Кафедра богослов’яDepartment of Theologyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/652024-03-28T20:38:03Z2024-03-28T20:38:03ZСхідно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретаціяГаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37962023-03-29T15:04:45Z2022-01-01T00:00:00ZСхідно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретація
Гаврилик, Ігнатія
У статті авторка насамперед стисло представляє історичну панораму сирійського контексту, з особливим наголосом на окремих рисах східно-сирійського богослов’я, аналізує ключові аспекти ранньо-сирійської пневматології, зокрема метафорично-символічний спосіб богослов’я, характерний для цього періоду. Далі авторка аналізує символи, які найчастіше використовувалися в сирійському контексті, щоб окреслити роль Святого Духа в історії спасіння. Друга частина статті присвячена короткому огляду пневматології антіохійського богослова Теодора Мопсуестійського, яка вважається оригінальною на усьому постнікейському богословському просторі і мала значний вплив на формування пізнішого східно-сирійського богослов’я.; W artykule autorka przede wszystkim krótko przedstawia historyczną panoramę kontekstu syryjskiego, ze szczególnym uwzględnieniem niektórych cech teologii wschodniosyryjskiej, a także analizuje kluczowe aspekty wczesnej pneumatologii syryjskiej,
w szczególności metaforyczno-symboliczny sposób teologii, charakterystyczne dla
tego okresu. Autorka analizuje symbole najczęściej używane w kontekście syryjskim,
aby nakreślić rolę Ducha Świętego w historii zbawienia. Druga część artykułu poświęcona jest krótkiemu przeglądowi pneumatologii teologa antiocheńskiego Teodora
z Mopsuestii, uznawanej za oryginalną w całej postniceneńskiej przestrzeni teologicznej oraz za mającą znaczący wpływ na kształtowanie się późniejszej teologii wschodniosyryjskiej
2022-01-01T00:00:00ZІнтегральний розвиток особи як підставова категорія людської екологіїМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37402023-03-06T09:07:56Z2019-06-11T00:00:00ZІнтегральний розвиток особи як підставова категорія людської екології
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У статті розглянуто та проаналізовано концепцію інтегрального розвитку особи як підставову категорію людської екології.
2019-06-11T00:00:00ZСамобутність педагогіки серця Памфіла ЮркевичаМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37392023-03-06T09:01:25Z2016-05-19T00:00:00ZСамобутність педагогіки серця Памфіла Юркевича
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У статті проаналізовано самобутність концепції "педагогіки серця" в творчій спадщині Памфіла Юркевича.
2016-05-19T00:00:00ZIl fenomeno della persona transessualeМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37382023-03-03T15:15:17Z2009-03-26T00:00:00ZIl fenomeno della persona transessuale
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті розглянуто та грунтовно проаналізовано феномен транссексуалізму з позиції персоналістичної біоетики.
2009-03-26T00:00:00ZДо питання етико-правової регламентації клінічного використання біоматеріалів ембріофетального походженняМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37372023-03-03T15:10:54Z2019-09-30T00:00:00ZДо питання етико-правової регламентації клінічного використання біоматеріалів ембріофетального походження
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В тезах грунтовно підсумовано етико-правові принципи допустимості клінічного використання ембріо-фетальних анатомічних матеріалів з позиції персоналістичної біоетики.
2019-09-30T00:00:00ZЛеся Українка як апологет християнстваМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37362023-03-03T15:05:56Z2021-02-25T00:00:00ZЛеся Українка як апологет християнства
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті розглянуто значення християнської тематики у драматичних творах Лесі Українки та її епістолярній спадщині. Запропоновано методологічний підхід трактування її творчості в ключі апологетики християнства. Виокремлено основні біографічні етапи та тематичні напрямки становлення письменниці як апологета християнства.
2021-02-25T00:00:00ZСвобода в зародку: до питання сумісності між свободою особи та закономірностями пренатального розвиткуМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37352023-03-03T10:03:35Z2019-05-23T00:00:00ZСвобода в зародку: до питання сумісності між свободою особи та закономірностями пренатального розвитку
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
В статті представлена філософсько-богословська рефлексія на тему співвідношення між поняттям свободи та закономірностями етапів пренатального розвитку дитини.
