Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/31
Faculty of Philosophy and Theology2024-03-29T02:16:31ZРелігієзнавче поняття "політеїзм" як результат мовленнєвого непорозуміння
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3998
Релігієзнавче поняття "політеїзм" як результат мовленнєвого непорозуміння
Шепетяк, Олег
2019-01-01T00:00:00ZPlato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3997
Plato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science
Shepetiak, Oleh
The greatest coup that European science has experienced in its histo-ry took place in the Renaissance. It is common knowledge that at that time there was a revival of ideological paradigms which were formed in Antiquity. However, the application of this statement to the realm of philosophy requires clarification. The late Middle Ages was influenced by the philosophy of Aristo-tle, who was also an ancient philosopher. Therefore, on the eve of the Renais-sance, Antiquity was not forgotten. In the Renaissance, the philosophy of Plato was revived, and in the late Middle Ages, it was displaced by the philosophy of Aristotle. The philosophy of Plato became the foundation for the formation of the paradigm of modern science. The purpose of this study is to reveal which segments of Plato’s philosophy gave impetus to the development of science, and to prove that Plato influenced the development of science by three theses: 1) the theory is higher and more important than experience, as the world of ideas is higher and more important than the material world; 2) cognition of the world is impossible without the application of mathematical categories; 3) ex-perience is necessary for cognition, but it is completely subordinated to the theory.
2019-01-01T00:00:00ZPhilosophy of Religion in Ukrainian and Western Science
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3996
Philosophy of Religion in Ukrainian and Western Science
Shepetiak, Oleh
Philosophy of religion is one of the most popular philosophical disciplines at Western and
American universities. The concept "philosophy of religion" is also presented in Ukrainian
educational system. Nevertheless the essence of the concept in Ukrainian and Western scientific environment is not identical. The exploration of the differences constitutes the relevance of the issue. The main research method is comparative analysis: the work is based on textbooks' analysis from philosophy of religion written in the West in comparison to the national works of religious studies. The main pioneering result reached in the issue is to highlight the conceptual differences of "philosophy of religion" in Ukrainian and Western scientific traditions. In Ukraine philosophy of religion is a philosophic discipline that studies a phenomenon of religion, as in Western and American scientific environment the subject of philosophy of religion is God. The presented difference in approaches depends on the difference of ideological bases. Soviet science of religious studies which dominated in Ukraine for the decades and has still remained impact on the most
part of scientific environment was built on Marxist atheism and considered religion not according to human interrelationships with the Highest Being, but as a result of social relationships. In other words religion is a social phenomenon for Marxist religious studies, namely social generated reality. In the West, where philosophy of religion has never been in service to totalitarian ideology, God has remained a subject of the discipline. Western philosophy of religion is close to theology owing to the subject of study which is also explores God. The difference between them is in the research method: philosophy of religion explores God via intelligence, and theology via revelation. Western challenges of philosophy of religion are to explore God via human intelligence. The European tradition endeavors to separate knowledge about God that can be explored by human mind from the knowledge which is presented to human via revelation.
2019-01-01T00:00:00ZEpistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3995
Epistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture
Shepetiak, Oleh
Before this study, the author was tasked with identifying general tendencies of changes in values and dominant ideas in all spheres of cognition. During the study different branches of knowledge of one period and one civili-zation area are compared. The author analyzes the tendencies developed in them. He chooses the example of the mid-18th century European culture. The article considers changes in scientific paradigms of philosophy, economics, lin-guistics, and natural sciences. Thus, in all areas of scientific knowledge, there is a tendency of interest in nature. In particular, in the philosophy, the idea of the value of the man’s natural state advocated Rousseau in his "ode to human na-ture," in the economics of this period, a significant contribution belongs to Quesnay and Turgot, the founders of the physiocratic school, who changed the concept of capital and showed the value of nature. Linguists Dumarsais, de Condillac and de Gebelin made a significant breakthrough in language learning, namely by the interest in natural languages. In the natural sciences, scientists also actively studied nature; in particular, it refers to the discovery of the Lavoi-sier’s theory of combustion, and the redefinition of the Linnaeus’s classification of animals and plants.
2019-01-01T00:00:00ZPermanent Metaphysical Structures
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3994
Permanent Metaphysical Structures
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
Determining the essence of any substance requires the construction
of its definition. It is necessary to find a generic concept to construct a definition,
and it includes the scope of the definition concept. However, there are
such concepts to be the most general of their kind, and therefore generic concepts
cannot be found for them. These concepts are meant to be three most
general philosophical categories: God, man, and the world. We call these three
categories as permanent metaphysical structures. Consequently, human always
seeks to outline the objects of his interest in his mind. If a definition is not
possible, then they are replaced by explications or quasi-definitions.
2020-01-01T00:00:00ZЛюдвік Флєк: забутий в Україні філософ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3993
Людвік Флєк: забутий в Україні філософ
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
2020-01-01T00:00:00ZІсторія релігій. Том 3
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3992
Історія релігій. Том 3
Шепетяк, Олег
Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень.
Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і
культурне життя народів світу. Третій том присвячений християнству.
Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та
всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.
2020-01-01T00:00:00ZІсторія релігій. Том 2
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3991
Історія релігій. Том 2
Шепетяк, Олег
Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень.
Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і
культурне життя народів світу. Другий том присвячений релігіям
Близького Сходу. Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією
релігій і культури.
2019-01-01T00:00:00ZІсторія релігій. Том 1
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3990
Історія релігій. Том 1
Шепетяк, Олег
Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних
обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток
віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на
соціальне і культурне життя народів світу. Перший том присвячений
релігіям давнього світу, які зародились до виникнення християнства.
Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів
та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.
2019-01-01T00:00:00ZСьогоденна актуальність принципів наукової етики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3974
Сьогоденна актуальність принципів наукової етики
Шепетяк, Олег
Філософію традиційно прийнято розділяти на теоретичну і практичну. Цей
розподіл знайшов своє застосування і в царині філософії науки. Теоретична
філософія науки (теорія науки) намагається роз’яснити, що таке наука і якими є
основні принципи її розвитку. Практична (етика науки) намагається
проаналізувати, якою наука повинна бути. Зважаючи на визначну роль науки в
сучасному суспільстві, її моральний аспект особливо важливий. Базові принципи
етики науки сформував Роберт Мертон. Цими принципами є універсалізм,
спільнотність, непривласнення, організований скептицизм. Аналізу цих принципів
та їхній ролі в сучасній науці присвячене це дослідження.
2023-01-01T00:00:00ZНікейсько-Константинопольський символ віри: правда і міти
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3973
Нікейсько-Константинопольський символ віри: правда і міти
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
Формування символу віри, який би адекватно відображав віру Церкви та перешкоджав поширенню єресей, було основним завданням Вселенських Соборів та пильної роботи багатьох богословів. Найбільш популярним серех східних христи-
ян, які використовують візантійський літургійний обряд, є Нікейсько-Константинопольський символ віри. Серед науковців, священників та віруючих сформувалось переконання, що цей символ віри є результатом діяльнсоті двох Вселенських Соборів (Першого Нікейського 325 року та Першого Константинополь-
ського 381 року). Завданням цього дослідження є вияснити, чи справді Перший Константинопольський Собор має відношення до цього символу віри. Автори статті переконані, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не був ухвалений на цьому Соборі.
2021-01-01T00:00:00ZRola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofii
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3972
Rola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofii
Shepetiak, Oleh; Shepetiak, Oksana
Межі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.
2022-01-01T00:00:00ZІнтуїція і проблема пізнання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3971
Інтуїція і проблема пізнання
Шепетяк, Олег
Людське пізнання є багатогранним та складним феноменом. В епістемології відвічно триває дискусія про джерела знань, а двома ключовими позиціями в цих дискусіях виступають раціоналізм, послідовники якого стверджують, що джерелом знань є людський розум, та емпіризм, послідовники якого переконані, що джерелом знань є досвід. Метою нашого дослідження є показати, що в процесі пізнання важливу роль відіграє також інтуїція, значення якої для пізнання є не менш важливою, ніж розум і досвід. Для досягнення поставленої мети у статті проаналізовані парадокси імплікації, дефініції та множин.
