behen, Oleh
W latach trzydziestych można zaobserwować napięcia w stosunkach pomiędzy metropolitą Andrzejem Szeptyckim i biskupem Hryhorijem Chomyszynem. Nieporozumienia zaostrzał temperament Chomyszyna, który o wszystkim decydował według własnego uznania. Obaj hierarchowie kościelni prezentowali różne poglądy na ocenę sytuacji społecznej oraz rolę ruchów katolickich. O ile metropolita nie udzielał ruchom katolickim pełnomocnictw partii politycznych, wszelkimi sposobami nie dopuszczał do przekształcenia UZK w formację partyjną, to biskup Chomyszyn nie krył swojego politycznego zaangażowania. UKPN-UNO - było nie tylko ugrupowaniem politycznym, ale i klubem inteligencji katolickiej, organizacja ta opowiadała się za łacińskim porządkiem, była orędownikiem porozumienia polsko-ukraińskiego. Biskup Chomyszyn, w przeciwieństwie do metropolity Szeptyckiego, sprzeciwiał się powszechnemu demonstrowaniu elementów narodowych w życiu kościelnym. Chomyszyn był zwolennikiem zbliżenia liturgii i prawa w obrządku greckokatolickim do obowiązujących w Kościele rzymskokatolickim; w tym samym czasie Andrzej Szeptycki prowadził politykę zachowania wschodniej specyfiki Kościoła.
2005-11-08T00:00:00ZМетодичні рекомендації та завдання для самостійної роботи з вивчення курсу «Історія християнства в Україні»
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/594
Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи з вивчення курсу «Історія християнства в Україні»
Беген, Олег Богданович
Запропонований курс «Історія християнства в Україні-II» покликаний звернути більшу увагу студентів на загальний, світовий контекст розвитку християнства у Новому часі та, показати закономірності й специфіку релігійного життя в нашій державі, богословські, культурні, політичні й соціально-економічні підстави українського християнства. Курс повинен допомогти студентам з’ясувати співвідношення східних і західних впливів на релігійне життя в Україні, розкрити закономірності розвитку різних Церков та місце України в цивілізаційній політиці сучасного поліконфесійного світу.
2012-08-20T00:00:00ZLegalization of the UGCC in the Light of Relations between the Greek Catholics and the Soviet Authority in Years 1988 - 1989
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/310
Legalization of the UGCC in the Light of Relations between the Greek Catholics and the Soviet Authority in Years 1988 - 1989
Bublyk, Taras; Бублик, Тарас
Príspevok sa zaoberá problémom legalizácie Ukrajinskej gréckokato-líckej cirkvi (UGKC). Autor opisuje vzťahy medzi gréckokatolíckymi ve-riacimi a sovietskymi mocenskými orgánmi v rokoch 1988 - 1989. Analyzuje postoje sovietskych predstaviteľov na rôznych úrovniach (miestnej aj národnej) k legalizácii UGKC. Autor vyzdvihuje fakt, že tieto vzťahy bývali rozporuplné a pohybovali sa medzi úplným popretím práva na jej existenciu a pochopením nevyhnutnosti uznať, ba dokonca tajne asistovať v procese jej legalizácie. Taktiež analyzuje oficiálne Vyhlásenie Rady pre náboženské otázky pri Výbore ministrov ZSSR, na základe ktorého mali gréckokatolícki veriaci právo založiť a zaregistrovať svoju komunitu. Ig- norovalo ale otázku hierarchie v rámci gréckokatolíckej cirkvi, uznanie nezákonnosti rezolúcie ľvovského soboru v roku 1946, rehabilitáciu cirkvi ako inštitúcie (a navrátenie znárodneného majetku) a nedefinovalo roz-sah tejto iniciatívy. Na druhej strane bolo ale oficiálne vyhlásenie veľmi dôležité pre legalizáciu UGKC, pretože umožnilo gréckokatolíkom obno-viť infraštruktúru svojej cirkvi.
2010-01-01T00:00:00ZThe Role of Soviet State Security Organs in the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church in Halychyna and their Involvement in Interfering with the First Attempts of Organization of the Underground Church, 1945 - 1950
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/304
The Role of Soviet State Security Organs in the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church in Halychyna and their Involvement in Interfering with the First Attempts of Organization of the Underground Church, 1945 - 1950
Hurkina, Svitlana; Гуркіна, Світлана
2010-01-01T00:00:00ZДві долі: греко-католицьке духовенство і радянська влада
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/287
Дві долі: греко-католицьке духовенство і радянська влада
Гуркіна, Світлана; Hurkina, Svitlana
У цьому невеликому дослідженні ставимо низку запитань стосовно взаємин між греко-католицьким духовенством, яке мало значний авторитет і вплив серед місцевого українського населення Галичини, та радянською владою, а саме: чи позначилася зміна політичної ситуації в Галичині після першого тимчасового (вересень 1939 — червень1941 р.) і другого (липень 1944 р.) приходу радянської влади на світогляді священиків? Як вони сприйняли нову владу та офіційну ліквідацію своєї Церкви через інспіроване радянськими спецслужбами і проголошене на т. зв. «Львівському соборі» 1946 р. возз’єднання з Російською Православною Церквою? Наскільки життя у радянській державі позначилося на їхній долі і на їхньому душпастирстві? Чи вдалося владі перевиховати і зробити греко-католицьких священиків радянськими людьми? У чому проявлялося їхнє пристосування до системи й нового радянського способу життя і якими були вияви опору?
Основними джерелами дослідження є два аудіоінтерв’ю з греко-католицькими священиками, висвяченими у міжвоєнний період, — о. Володимиром Сеньківським та і о. Олександром Буцем-Бодревичем. Інтерв’ю проводилися в межах проекту «Образ сили духу: усна історія підпільного життя Української Греко-Католицької Церкви, 1946–1989» і зберігаються в Архіві Інституту Історії Церкви.
2008-01-01T00:00:00ZАрхимандрит Климентій Шептицький у 1944–1947 рр.: маловивчені сторінки життя 1944–1947 рр.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/285
Архимандрит Климентій Шептицький у 1944–1947 рр.: маловивчені сторінки життя 1944–1947 рр.
Hurkina, Svitlana; Hurkina, Svitlana
Автор розглядає три аспекти діяльності архімандрита монастирів
Студитського уставу Климентія Шептицького у 1944–1947 рр., спрямо -
вані на збереження Греко-католицької церкви в умовах радянської влади:
1) поїздку в складі офіційної делегації УГКЦ до Києва і Москви у грудні
1944 р., 2) старання по збереженню УГКЦ після арешту єрархії, та
3) мотивування спроб нав’язання контактів із Проводом ОУН.
2010-01-01T00:00:00ZГреко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії в умовах переслідування радянською владою (1944-1950 рр.): автореферат
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/271
Греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії в умовах переслідування радянською владою (1944-1950 рр.): автореферат
Hurkina, Svitlana; Гуркіна, Світлана
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2012.
У дисертації проведено дослідження становища і діяльності духовенства Львівської архиєпархії Галицької митрополії в умовах здійснення державної політики ліквідації Української Греко-Католицької Церкви радянською владою наприкінці Другої світової війни та в перші повоєнні роки. Висвітлено стан наукової розробки теми, проаналізовано її джерельну базу. Представлено причини, плани, способи, форми та механізми реалізації репресивної політики сталінського режиму стосовно греко-католицьких ієрархів і священнослужителів, а також встановлено її головних виконавців. Розкрито сукупність чинників, які зумовили збереження греко-католицької церковної традиції в СРСР у формі «катакомбної Церкви».
2012-01-01T00:00:00Z