2019-05-23T00:00:00ZБіоетика терапевтичних взаємовідносинМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37342023-03-03T09:17:44Z2016-01-01T00:00:00ZБіоетика терапевтичних взаємовідносин
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку медичних взаємовідносин та деонтологічних принципів діагностування та лікування з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZКсенотрансплантація з точки зору біоетикиМартинюк, ЮрійMartynyuk, YuriyТерешкевич, Галина (с. Діогена)Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37332023-03-03T09:12:57Z2016-01-01T00:00:00ZКсенотрансплантація з точки зору біоетики
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Терешкевич, Галина (с. Діогена); Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку ксенотрансплантації органів і тканин з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZБіоетика і трансплантація органівМартинюк, ЮрійMartynyuk, YuriyТерешкевич, Галина (с. Діогена)Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37322023-03-02T14:55:29Z2016-01-01T00:00:00ZБіоетика і трансплантація органів
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Терешкевич, Галина (с. Діогена); Tereshkevych, Galyna (s. Diogena)
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку трансплантації органів і тканин з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZСтатус ненародженої особиМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37312023-03-02T13:07:18Z2016-01-01T00:00:00ZСтатус ненародженої особи
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну позицію персоналістичної біоетики на проблему статусу вже зачатої, але ще ненародженої особи в правовому та філософсько-богословському вимірі.
2016-01-01T00:00:00ZПодружня плідність. Методи розпізнавання плідності. Зачаття та ембріональний розвиток дитиниМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37302023-03-02T12:36:04Z2016-01-01T00:00:00ZПодружня плідність. Методи розпізнавання плідності. Зачаття та ембріональний розвиток дитини
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку методів регулювання подружньої плідності, з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZАборт та контрацепціяМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/37292023-03-02T10:30:57Z2016-01-01T00:00:00ZАборт та контрацепція
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У розділі представлено грунтовний аналіз та морально-етичну оцінку аборту та контрацепції з позиції персоналістичної біоетики.
2016-01-01T00:00:00ZРецензія на книгу: Machinek Marian. Nowy tęczowy świat: próba diagnozy. Pelplin: Wydawnictwo „Bernardinum”, 2021, 243 pp.Martynyuk, YuriyМартинюк, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/35802023-01-17T14:04:11Z2022-12-01T00:00:00ZРецензія на книгу: Machinek Marian. Nowy tęczowy świat: próba diagnozy. Pelplin: Wydawnictwo „Bernardinum”, 2021, 243 pp.
Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Юрій
https://czasopisma.uni.opole.pl/index.php/ff/article/view/4873/4360
2022-12-01T00:00:00ZŚw. Maksym Wyznawca wobec doktryny o jednym działaniu w ChrystusieKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/31252022-07-06T12:54:17Z2021-01-01T00:00:00ZŚw. Maksym Wyznawca wobec doktryny o jednym działaniu w Chrystusie
Kashchuk, Oleksandr
The teaching of one operation in Christ, known as Monenergism (mÒnh TMnšrgeia, m...a TMnšrgeia), declared that Christ performed both human and divine deeds through one divine-human operation. The article consists of three points. These relate to: Maximus Confessor’s teaching on two natures of Christ; Maximus’ arguments concerning the teach- ing on two operations in Christ according to His two natures; Maximus’ vision of the harmony of Christ’s activity. There was applied analysis of the works of Maximus the Confessor. As the result of analysis there were stressed main ideas of Maximus’ teaching on activity in Christ. Aftermath these ideas were compared and synthesized. Maximus the Confessor’s standpoint towards activity in Christ was gradually evolving: from in- terest, through a critical approach, to correction. St. Maximus definitely does not accept the teaching of one divine-human operation in Christ. He made a clear statement on hu- man operation in Christ as a natural operation of his humanity. The natural operation is a constituent power of human nature and it is a truthful proof of human essence. Christ is double in respect to nature, so as well He is double in respect to operation. The Logos was considered as the subject of Christ’s activity and the human operation was an instrument subordinated to the Logos.
2021-01-01T00:00:00ZThe Early Christians in the Face of EpidemicsKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/31242022-07-06T12:50:20Z2021-01-01T00:00:00ZThe Early Christians in the Face of Epidemics
Kashchuk, Oleksandr
The purpose of the article is to present the reaction of the early Christians to the emergence and the spread of the great epidemics. During the early Christian ages (2nd–3rd centuries) different plagues devastated people of the Roman Empire. Christianity has already prepared some modes of activity to deal with epidemics. These were both ideological and practical means. The main con- clusion is that the pestilences during which Christians might show their moral principles, the special manner of life, and activity were one of the reasons to explain conversion to Christianity.