2023-01-01T00:00:00ZСхідно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретація
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3796
Східно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретація
Гаврилик, Ігнатія
У статті авторка насамперед стисло представляє історичну панораму сирійського контексту, з особливим наголосом на окремих рисах східно-сирійського богослов’я, аналізує ключові аспекти ранньо-сирійської пневматології, зокрема метафорично-символічний спосіб богослов’я, характерний для цього періоду. Далі авторка аналізує символи, які найчастіше використовувалися в сирійському контексті, щоб окреслити роль Святого Духа в історії спасіння. Друга частина статті присвячена короткому огляду пневматології антіохійського богослова Теодора Мопсуестійського, яка вважається оригінальною на усьому постнікейському богословському просторі і мала значний вплив на формування пізнішого східно-сирійського богослов’я.; W artykule autorka przede wszystkim krótko przedstawia historyczną panoramę kontekstu syryjskiego, ze szczególnym uwzględnieniem niektórych cech teologii wschodniosyryjskiej, a także analizuje kluczowe aspekty wczesnej pneumatologii syryjskiej,
w szczególności metaforyczno-symboliczny sposób teologii, charakterystyczne dla
tego okresu. Autorka analizuje symbole najczęściej używane w kontekście syryjskim,
aby nakreślić rolę Ducha Świętego w historii zbawienia. Druga część artykułu poświęcona jest krótkiemu przeglądowi pneumatologii teologa antiocheńskiego Teodora
z Mopsuestii, uznawanej za oryginalną w całej postniceneńskiej przestrzeni teologicznej oraz za mającą znaczący wpływ na kształtowanie się późniejszej teologii wschodniosyryjskiej
2022-01-01T00:00:00ZІнтегральний розвиток особи як підставова категорія людської екології
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3740
Інтегральний розвиток особи як підставова категорія людської екології
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У статті розглянуто та проаналізовано концепцію інтегрального розвитку особи як підставову категорію людської екології.
2019-06-11T00:00:00ZСамобутність педагогіки серця Памфіла Юркевича
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3739
Самобутність педагогіки серця Памфіла Юркевича
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У статті проаналізовано самобутність концепції "педагогіки серця" в творчій спадщині Памфіла Юркевича.
2016-05-19T00:00:00ZIl fenomeno della persona transessuale
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3738
Il fenomeno della persona transessuale
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті розглянуто та грунтовно проаналізовано феномен транссексуалізму з позиції персоналістичної біоетики.
2009-03-26T00:00:00ZДо питання етико-правової регламентації клінічного використання біоматеріалів ембріофетального походження
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3737
До питання етико-правової регламентації клінічного використання біоматеріалів ембріофетального походження
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В тезах грунтовно підсумовано етико-правові принципи допустимості клінічного використання ембріо-фетальних анатомічних матеріалів з позиції персоналістичної біоетики.
2019-09-30T00:00:00ZЛеся Українка як апологет християнства
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3736
Леся Українка як апологет християнства
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті розглянуто значення християнської тематики у драматичних творах Лесі Українки та її епістолярній спадщині. Запропоновано методологічний підхід трактування її творчості в ключі апологетики християнства. Виокремлено основні біографічні етапи та тематичні напрямки становлення письменниці як апологета християнства.
2021-02-25T00:00:00ZСвобода в зародку: до питання сумісності між свободою особи та закономірностями пренатального розвитку
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3735
Свобода в зародку: до питання сумісності між свободою особи та закономірностями пренатального розвитку
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті представлена філософсько-богословська рефлексія на тему співвідношення між поняттям свободи та закономірностями етапів пренатального розвитку дитини.
2019-05-23T00:00:00ZБіоетика терапевтичних взаємовідносин
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3734
Біоетика терапевтичних взаємовідносин
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку медичних взаємовідносин та деонтологічних принципів діагностування та лікування з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZКсенотрансплантація з точки зору біоетики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3733
Ксенотрансплантація з точки зору біоетики
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Терешкевич, Галина (с. Діогена); Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку ксенотрансплантації органів і тканин з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZБіоетика і трансплантація органів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3732
Біоетика і трансплантація органів
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Терешкевич, Галина (с. Діогена); Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку трансплантації органів і тканин з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZСтатус ненародженої особи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3731
Статус ненародженої особи
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну позицію персоналістичної біоетики на проблему статусу вже зачатої, але ще ненародженої особи в правовому та філософсько-богословському вимірі.
2016-01-01T00:00:00ZПодружня плідність. Методи розпізнавання плідності. Зачаття та ембріональний розвиток дитини
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3730
Подружня плідність. Методи розпізнавання плідності. Зачаття та ембріональний розвиток дитини
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку методів регулювання подружньої плідності, з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZАборт та контрацепція
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3729
Аборт та контрацепція
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку аборту та контрацепції з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZРецензія на книгу: Machinek Marian. Nowy tęczowy świat: próba diagnozy. Pelplin: Wydawnictwo „Bernardinum”, 2021, 243 pp.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3580
Рецензія на книгу: Machinek Marian. Nowy tęczowy świat: próba diagnozy. Pelplin: Wydawnictwo „Bernardinum”, 2021, 243 pp.
Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Юрій
https://czasopisma.uni.opole.pl/index.php/ff/article/view/4873/4360
2022-12-01T00:00:00ZІсторія виникнення та формування Молебню (без канону) до Матері Божої в УГКЦ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3567
Історія виникнення та формування Молебню (без канону) до Матері Божої в УГКЦ
Caбат, Петро
У публікації вказано час зародження та джерела запозичення звичаю присвячувати в УГКЦ травень почитанню Матері Божої, представлено історію виникнення травневого молебню до Матері Божої в УГКЦ. Подано структуру чотирьох редакцій цього молебню та коротко окреслено відмінності між ними. Висвітлено маріологічне вчення, представлене редакцією цього молебню, що міститься в молитовнику «Прийдіте поклонімся», виданому за благословенням блаженнішого патріарха Мирослава Івана Любачівського. Звернено увагу на те, що цей молебень є приватним церковним богослужінням і що теперішній церковний устав УГКЦ, Катехизм УГКЦ та Партикулярне право УГКЦ і не зобов’язують священнослужителів до звершення цього молебню протягом травня чи в інші дні церковного року.
2022-10-01T00:00:00ZІсторія зародження молитов над сіллю та їх використання у Церквах Київської традиції впродовж століть
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3566
Історія зародження молитов над сіллю та їх використання у Церквах Київської традиції впродовж століть
Caбат, Петро
У цій публікації представлена історія виникнення та формування молитов (чину) на благословення солі в Українських Церквах Київ ської традиції. Вказано, що вони появилися вперше друком у Церквах Київської традиції на початку XVII ст. Підкреслено, що в РПЦ існувала інша молитва (для благословення солі), до часу реформи патріарха Нікона; а через реформу почала вживатися та молит ва, яка вживається і до сьогодні. Водночас у статті зазначається, що в Київській Православній Церкві у XVII ст. вживалася молитва на благословення солі та, що була запозичена із візантійської лі тургійної практики. У Требнику Київському 1646 р. (П. Могили), вперше появився чин на благословення солі із молитвою у повнішій редакції, порівняно з попередньою – тою, що використовувалася у практиці УПЦ. Наголошено, що в Унійній Церкві у XVIII ст. було надруковане спеціальне благословення для солі із заклинанням. При цьому дослідження зауважує також, що в Українських Церквах Володимирового хрещення (УПЦ МП, ПЦУ (УПЦ КП), та УГКЦ), до сьогодні в богослужбовій книзі «Требнику» міститься спеціальне благословення для солі.
2022-11-01T00:00:00ZІсторія виникнення та формування церковних благословень (освячень) богослужбових книг в Українських Церквах Київської традиції
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3565
Історія виникнення та формування церковних благословень (освячень) богослужбових книг в Українських Церквах Київської традиції
Caбат, Петро
В цій публікації представлена історія виникнення та формування благословень (освячень) богослужбових книг – українських Церков Київської традиції. Вказано, коли вони появилися вперше друком у Церквах Володимирового хрещення. Подані давні тексти чинів освячень із требників для ознайомлення. Підкреслено, як вони здійснювалися в Українських Церквах Київської традиції в ході століть. Представлені сучасні тексти чинів благословень богослужбових книг із требників, які вживають Церкви Київської традиції. Зауважено, що під час освячення храму їх не потрібно звершувати, оскільки через освячення храму – освячуються всі у ньому речі через молитви та кроплення їх свяченою водою. У цьому дослідженні також зазначається: коли виникла і для чого існує в наш час молитва або чин на освячення всякої речі у Церквах Київської традиції.
2022-11-01T00:00:00ZОтець Микола Пристай – директор бібліотеки Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1992-2009): штрихи до портрету
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3476
Отець Микола Пристай – директор бібліотеки Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1992-2009): штрихи до портрету
Бублик, Тарас
У статті представляється життєвий шлях о. Миколи Пристая, греко-католицького священика, одного із настоятелів Греко-католицької семінарії в 1940-х роках. Відмовившись возз’єднатися з РПЦ, він був насильно вивезений на спецпоселення, де змушений залишитися після свого звільнення. З виходом УГКЦ з підпільних умов існування він повернувся в Україну і на запрошення церковного керівництва працював викладачем та директором бібліотеки відновленої Львівської Духовної Семінарії Святого Духа, займаючись формуванням та розвитком бібліотечного фонду. Після його смерті бібліотека була названа на його честь.
2022-01-01T00:00:00ZEucologio Kyiviano (XV-XVI secolo) della Biblioteca Apostolica Vaticana, № 15 del fondo Borgio-Illirico è un’utile fonte liturgica della Rus’ di Kyiv per tutti le Chiese bizantine attualmente presenti in Ucraina
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3358
Eucologio Kyiviano (XV-XVI secolo) della Biblioteca Apostolica Vaticana, № 15 del fondo Borgio-Illirico è un’utile fonte liturgica della Rus’ di Kyiv per tutti le Chiese bizantine attualmente presenti in Ucraina
Sabat, Petro
У статті розглядається історія рукописного Київського Требника (XV-XVI ст.), що знаходиться в Апостольській бібліотеці Ватикану (колекція Borgio-Illirico N 15). Вказано місця, де зберігався цей рукопис і як його використовували протягом століть в Церкві. Подано історіографічний аналіз попередніх досліджень, щодо нього. Вказані палеографічні і кодикологічні аспекти цього рукописного требника. Висвітлена його унікальність, важливість та корисність для сьогодення, як одного з важливих джерел для історії, мови та культури українського народу.
2020-01-01T00:00:00ZПомісність і патріярхат: кілька споминів про патріярха Йосифа
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3357
Помісність і патріярхат: кілька споминів про патріярха Йосифа
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор ділиться своїми спогадами про студентські роки у Римі, стан справ початку 80-их, поляризацію поглядів ієрархії й мирян щодо питання патріархату. Далі розкриває позицію патріарха Йосифа Сліпого щодо майбутнього Української Католицької Церкви: її патріархальний устрій, власне законодавство, самобутність і помісність. Також бажану перспективу православно-католицького екуменічного поєднання і спільного свідчення християнської віри. Підсумовуючи говорить, що дороговказ патріарха Йосифа є матрицею для доброї орієнтації його наступників, Синодам і кожній мислячій людині.
2017-02-16T00:00:00ZМолитовний псалтир: Впровадження. Переклад
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3199
Молитовний псалтир: Впровадження. Переклад
Рудейко, Василь
Основою для молитовного Псалтиря християнських Церков був текст Септуаґінти – давнього грецького перекладу книг Старого Завіту. Саме його переклад сучасною українською мовою і пропонує це видання. Поряд із текстом псалмів читач зможе ознайомитися також із молитвами, які супроводжують моління псалмами у візантійській, вірменській і східносирійській традиціях.
Тексти будуть цікаві для богословів, істориків, джерелознавців, а також для тих, хто хоче глибше ознайомитися з молитовною духовністю християнського Сходу.
2022-01-01T00:00:00ZОсвячення вина у Літургії Передшеосвячених Дарів. Перспективи порівняльної літургіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3198
Освячення вина у Літургії Передшеосвячених Дарів. Перспективи порівняльної літургіки
Rudeyko, Vasyl; Рудейко, Василь
У статті порушується проблематика освячення вина під час звершення Літургії Передшеосвячених Дарів. На відміну від попередніх досліджень, у яких зазвичай беруться до уваги традиції передусім візантійської чи римської літургій, автор залучає до аргументації також літургійні тексти подібних богослужінь з інших традицій. Особливо цікавими є аргументи з давньовірменської та коптської літургійних традицій, тексти яких уперше подано в перекладі з оригінальних мов.
2021-01-01T00:00:00ZPublic Health as a Social Phenomenon from a Biblical Perspective: Automated Identification
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3196
Public Health as a Social Phenomenon from a Biblical Perspective: Automated Identification
Теслюк, Галина; Кулина, Ольга
This research focuses on the issue of public health, its protection and promotion of a healthy
lifestyle. Public health is one of the most important priorities in society around the world.
Notable attention is given to the perception of public health from a Biblical perspective. The
corpus of the research contains ‘The Holy Scriptures according to the Masoretic texts: A
New translation, with the aid of previous versions and with constant consultation of Jewish
authorities.’ The attempt is made to analyse and interpret the notion of public health in the
Bible and present it by vocabulary expressing the same meaning. The intention is paid to see
a word sketch with the most typical combinations by processing words with collocations and
other words in its surrounding. The linguistic processing of the text is done by lemmatisation.
The results have been distributed into grammatical categories such as words that serve as an
object of the noun, words that serve as a subject of the noun, words that modify the noun, the
noun used with ‘and/or’, prepositional phrases, adjective predicates of the noun, pronominal
possessors of the noun, and verbs used with the noun. An online text analysis tool Sketch Engine
is used to make the linguistic analysis of key terms and process large number of texts in order to
identify typical and most frequent usage. Eight lemmas have been singled to denote public health: life, blessing, peace, health, clean, unclean, rest and joy. Findings suggest that life, peace, rest, joy, clean and unclean and are the most frequent lemmas to denote health. The surprising fact is that lemma health is used only nine time in the researched text.
2022-07-30T00:00:00ZГолос Мовчазної Церкви: св. Іван Павло ІІ і проблема легалізації УГКЦ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3194
Голос Мовчазної Церкви: св. Іван Павло ІІ і проблема легалізації УГКЦ
Бублик, Тарас; Турій, Олег
Папа Іван Павло ІІ відразу ж після свого вибору на папський престіл висловив свою цілковиту підтримку греко-католикам, як в діаспорі, так і в Україні. Офіційні папські документи та його перші кроки свідчили про бажання понтифіка добитися від радянської влади легалізації УГКЦ в СРСР. Така постава і діяльність папи наштовхувалася на протидію в комуністичному блоці. Будь-які кроки Івана Павла ІІ сприймалися владою СРСР як «антирадянські» та приводили до заходів спрямованих на зменшення впливу Ватикану, а у випадку УРСР – це боротьба з «рештками уніатства». Проте в контексті приготування до ювілею 1000-ліття Хрещення Русі стосунки з Апостольським престолом помітно потеплішали і в пресі навіть з’явилася чутка про можливість папського візиту на святкування. Наприкінці 1980-х років рух за легалізацію УГКЦ в Західній Україні посилився. Греко-католики особливу надію покладали на допомогу Апостольського престолу. Саме напередодні зустрічі Івана Павла ІІ з генеральним секретарем СРСР Михайлом Горбачовим Рада у справа релігій при Раді Міністрів УРСР заявою від 20 листопада 1989 року дозволила греко-католикам реєструвати свої громади. Символічно, що ще вісім днів документ не оголошували і лише перед від’їздом Горбачова до Риму був опублікований. Відновлення інфраструктури УГКЦ відбувалося на тлі гострого міжконфесійного протистояння. У такій ситуації Папа прагнув зберегти, з одного боку, екуменічний діалог з РПЦ, а з іншого, продовжував підтримувати греко-католиків в Україні.
2021-01-01T00:00:00ZReview of John-Paul Himka and Franz A. J. Szabo, editors. Eastern Christians in the Habsburg Monarchy
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3177
Review of John-Paul Himka and Franz A. J. Szabo, editors. Eastern Christians in the Habsburg Monarchy
Babynskyi, Anatolii
John-Paul Himka and Franz A.J. Szabo, editors. Eastern Christians in theHabsburg Monarchy. Canadian Institute of Ukrainian Studies P/in co-operation with the Wirth Institute for Austrian and Central European Studies, U of Alberta, 2021. xiv,254pp.Illustrations. $34.95, paper.
Book review "John-Paul Himka and Franz A.J. Szabo, editors. Eastern Christians in theHabsburg Monarchy."
2022-04-01T00:00:00ZЕклезіологія про Київську Церкву
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3147
Еклезіологія про Київську Церкву
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті коротко представлені київські еклезіологічні напрямки церков-сестер, виходячи із заяв представників Вселенського Патріархату та Київських Церков, а згодом подані погляди ієрархів щодо того, якою має бути правильна церковна позиція першопрестолів Константинополя, Риму і Москви, щоб сприяти утвердженню місцевої Церкви Христової в Україні.