2021-01-01T00:00:00ZDenial of Human Superiority over Nature as the Denial of the Value of NatureYarema, Mariyahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/29942022-02-10T12:07:50Z2022-01-01T00:00:00ZDenial of Human Superiority over Nature as the Denial of the Value of Nature
Yarema, Mariya
2022-01-01T00:00:00ZСпасуться всі: "?" чи "!". Про останні питання перед смертюТрофімов, Пантелеймон (Денис)Trofimov, Panteleimon (Denys)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/29162021-12-07T16:01:50Z2015-09-01T00:00:00ZСпасуться всі: "?" чи "!". Про останні питання перед смертю
Трофімов, Пантелеймон (Денис); Trofimov, Panteleimon (Denys)
Смерть залишається для людини найбільшим таїнством протягом життя, бо ніхто не може стверджувати, що насправді нас очікує опісля. Культ почитання померлих – один із найдавніших. Він є в усіх віруваннях, вченнях та релігіях. І хоч остаточні відповіді ми одержимо після смерті, існує наука, яка займається вивченням т. зв. «останніх речей» – есхатологія. Джерела християнської есхатології, як і будь-якої іншої гілки богослов’я, – це Святе Письмо, об’явлення та передання. Цікаво, що в Біблії більше мовиться саме про останні речі, та й Ісус Христос проповідував постійно про прихід Царства Небесного. Основа проповідь – есхатологічна напруга «вже, і ще ні»: Царство Боже вже настало, але водночас ще ні, бо ми очікуємо його повноти; Царство Боже вже всередині нас, але ще не зреалізоване, бо ми очікуємо Другого Пришестя Ісуса Христа, Страшного суду. Оце очікування, передчуття є, фактично, основою християнської благовісті. До цієї думки також схиляється єромонах Пантелеймон Трофімов, який розповів в інтерв’ю для інтернет-видання «Християнин і світ» про напругу, підводні течії й особливості об’явлення останніх речей для християн.
Terra incognita буде лишатися такою, доки наші стопи не відчують її ґрунт. Смерть – це таїнство, тому вона й далі манитиме, викликатиме острах чи трепет, спонукатиме до дискусій і нових версій. Смерть незмінно поряд всюди й в усьому одночасно з життям. У цьому й краса людини, яка вміщує в собі і смерть, і життя водночас. Це усвідомлення преображає людське буття, яке теж стає таїнством, священним завдяки єднанню двох вічних істин.
Отці стверджували, що пам’ять про смерть важлива, щоб навчитися більше цінувати одержане в дарунок життя. Смерть присутня вже за життя в сумнівах, духовному падінні, печалі, гріховних вчинках. Життя присутнє у смерті своєю надією на прощення, покаянням, відкупленням гріхів і воскресінням, «життям будучого віку»… Про таїнство все ж краще не говорити, а приймати його із молитовним мовчанням, зі смиренням.
2015-09-01T00:00:00ZТрактати “De Deo Uno et Trino” василіанських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)Trofimov, Panteleimon (Denys)Трофімов, Пантелеймон (Денис)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/29152021-12-07T16:01:48Z2020-01-01T00:00:00ZТрактати “De Deo Uno et Trino” василіанських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
Trofimov, Panteleimon (Denys); Трофімов, Пантелеймон (Денис)
Від часу виникнення Василіанського Чину в 1617 р. як структурованого об’єднання монастирів унійної Церкви одним з головних напрямків діяльності його ченців був провід осередків вивчення богослов’я і вишколу майбутніх священиків. У статті подано історичний огляд діяльності василіанських центрів богословської освіти на західноукраїнських землях в XVIII ст. Автор досліджує структуру василіанських богословських студій і тогочасні методи викладання богослов’я. Особливу увагу присвячено аналізу рукописних трактатів про триєдиного Бога василіанських професорів догматики золотої доби Чину. Автор показує, з одного боку, їхню залежність від латинської мануалістики посттридентської доби, а з іншого – оригінальність і високий рівень ерудиції їхніх авторів.
2020-01-01T00:00:00ZОсобливості стану здоров’я дітей, що були народженні за допомогою допоміжних репродуктивних технологійBiletska, KaterynaБілецька, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25732021-03-10T04:01:41Z2019-01-01T00:00:00ZОсобливості стану здоров’я дітей, що були народженні за допомогою допоміжних репродуктивних технологій
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
У статті зроблено спробу окреслити основні проблеми зі здоров’ям дітей, котрі були зачаті в результаті допоміжних репродуктивних технологій. Окрім того наводяться дані стосовно частоти цих захворювань серед дітей, зачаття котрих відбулось без втручання медиків.
2019-01-01T00:00:00ZОсобливості протестантської біоетикиBiletska, KaterynaБілецька, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25722021-03-10T04:01:40Z2017-01-01T00:00:00ZОсобливості протестантської біоетики
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
В статті окреслюються основні етичні принципи, взоруючись на котрі особи, що сповідують протестантизм, приймають рішення щодо основних біоетичних дилем. На прикладі ставлення до протизаплідних засобів представлено «плюралізм» поглядів різних течій протестантизму на одну і ту ж проблему.