2019-03-01T00:00:00ZЗапровадження aкафісту Пресвятій Богородиці у Київській Русі в п’яту суботу Великого посту та його формування у церквах Володимирового хрещення впродовж століть
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3146
Запровадження aкафісту Пресвятій Богородиці у Київській Русі в п’яту суботу Великого посту та його формування у церквах Володимирового хрещення впродовж століть
Caбат, Петро; Sabat, Petro
Розкрито етимологію слова “Акафіст”. Виявлено у якій традиції він зародився. Вказано із чого він складається у своїй структурі. З’ясовано на честь кого в Східній Церкві існують складенні акафісти. Розкрито, що їх текстуальне наповнення в переважній більшості складається із двох частин (історичної та догматичної).
Висвітлено процес зародження та формування акафісту Пресвятій Богородиці у Східній Церкві. Проаналізовано гіпотези науковців, щодо часу його зародження та авторства. Повідомлено, що п’ята субота Великого посту у Східній Церкві іменується “Акафістовою суботою”, через те, що в цей день існує припис звершувати на її утрені акафіст Пресвятій Богородиці. З’ясовано, що акафістова субота була і залишається до сьогодні пов’язаною із святом Благовіщення Пресвятої владичиці нашої Богородиці (що зародилося в IV ст.).
Вказано час вжитку акафісту до Пресвятої Богородиці у Київській Церкві. Простежені етапи формування його в слов’янській традиції (в Київській та Московській Церкві). Виявленні перші друковані видання його в тріодях до могилянської та до ніконовської реформи. Охарактеризована редакція його, що міститься в могилянській та ніконівській тріоді.
Досліджено, що текст акафісту Пресвятій Богородиці поєднує в собі поезію, проповідь та догматику. Виявлено, що акафісний піснеспів до Богородиці має сильний христологічний характер, оскільки почитання Богородиці звершується не саме в собі, а з огляду на її роль у воплоченні Христовому. Розкрито, що текст акафісту Пресвятій Богородиці представляє Її культ під чотирьома відповідними аспектами. Зауважено, що даним акафістом церкви Володимирового хрещення в сьогоденні оспівують догми віри прийняті Церквою в I тисячолітті відносно Пречистої Діви Марії.
Встановлено, що в честь Пресвятої Богородиці в ході століть повстали акафістні ікони. Вказано та розкрито, як візуально текст акафісту до Пресвятої Богородиці (для п’ятої суботи Великого посту) представляє акафісна ікона із клеймами.
Виявлено, що для акафістів в церквах Володимирового хрещення в сьогоденні існує відповідна літургійна книга “Акафісник”, хоча деякі із них можуть друкуватися також окремо і в інших літургійних книгах, як наприклад акафіст до Пресвятої Богородиці для п’ятої суботи Великого посту.
2022-06-01T00:00:00ZŚw. Maksym Wyznawca wobec doktryny o jednym działaniu w Chrystusie
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3125
Św. Maksym Wyznawca wobec doktryny o jednym działaniu w Chrystusie
Kashchuk, Oleksandr
The teaching of one operation in Christ, known as Monenergism (mÒnh TMnšrgeia, m...a TMnšrgeia), declared that Christ performed both human and divine deeds through one divine-human operation. The article consists of three points. These relate to: Maximus Confessor’s teaching on two natures of Christ; Maximus’ arguments concerning the teach- ing on two operations in Christ according to His two natures; Maximus’ vision of the harmony of Christ’s activity. There was applied analysis of the works of Maximus the Confessor. As the result of analysis there were stressed main ideas of Maximus’ teaching on activity in Christ. Aftermath these ideas were compared and synthesized. Maximus the Confessor’s standpoint towards activity in Christ was gradually evolving: from in- terest, through a critical approach, to correction. St. Maximus definitely does not accept the teaching of one divine-human operation in Christ. He made a clear statement on hu- man operation in Christ as a natural operation of his humanity. The natural operation is a constituent power of human nature and it is a truthful proof of human essence. Christ is double in respect to nature, so as well He is double in respect to operation. The Logos was considered as the subject of Christ’s activity and the human operation was an instrument subordinated to the Logos.
2021-01-01T00:00:00ZThe Early Christians in the Face of Epidemics
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3124
The Early Christians in the Face of Epidemics
Kashchuk, Oleksandr
The purpose of the article is to present the reaction of the early Christians to the emergence and the spread of the great epidemics. During the early Christian ages (2nd–3rd centuries) different plagues devastated people of the Roman Empire. Christianity has already prepared some modes of activity to deal with epidemics. These were both ideological and practical means. The main con- clusion is that the pestilences during which Christians might show their moral principles, the special manner of life, and activity were one of the reasons to explain conversion to Christianity.
2021-01-01T00:00:00ZAnathema and the human community. Cultural-political context
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3053
Anathema and the human community. Cultural-political context
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Сучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.
2018-09-18T00:00:00Z«Анатема» і людська спільнота. Культурно-політичний контекст
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3052
«Анатема» і людська спільнота. Культурно-політичний контекст
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Сучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.
2019-01-01T00:00:00ZThe political face of faith
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3051
The political face of faith
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.
2018-07-04T00:00:00ZПолітичне лице віри
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3049
Політичне лице віри
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.
2020-01-01T00:00:00ZРоль християнського розуміння довіри, гідності та милосердя в час Революції Гідності 2013-2014
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3048
Роль християнського розуміння довіри, гідності та милосердя в час Революції Гідності 2013-2014
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор спочатку робить глибокий екскурс в історію поширення християнства як явища загалом і як релігії на древніх землях Київської Русі зокрема. Описує феномен перемоги віри у Христа над сформованою і багатою античною культурою. Далі переходить до опису подій на Майдані і християнського розуміння довіри, гідності і милосердя. Пише, що події цих років в Україні мають глобальний вимір та значення. Однією з важливих змін у суспільстві стало переосмислення ролей Церкви та кожного християнина. Закінчує автор статтю потужним меседжем про те, що Майдан триває, тільки полем битви тепер є людські серця та щоденний побут.
2017-01-01T00:00:00ZІдентичність Єпископа Київської Церкви
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3028
Ідентичність Єпископа Київської Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій статті є вказані головні риси ідентичності Єпископа Київської Церкви у стислій формі. Виходячи із історичного досвіду сопричастя автор рисує проекцію завдань нинішнього єпископа, щоб він ставав будівничим мостів серед православних і католицьких частин колись єдиної Київської Церкви. Він показує, що така еклезіологічна перспектива можлива, якщо тільки перемовини між Константинополем, Римом і Києвом ставатимуть завжди більш якісними.
2016-01-01T00:00:00ZБогословське підґрунтя Київської революції гідності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3017
Богословське підґрунтя Київської революції гідності
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор в доповіді представляє намагання людей жити в епоху революції, не маючи теології революції. Говорить, що створення такої теології повинно стати першочерговим завданням. Розкриває способи як сприймати християнинові свою історію в період стрімких соціальних змін? Намагається вималювати кілька основних положень і способів дії в екстремальних соціальних ситуаціях на основі Святого Письма і Традиції християнства.
2016-01-01T00:00:00ZКрип’якевичі в Львівській Богословській Академії в ХХ столітті
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3009
Крип’якевичі в Львівській Богословській Академії в ХХ столітті
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті представлено короткий нарис причетності осіб з родини Крип’якевичів до Львівської Богословської Академії, які в різні періоди були викладачами або в інший спосіб допомагали. Зокрема йдеться про професора доктора Івана, його сина Романа і невістку Лесю. Подані факти свідчать про те, як віра роду Крип’якевичів, за яку вони потерпіли не в одному поколінні, допомагала їм науково служити людині, а наука завжди сильніше утверджувала їхні глибокі переконання про сотворення і призначення людини і народів.
2016-01-01T00:00:00ZПро грошові збірки в Новому Завіті (герменевтичний аналіз)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3008
Про грошові збірки в Новому Завіті (герменевтичний аналіз)
Гусак, Петро
У статті йдеться про описані в текстах Нового Завіту грошові збірки, ключову роль в організації яких відігравав св. Апостол Павло. Беручи до уваги той факт, що зібрані кошти скеровувалися тільки в одному напрямку — від периферійних християнських громад до “матірньої Церкви” в Єрусалимі й ніколи навпаки, та що основною їхньою метою було запевнення доброго ставлення єрусалимських юдео-християн до новоутворених язичницько-християнських Церков за межами Палестини, автор показує, що збірки — разом із наданою їм богословською аргументацією — були здійсненням пророчих слів про “ссання молока народів” (Іс 60, 16) у новій релігійній парадигмі. Своєю чергою це спонукає припускати глибинний підсвідомий зв’язок збірок з культовими цінностями, описаними в Бут 2, 11-12.
У статті йдеться про описані в текстах Нового Завіту грошові збірки, ключову роль в організації яких відігравав св. Апостол Павло. Беручи до уваги той факт, що зібрані кошти скеровувалися тільки в одному напрямку — від периферійних християнських громад до “матірньої Церкви” в Єрусалимі й ніколи навпаки, та що основною їхньою метою було запевнення доброго ставлення єрусалимських юдео-християн до новоутворених язичницько-християнських Церков за межами Палестини, автор показує, що збірки — разом із наданою їм богословською аргументацією — були здійсненням пророчих слів про “ссання молока народів” (Іс 60, 16) у новій релігійній парадигмі. Своєю чергою це спонукає припускати глибинний підсвідомий зв’язок збірок з культовими цінностями, описаними в Бут 2, 11-12.
2021-01-01T00:00:00ZDenial of Human Superiority over Nature as the Denial of the Value of Nature
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2994
Denial of Human Superiority over Nature as the Denial of the Value of Nature
Yarema, Mariya
2022-01-01T00:00:00ZПолнота Православя подразумевает полноту евхаристического гостеприимства
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2927
Полнота Православя подразумевает полноту евхаристического гостеприимства
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2015-01-01T00:00:00ZДеякі аспекти місійної праці ієромонаха Миколая Чарнецького
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2917
Деякі аспекти місійної праці ієромонаха Миколая Чарнецького
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій праці висвітлено кілька аспектів місійної праці бельгійсько-русинської віце-провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя на Волині в 1926-1932 рр. Це час, коли там служив священномученик Миколай Чарнецький як настоятель монастирів у Костополі й Ковелі. Пізніше він служив на Волині й Поліссі вже у єпископському сані. Для написання цієї праці автор проаналізував чотири документи із архіву Лювенського католицького університету: «Звіт про перші труди, започатковані преподобним отцем Чарнецьким для повернення православних, в дієцезії Його преосвященства монсеньйора Шельонжека, єпископа м. Луцьку на Волині» (Николай Чарнецький, 1926); «Звіт про сучасний стан Унії в Польщі, особливо на Волині» (Річард Костенобель, 1929); «Його ексцеленції монсеньйорові д’Ербіньї. Президентові Комісії щодо Росії» (Йосиф Ґекіре, 1932); «Діло Унії в Польщі: Пастирське послання» (Генрик Пшезьдзєцкий, 1932).
2014-12-12T00:00:00ZСпасуться всі: "?" чи "!". Про останні питання перед смертю
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2916
Спасуться всі: "?" чи "!". Про останні питання перед смертю
Трофімов, Пантелеймон (Денис); Trofimov, Panteleimon (Denys)
Смерть залишається для людини найбільшим таїнством протягом життя, бо ніхто не може стверджувати, що насправді нас очікує опісля. Культ почитання померлих – один із найдавніших. Він є в усіх віруваннях, вченнях та релігіях. І хоч остаточні відповіді ми одержимо після смерті, існує наука, яка займається вивченням т. зв. «останніх речей» – есхатологія. Джерела християнської есхатології, як і будь-якої іншої гілки богослов’я, – це Святе Письмо, об’явлення та передання. Цікаво, що в Біблії більше мовиться саме про останні речі, та й Ісус Христос проповідував постійно про прихід Царства Небесного. Основа проповідь – есхатологічна напруга «вже, і ще ні»: Царство Боже вже настало, але водночас ще ні, бо ми очікуємо його повноти; Царство Боже вже всередині нас, але ще не зреалізоване, бо ми очікуємо Другого Пришестя Ісуса Христа, Страшного суду. Оце очікування, передчуття є, фактично, основою християнської благовісті. До цієї думки також схиляється єромонах Пантелеймон Трофімов, який розповів в інтерв’ю для інтернет-видання «Християнин і світ» про напругу, підводні течії й особливості об’явлення останніх речей для християн.
Terra incognita буде лишатися такою, доки наші стопи не відчують її ґрунт. Смерть – це таїнство, тому вона й далі манитиме, викликатиме острах чи трепет, спонукатиме до дискусій і нових версій. Смерть незмінно поряд всюди й в усьому одночасно з життям. У цьому й краса людини, яка вміщує в собі і смерть, і життя водночас. Це усвідомлення преображає людське буття, яке теж стає таїнством, священним завдяки єднанню двох вічних істин.
Отці стверджували, що пам’ять про смерть важлива, щоб навчитися більше цінувати одержане в дарунок життя. Смерть присутня вже за життя в сумнівах, духовному падінні, печалі, гріховних вчинках. Життя присутнє у смерті своєю надією на прощення, покаянням, відкупленням гріхів і воскресінням, «життям будучого віку»… Про таїнство все ж краще не говорити, а приймати його із молитовним мовчанням, зі смиренням.
2015-09-01T00:00:00ZТрактати “De Deo Uno et Trino” василіанських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2915
Трактати “De Deo Uno et Trino” василіанських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
Trofimov, Panteleimon (Denys); Трофімов, Пантелеймон (Денис)
Від часу виникнення Василіанського Чину в 1617 р. як структурованого об’єднання монастирів унійної Церкви одним з головних напрямків діяльності його ченців був провід осередків вивчення богослов’я і вишколу майбутніх священиків. У статті подано історичний огляд діяльності василіанських центрів богословської освіти на західноукраїнських землях в XVIII ст. Автор досліджує структуру василіанських богословських студій і тогочасні методи викладання богослов’я. Особливу увагу присвячено аналізу рукописних трактатів про триєдиного Бога василіанських професорів догматики золотої доби Чину. Автор показує, з одного боку, їхню залежність від латинської мануалістики посттридентської доби, а з іншого – оригінальність і високий рівень ерудиції їхніх авторів.
2020-01-01T00:00:00ZПоцілунок миру: проблема літургіки чи еклезіології?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2909
Поцілунок миру: проблема літургіки чи еклезіології?
Рудейко, Василь; Rudeyko, Vasyl
Поцілунок миру є однам із найважливіших обрядів у християнській літургії. Незважаючи на це, він пережив досить складний процес дезінтеграції і його первісний вид і значення практично втрачені. У статті автор намагається прослідкувати історію цього процесу і подає аргументи із порівняльної літургіки з метою започаткування відновлення первістного вигляду поцілунку миру у візантійському обряді.
2020-01-01T00:00:00ZFullness of Orthodoxy Implies Completeness of Eucharistic Hospitality
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2784
Fullness of Orthodoxy Implies Completeness of Eucharistic Hospitality
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2014-01-01T00:00:00ZАнтимінс
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2740
Антимінс
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo; Стесенко, Сергій
Ця стаття з галузі канонічного права. В ній описано історію виникнення антимінсу, його походження, значення і роль у східній літургіці. Також автор детально описує історичний розвиток значення антимінсу на християнському Сході і зокрема на Русі. В кінці автор відсилає до рішень Синоду єпископів УГКЦ і Кодексу канонів для Східних Церков, які законодавчо підтверджують важливість антимінсу.
2004-01-01T00:00:00ZНормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2739
Нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій статті автор описує нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та Партикулярного права УГКЦ, зупинившись зокрема над двома питаннями. Перше – це невирішена проблема літургійної еклезіології, яка повинна остаточно вказати, в який напрям має одностайно рухатися УГКЦ, для того, щоб її літургійна молитва була мирною і вселенською. Друге – це передбачені зміни до Партикулярного права УГКЦ, які повинні допомогти самій УГКЦ остаточно схилятися до того, щоб в майбутньому літургійне законодавство УГКЦ відповідало її походженню, покликанню і майбутньому. Автор вважає також, що вирішення цих питань є тільки першим етапом розуміння того, що літургійні книги є основними законодавчими нормативними документами літургійної традиції і вони повинні стати інтегральною частиною майбутньої Кормчої книги чи Канонічного Збірника УГКЦ, де поруч із установчими, дисциплінарними, карними та іншими книгами законів, будуть і літургійні.
2012-04-19T00:00:00ZПовнота Православ’я передбачає повноту євхаристійної гостинності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2723
Повнота Православ’я передбачає повноту євхаристійної гостинності
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2014-09-24T00:00:00ZHealing of Memories in Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2698
Healing of Memories in Ukraine
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті представлені матеріали міжнародної конференції «Примирення між народами, культурами та релігіями», що відбулася в Сараєво (Боснія і Герцеговина). В цих матеріалах автор представляє ситуацію примирення в Україні. Розкриває історичний, культурний, церковний, політичний і суспільний аспекти. Висвітлює проблеми і накреслює перспективи. Також перечислює імена і установи, які є рушіями процесу примирення пам’яті в Україні.
2010-05-06T00:00:00ZMater sеmper est certa, or Normative-Canonical Principles of Temporary Ecumenism
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2694
Mater sеmper est certa, or Normative-Canonical Principles of Temporary Ecumenism
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті йдеться про сучасний феномен екуменічного руху. Автор пише, що питання міжхристиянської єдності стає особливо актуальним в Україні. Далі описує вплив Кодексу Канонів для Східних Церков на процеси екуменізму. Зокрема як Українська Греко-Католицька Церква, згідно з цим Кодексом, могла би відновити єдність із розлученими Церквами як в Україні, так і поза її межами.
2006-01-01T00:00:00ZWyzwania współczesności stojace przed teologia na Ukrainie
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2693
Wyzwania współczesności stojace przed teologia na Ukrainie
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В даній праці представлено погляд на окремі майбутні виклики богослов’я в Україні і перспективну динаміку розвитку цієї наукової дисципліни в Київській Церкві. Автор говорить, що цей розвиток відбуватиметься у всезростаючому екуменічному діалозі, і тому принесе Вселенській Церкві нові погляди на Боже діяння і на Церкву в цілому. Піднімає питання про просвітницьке завдання богослов’я: чи заговорять богослови зрозумілою для криптосовєтського суспільства мовою, чи богослов’я і надалі залишатиметься наукою для невеликого кола спеціалістів? Також автор висловлює сподівання, що майбутнє богослов’я в Україні – екуменічне і суспільне.
2004-09-15T00:00:00ZМайбутні виклики, які стоять перед богослов’ям в Україні
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2692
Майбутні виклики, які стоять перед богослов’ям в Україні
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В даній праці представлено погляд на окремі майбутні виклики богослов’я в Україні і перспективну динаміку розвитку цієї наукової дисципліни в Київській Церкві. Автор говорить, що цей розвиток відбуватиметься у всезростаючому екуменічному діалозі, і тому принесе Вселенській Церкві нові погляди на Боже діяння і на Церкву в цілому. Піднімає питання про просвітницьке завдання богослов’я: чи заговорять богослови зрозумілою для криптосовєтського суспільства мовою, чи богослов’я і надалі залишатиметься наукою для невеликого кола спеціалістів? Також автор висловлює сподівання, що майбутнє богослов’я в Україні – екуменічне і суспільне.
2004-09-13T00:00:00ZСоціальна роль та функції Церкви і її моральне призначення
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2690
Соціальна роль та функції Церкви і її моральне призначення
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пише про перспективи третього тисячоліття. Говорить про радикальні зміни суспільного життя. Про те, що претензійно та експансивно висуваються нові пріоритети, особливо серед молодих людей. Далі ставить запитання - «якою ж є роль і функції Церкви у соціальній сфері»? І пише, що саме Церква Христова залишається і надалі незмінним і вірним орієнтиром людству.
2005-01-01T00:00:00ZЕклезіологічне бачення Української Греко-Католицької Церкви, погляд на майбутнє
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2689
Еклезіологічне бачення Української Греко-Католицької Церкви, погляд на майбутнє
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття починається історичним екскурсом зародження УГКЦ і описом статусу її єпископів. Автор зупиняється над прагненням цієї християнської спільноти мати свій патріархат і бути у сопричасті з Римською Церквою. Він наголошує, що інститут патріярхату, зокрема задля синодальності, розвиває почуття більшої відповідальності за власні дії, служить для добра вірних і є завершенням помісності. В приклад приводить Мелхітську Католицьку Церкву. Така думка підсилюється нинішнім баченням, що всі Східні Церкви мають таку саму гідність як і Римська. На заключення автор твердить, що нові богословські еклезіологічні думки, які народжуються на київській землі, є прямим наслідком херсонеського духу відкритості до християнського Сходу і Заходу.
2004-11-27T00:00:00ZЩо таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від Йоана
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2682
Що таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від Йоана
Гусак, Петро Романович; Husak, Petro
У статті йдеться про проблему протиставлення істини у значенні «Хто» (особової, конкретизованої в особі Ісуса Христа) істині у значенні «що» — предметній істині речей, актів пізнання та суджень. Оскільки таке протиставлення здійснюють з покликанням на Євангелію від Йоана (зокрема, на вірш Йо 14, 6), то автор, використовуючи метод філософської герменевтики тексту, аналізує поняття істини (ἀλήθεια) та поняття, похідні від нього, у тих контекстах і значеннях, у яких воно зустрічається в грецькому тексті Євангелії від Йоана, класифікуючи їх як «онтологічну істину», «логічну істину» та «істину, визначену за наслідком» (або: «наслідкову істину»). На основі проведеного аналізу автор стверджує, що таке протиставлення — безпідставне: адже для того, щоби «дійти» до пізнання цієї особової Істини, потрібно спершу на пізнавальному шляху пройти попередні інстанції предметної істини. Пізнавальне «проходження» попередніх інстанцій істини необхідне також для зрозуміння понять, які складають судження: «Я [є] істина» (Йо 14, 6).
Петро Гусак. Що таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від Йоана // Научный журнал «Власть и общество» (История, теория, практика). – № 3 (35) 2015, Тбилиси. – 213 с., с. 7-27.
2015-01-01T00:00:00ZMéditation sur l’Eglise Ukrainienne
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2681
Méditation sur l’Eglise Ukrainienne
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття написана в 40-річчя від завершення ІІ Ватиканського Собору. В ній автор зупиняється на деяких еклезіологічних та екуменічних питаннях в житті Української греко-католицької Церкви, що є східною Церквою у спілкуванні з Римською Церквою. Життя УГКЦ тут показане в ширшому контексті: вклад православних Церков на II Ватиканському Соборі; зустріч папи Павла VI з патріархом Афінагором у 1964 р. в Єрусалимі; дарована Церквою можливість євхаристійного спілкування між російськими православними і римо-католицькими християнами; геополітичні зміни в Європі після розпаду СРСР.
2004-01-01T00:00:00ZМелхіседек: доказ існування первісного монотеїзму (Філософсько-герменевтичний коментар до Бут 14, 18-20).
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2673
Мелхіседек: доказ існування первісного монотеїзму (Філософсько-герменевтичний коментар до Бут 14, 18-20).
Гусак, Петро; Husak, Petro
МЕЛХІСЕДЕК: ДОКАЗ ІСНУВАННЯ ПЕРВІСНОГО МОНОТЕЇЗМУ
(Філософсько-герменевтичний коментар до Бут 14, 18-20)
Гусак П.Р. Мелхіседек: доказ існування первісного монотеїзму (Філософсько-герменевтичний коментар до Бут 14, 18-20). // Вересневі наукові читання, ХХХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція. – м. Вінниця, 16 вересня 2019 року. – Ч. 3, 86 с. – С. 65-68.
2019-09-16T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2667
Кульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
Husak, Petro; Гусак, Петро
У статті йдеться про спроби філософської думки, що їх робили від ранніх століть християнської історії, випрацювати власне розуміння Найвищого Буття (у філософській термінології, що відповідає поняттю «Бог» в теології), та емансипуватися від антропоморфних образів Бога, які містяться в текстах Старого Завіту.
Автор статті стверджує, що таку емансипацію осягнуто у двох книгах Йозефа Зайферта: «Essere e persona» та «Gott als Gottesbeweis». У першій книзі Зайферт переосмислює поняття Першопричини як свобідної, тобто – як Особового Буття, й показує, що тільки Найвища Досконалість (існування якої доводить «Четвертий шлях») заслуговує імені «Бог» та гідна релігійного поклоніння. У другій книзі Зайферт виразно показує, що «Те, більше від чого ніщо не може бути помисленим», для того, щоби бути таким, мусить бути Вершиною всіх досконалостей і таким чином, ще більше заслуговує поклоніння. Таке поклоніння є водночас справжнім сповненням відповіді на цінність та стосунку належності, а отже – сповненням всякої об’єктивної етики.
Автор: Гусак Петро
Випуск: Наукові записки УКУ: Богослов’я 7 (2020)
Рік: 2020
Сторінки: 213 - 224
2020-01-01T00:00:00ZЙосиф у Єгипті: альтернативне прочитання (спроба герменевтичного аналізу)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2666
Йосиф у Єгипті: альтернативне прочитання (спроба герменевтичного аналізу)
Husak, Petro; Гусак, Петро
Наукові записки Національного Університету "Острозька академія". Серія "Культурологія". Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур: матеріали ХІІ міжнародної наукової конференції (Острог, 17-18 травня 2019 року) / ред. кол.: І. Д. Пасічник, Д. М. Шевчук та ін. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2019. Вип. 20. - С. 79-88.
2019-01-01T00:00:00ZРесентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26])
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2665
Ресентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26])
Husak, Petro; Гусак, Петро
Використовуючи метод філософської герменевтики текстів і зокрема — етимологічну герменевтику як його підвид, та опираючись на працю Макса Шелера «Ресентимент у побудові моралей», автор статті показує, що мотивом складення розповіді про Каїна та його нащадків (Бут 4, 1-26) був ресентимент кочівників до народів осілої землеробської цивілізації: ім’я «Каїн» означає «коваль», а його рід занять — обробіток землі. Новизна статті полягає у баченні сюжету під іншим кутом зору: досі ресентимент звичайно приписували Каїнові й пояснювали ним його мотив убивства Авеля. Стаття може бути корисною біблістам, дослідникам історії й культури давнього Ізраїля та усім, хто бажає докладніше розуміти Писання Старого Завіту.
Петро Гусак. Ресентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26]).// Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». – Острог: Видавництво Національного Університету «Острозька академія», 2018. – Вип. 21. – 72 с.– С. 36-43.
2018-01-01T00:00:00ZФілософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2664
Філософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстів
Husak, Petro; Гусак, Петро
Петро Гусак. Філософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстів. // Богословские размышления / «Theological Reflections»: Евро-Азиатский журнал Богословия. Выпуск № 21. Специальный выпуск «Методологии богословских исследований», 2018. — С. 152-157.
2018-01-01T00:00:00Z«The History Manifesto» (2014): дискусія у Львові
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2656
«The History Manifesto» (2014): дискусія у Львові
Біла, Орися; Грицак, Ярослав; Склокін, Володимир; Зайцев, Олександр; Середа, Остап; Заморський, Кшиштоф; Герасімов, Ілля; Могільнер, Маріна
Транскрипт дискусії довкола книжки Давіда Армітейджа та Джо Ґулді «Історичний маніфест» (2014). Ця дискусія відбулася 26 лютого 2016 р. за участю фахових польських, російських та українських істориків і стосується майбутнього історії як академічної науки.
2015-01-01T00:00:00ZСправа філософії у сучасній Україні: запитання й відповіді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2655
Справа філософії у сучасній Україні: запитання й відповіді
Біла, Орися; Мінаков, Михайло
Вступне слово від редакторів до спеціального номеру "Україна Модерна", присвяченого філософії в Україні.
2019-08-08T00:00:00ZGodforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2581
Godforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
2020-01-01T00:00:00ZБогопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2580
Богопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
Стаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.
2018-01-01T00:00:00ZБог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2579
Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
У статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності.
2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2578
Феномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
Вінтонів, Юлія; Пастушук, Галина; Vintoniv, Yulia; Pastushuk, Halyna
У статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа
Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія
Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено
поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом,
екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості:
«смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість»,
«богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано
його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських
стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних
його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світогляду
2020-01-01T00:00:00ZObjectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2577
Objectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
L’objectivité et la subjectivité dans l’herméneutique phénoménologique
de Paul Ricoeur : la question de la méthodologie de la recherche théologique
interdisciplinaire. L’article propose un bref aperçu de la méthodologie
du philosophe français Paul Ricoeur dans le contexte de la recherche théologique.
Cette méthodologie donne l’occasion d’explorer l’expérience humaine dans le
discours scientifique. L’herméneutique phénoménologique élargit les horizons
de la méthodologie habituelle et montre la relation entre subjectif et objectif,
immanent et transcendantal dans l’expérience humaine. L’article souligne
l’importance de catégories clés telles que l’Autre, la confiance, l’humilité d’un
chercheur, etc., qui constituent un outil indispensable pour étudier des textes
sur l’expérience existentielle, religieuse et critique de l’homme dans le discours
scientifique des études humanitaires. La relation de confiance avec l’Autre
devient la clé de la recherche théologique, puisque Dieu en tant qu’Autre, selon le
message de l’apôtre Jean, est reconnu par l’amour pour le prochain (1 John 4: 20-
21). Aimer Dieu est la première tâche d’un théologien, l’Autre est le chemin de cet
amour. Les exemples tirés de l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur
révèlent un lien logique entre la compréhension de l’autre et la compréhension de
soi. Il est enfin souligné que l’expérience de chaque personne est une expérience
mystérieuse consistant à se transcender au-delà de soi-même. Il s’agit d’une
tentative sans fin pour se rapprocher de la véritable image de Dieu.
2020-01-01T00:00:00ZОсобливості стану здоров’я дітей, що були народженні за допомогою допоміжних репродуктивних технологій
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2573
Особливості стану здоров’я дітей, що були народженні за допомогою допоміжних репродуктивних технологій
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
У статті зроблено спробу окреслити основні проблеми зі здоров’ям дітей, котрі були зачаті в результаті допоміжних репродуктивних технологій. Окрім того наводяться дані стосовно частоти цих захворювань серед дітей, зачаття котрих відбулось без втручання медиків.
2019-01-01T00:00:00ZОсобливості протестантської біоетики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2572
Особливості протестантської біоетики
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
В статті окреслюються основні етичні принципи, взоруючись на котрі особи, що сповідують протестантизм, приймають рішення щодо основних біоетичних дилем. На прикладі ставлення до протизаплідних засобів представлено «плюралізм» поглядів різних течій протестантизму на одну і ту ж проблему.
2017-01-01T00:00:00ZБогослужіння за усопших Української Греко-Католицької Церкви.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2571
Богослужіння за усопших Української Греко-Католицької Церкви.
Caбат, Петро
В статті висвітлено, на основі чого Церква закликає вірних молитися за усопших, а також представлено, що спонукало Східну Церкву встановити похоронні чини. Автором статті вказано, скільки існують в сьогоденні похоронних чинів в УГКЦ, а також їх коротко охарактеризовано. Зауважено, що послужило поштовхом, що окрім
похоронних богослужінь, у Східній Церкві виникнули та існують і поминальні. Названі поминальні дні для усопших УГКЦ протягом літургійного року. Подано, на яких особливих богослужіннях в УГКЦ звершується поминання усопших. Підкреслено, за кого передусім із усопших потрібно молитися вірним.
2019-11-01T00:00:00ZІсторія виникнення та формування молебня в честь Христа Чоловіколюбця (чи пресвятого Серця Христового) в УГКЦ.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2570
Історія виникнення та формування молебня в честь Христа Чоловіколюбця (чи пресвятого Серця Христового) в УГКЦ.
Caбат, Петро
У цій публікації вказано час зародження звичаю присвячувати місяць червень почитанню Ісуса Христа та пояснено, звідки він був запозичений в УГКЦ . Представлена історія виникнення червневого молебня до Ісуса Христа Чоловіколюбця. Подані структури із чотирьох редакцій цього молебня, що вживалися в УГКЦ, та коротко окреслено, чим вони різняться між собою. Висвітлено вчення про
Ісуса Христа (Христологія), яке представляє одна із редакцій (та структур) даного молебня, що його містить молитовник «Прийдіте поклонімося», котрий був виданий за благословенням Блаженнішого Патріярха Мирослава Івана Любачівського. Звернено увагу на те, що цей молебень є приватним церковним богослужіння і до
його служіння протягом червня чи в інші дні церковного року священнослужителів не зобов’язує сьогоднішній церковний устав УГКЦ, Катехизм УГКЦ та Партикулярне право УГКЦ.
2019-11-01T00:00:00ZШтучний інтелект: переваги та ризики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2569
Штучний інтелект: переваги та ризики
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
У статті описано сфери життя людини, де вже сьогодні успішно використовують штучний інтелект. Також окреслено основні небезпеки, які можуть чекати на людство від неконтрольованого та непродуманого використання цих «мислячих машин».
2018-01-01T00:00:00ZЛітургійні структури молебних піній у Требнику Петра Могили та їх зв'язок із богослужіннями добового кола
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2450
Літургійні структури молебних піній у Требнику Петра Могили та їх зв'язок із богослужіннями добового кола
Рудейко, Василь
2020-01-01T00:00:00ZLiturgical Theology in the Ukrainian Greek Catholic Church: An Attempt at Restoration
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2449
Liturgical Theology in the Ukrainian Greek Catholic Church: An Attempt at Restoration
Рудейко, Василь
2019-01-01T00:00:00ZДеякі джерела права Української Греко-Католицької Церкви
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2436
Деякі джерела права Української Греко-Католицької Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У цій публікації представлено канони, які повині стати частиною джерел права Української Греко-Католицької Церкви. Матеріали стосуються теми семінарії, кандидатів на свячення, нижчих служителів, дияконів, парафій, протопресвітерів, сотрудників, капеланів, проповідування, єрархії, синодів і трибуналу та представлені мовою оригіналу.
2018-01-01T00:00:00ZЖурнал «Nuntia» про клериків
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2435
Журнал «Nuntia» про клериків
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В огляді, автор розглядає канонічний журнал «Nuntia», що виходив в Римі в роках 1973-1990 під егідою Папської Комісії для перегляду Кодексу східного канонічного права. Дослідника цікавить висвітлення роботи IV Студійної групи Комісії східного кодексу, які відповідали за «кліриків і церковне навчання», а особливо тематика, яка згодом ввійшла до Титулу Х Кодексу канонів Східних Церков «Про духовенство».
2017-01-01T00:00:00ZМирянська греко-католицька стратегія ХХІ ст. у світлі Гаванської декларації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2429
Мирянська греко-католицька стратегія ХХІ ст. у світлі Гаванської декларації
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У цій статті розглянуто ряд питань, які постали після Гаванської зустрічі між Папою Франциском та Патріархом Кірілом. Ця зустріч не одному спостерігачеві пригадала останній Вселенський Ферраро-Флорентійський Собор. Особливу увагу в статті приділено ролі УГКЦ в житті Вселенської Церкви. Так як греко-католики є одночасно православними і католиками, то вони повині ділитися цим скарбом зі всією Церквою. Нова ситуація в Україні та світі вимагає від кожного мирянина УГКЦ бути готовим приймати виклики сучасності й при цьому старатися якнайшвидше перейти зі сфери теоретичної на практичну любов до ближнього.
2016-01-01T00:00:00ZБогослов'я Майдану
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2428
Богослов'я Майдану
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.
2016-06-26T00:00:00ZThe Theology of Maidan
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2427
The Theology of Maidan
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.
2016-06-28T00:00:00ZПроголошення блаженними новомучеників УГКЦ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2426
Проголошення блаженними новомучеників УГКЦ
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У доповіді розповідається про процес підготовки до проголошення новомучеників УГКЦ блаженними. Для беатифікації було необхідно в стислі терміни провести процедуру розслідування у справах кандидатів на прославлення. Підсумком кількамісячної роботи стало проголошення 28-ми українських блаженних, яке Іван Павло II здійснив 27 червня 2001 року під час Божественної Літургії візантійського обряду, що була відправлена у Львові.
2016-01-01T00:00:00ZЄвхаристія як екуменічний вимір живої парафії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2425
Євхаристія як екуменічний вимір живої парафії
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У доповіді представлено тему екуменічного значення Євхаристії в УГКЦ та загалом у Церквах Київської традиції. Екуменічність Євхаристії відчутна у спільному переживанні громадою християн певних подій - і на рівні окремої сім'ї чи парафії, й у масштабі цілої країни (напр., у час Революції Гідности). Поняття «живої парафії» передбачає відкритість ієрея і вірних на Божу благодать, і це може допомогти практикувати екуменічність навіть попри наявність суперечливих трактувань Канону 702 з Кодексу Канонів Східних Церков щодо обмеження співслужіння для католицьких священиків.
2015-01-01T00:00:00ZЕкуменізм Української Греко-Католицької Церкви. Проголошення блаженними новомучеників УГКЦ.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2423
Екуменізм Української Греко-Католицької Церкви. Проголошення блаженними новомучеників УГКЦ.
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Україна є екуменічною лабораторією, з візантійськими, римськими та московськими складовими. Тут церковне життя енергійно пульсує і радше під безпосереднім впливом Духа Святого, ніж в контексті якоїсь традиційної ієрархічної дисципліни.; Автор подає аналіз Синодального послання з нагоди 20-ліття легалізації УГКЦ, 65-ліття з дня смерті Митрополита Андрея (Шептицького) та 25-ліття з дня смерті Патріарха Йосифа (Сліпого), в якому українські єпископи з’ясовують екуменічну природу своєї Церкви. Тут коментовані такі тези: бути «в’язнем Христа», гаряче бажання єдності, надконфесійний патріархат, міжцерковне сопричастя, потреби розрізнення між традицією і Традицією, помісність із спілкуванням зі всіма центрами християнства, єдність на основі всіх конфесій, переборення взаємної недовіри православних і греко-католиків, переконання в тому, що немає ніяких догматичних різниць між католицькою і православною Церквами.
2014-01-01T00:00:00ZLa diaspora ukrainienne – orthodoxe et catholique
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2419
La diaspora ukrainienne – orthodoxe et catholique
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo; Hrynchyshyn, Taras
Українці мають найбільшу у світі діяспору, а найбільше серед українців діяспори греко-католиків та православних. У статті представлено детальний огляд українських греко-католицьких та православних громад за кордоном, показано тенденції їх розвитку. Подано доволі повний перелік окремих Церков та їх основних структурних підрозділів - як українських, так і тих, що серед вірних мають значне число українців. Показано тенденції розвитку цих структур. Більшість українських греко-католиків у діяспорі належать до Української Греко-Католицької Церкви, хоч є й такі, що перебувають під опікою Римо-Католицької (Латинської) чи інших Східних Католицьких Церков. Натомість українські православні знаходяться у численних юрисдикціях, які назагал відповідають основним Православним Церквам в Україні.
2012-01-01T00:00:00ZWdrożenie Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich Ukrainie i diasporze
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2398
Wdrożenie Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich Ukrainie i diasporze
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Виступ митрофорного протоієрея доктора Михайла Димида на Конференції у Люблінському Католицькому Університеті (Польща), 22 лютого 2002 р. Автор представляє огляд практичного втілення в церковне життя Кодексу Канонів Східних Церков, який був напрацьований Синодом УГКЦ ще у 1991-1992 рр. Зокрема зупиняється на таких питаннях як територіальна юрисдикція патріарха, одружене священство поза територією Східних Церков, Партикулярне Право УГКЦ і можливість чи неможливість проголошувати нині Патріархати. На закінчення наголошує, що ці всі питання турбують УГКЦ, бо вона є динамічною Церквою і дуже скоро розвивається на даному етапі.
2002-02-20T00:00:00ZKnowledge оf God аs аn Essential Characteristic оf the Virtuous Life (Wis 2:13)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2397
Knowledge оf God аs аn Essential Characteristic оf the Virtuous Life (Wis 2:13)
Теслюк, Галина
В цій статті проаналізовано поняття пізнання Бога у Книзі Мудрості, глава 2, вірш 13 із соціолінгвістичної та літературної перспектив. Зазначено, що для окреслення юдейської віри автор книги використовує фразу “знання Бога” (γνῶσις θεοῦ), якою описується благочестиву поведінку праведної людини. З’ясовано, що книга Мудрості або Sapientia Salomonis написана єврейським автором в Олександрії єгипетській між 30 р. до н. е. і 14 р. н. е. і відображає як біблійну богословську думку та традицію, так й елліністичний світогляд автора та його середовища. Цією книгою навчається молоде єврейське покоління в Олександрії власним юдейським традиціям, законам і приписам, використовуючи одночасно інтелектуальні досягнення елліністичної культури. У статті доведено, що біблійний автор, вживаючи вираз γνῶσις θεοῦ, навіть якщо й посилається на етико-практичний вимір того ж філософського дискурсу елліністичної епохи, все ж спирається на духовний досвід віри праведника, а не на гносеологічні дослідження.
2019-01-01T00:00:00ZБіблійне розуміння багатства, або як християнам ставитися до матеріальних благ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2393
Біблійне розуміння багатства, або як християнам ставитися до матеріальних благ
Хома, Марія
Тема багатства і ставлення християн до матеріальних благ не може не хвилювати сучасну людину, особливо у наш час, коли матеріалістичні ідеології наскрізь пронизують наше існування, коли дилему «мати» чи «бути» так часто вирішують на користь першого. Ми розглянемо тему багатства у її універсальному вимірі, поза рамками якоїсь конкретної нації чи країни, звертаючись до завжди актуальної Книги книг та шукаючи там відповіді на ряд запитань, що стосуються багатства. Що взагалі Біблія говорить про багатство? Воно є злом чи добром? Чи тотожними є поняття «багатство» та «щастя»? Які спокуси, небезпеки та ілюзії багатства? Чи, маючи все, людина здатна покладатися на Бога і християнські цінності? Чи, взагалі, християнин має прагнути здобувати багатство? Ці питання ми спробуємо з’ясувати у світлі Святого Письма.
2011-01-01T00:00:00Z