2017-01-01T00:00:00ZШтучний інтелект: переваги та ризикиBiletska, KaterynaБілецька, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25692021-03-05T12:53:36Z2018-01-01T00:00:00ZШтучний інтелект: переваги та ризики
Biletska, Kateryna; Білецька, Катерина
У статті описано сфери життя людини, де вже сьогодні успішно використовують штучний інтелект. Також окреслено основні небезпеки, які можуть чекати на людство від неконтрольованого та непродуманого використання цих «мислячих машин».
2018-01-01T00:00:00ZРецензія на збірник "The Syriac World"Гаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23782020-10-12T10:50:49Z2020-01-01T00:00:00ZРецензія на збірник "The Syriac World"
Гаврилик, Ігнатія
2020-01-01T00:00:00ZАнтропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традиціюГаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23772020-10-12T10:49:46Z2020-01-01T00:00:00ZАнтропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традицію
Гаврилик, Ігнатія
У статті проаналізовано ключові аспекти антіохійської антропології на основі творів Теодора Мопсуестійського. Розглянуто особливості антропологічного вчення Теодора, які вирізняють його з-поміж інших антіохійських Отців, зокрема його науку про деякі аспекти Божого образу в людині, смертність і безсмертя, про жінку як образ Божий. Прослідковано також вплив антропології Теодора на східносирійську традицію, представлену в особі Нарсая. На завершення авторка робить спробу синтезувати деякі аспекти антіохійської та александрійської антропології.
2020-01-01T00:00:00ZРецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра „Макбет”Пастушук, Галинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23532020-10-12T10:49:28Z2013-01-01T00:00:00ZРецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра „Макбет”
Пастушук, Галина
Анотація. Проведено (інтер)текстуальний аналіз третьої сцени другого акту трагедії Вільяма Шекспіра з метою виявлення в ній прихованих алюзій на середньовічну містерійну п’єсу „Зішестя в ад” і пов'язану з нею карнавальну традицію сценічного блазнювання. Шляхом аудіо-візуальної реконструкції зафіксованої у тексті театральної гри розкрито рецептивний потенціал сцени, на перший погляд „відірваної” від фабульної канви трагедії. Доводиться думка, що сцена з Воротарем являє реципієнту водночас трансцендентний і реалістичний виміри п’єси. Загострення есхатологічних мотивів через проведення прихованих паралелей „Макбет - диявол", „диявол - Воротар”, „Макбет - Воротар” засобами інтертекстуальної гри стає визначальним для „локалізації" сюжету трагедії в театральному часопросторі Лондона поч. XVII ст. та її стереоскопічної рецепції сучасниками Шекспіра.
2013-01-01T00:00:00ZInterfaith Leadership and Typologies of Religious PluralityDzyubanskyy, Tarashttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23522020-10-12T10:48:39Z2020-01-01T00:00:00ZInterfaith Leadership and Typologies of Religious Plurality
Dzyubanskyy, Taras
2020-01-01T00:00:00ZЕтико-правовий аналіз примусового лікуванняМартинюк, ЮрійMartynyuk, YuriyМартинюк, Іванhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22552020-11-26T10:29:35Z2016-01-01T00:00:00ZЕтико-правовий аналіз примусового лікування
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Іван
В статті розглянуто практику примусового лікування та проаналізовано чинне законодавство щодо застосування заходів державного примусу в медичній сфері.
2016-01-01T00:00:00ZБіоетичні принципи діагностування та обстеженьМартинюк, ЮрійMartynyuk, YuriyМартинюк, Оксанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22532020-11-26T10:30:38Z2016-01-01T00:00:00ZБіоетичні принципи діагностування та обстежень
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Оксана
В статті зроблено спробу поглянути на виклики медичних діагностувань та обстежень, запропоновано принципи їх нешкідливості та оптимальності.
2016-01-01T00:00:00ZБіль і страждання в біоетичному ракурсіМартинюк, ЮрійMartynyuk, YuriyМартинюк, Маріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22522020-11-26T10:30:52Z2016-01-01T00:00:00ZБіль і страждання в біоетичному ракурсі
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Марія
У статті розглянуто біоетичний погляд на досвід болю і страждання. Обґрунтовано можливість використання знеболювальних ліків для полегшення больових відчуттів з позиції вчення Католицької Церкви.
2016-01-01T00:00:00ZФункціональні теорії виникнення пренатальної особи і їх критикаMartynyuk, YuriyМартинюк, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22512020-11-26T10:31:12Z2018-01-01T00:00:00ZФункціональні теорії виникнення пренатальної особи і їх критика
Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Юрій
В статті подається критичний аналіз функціональних теорій виникнення пренатальної особи. Запропоновано та обґрунтовано персоналістичну позицію сприйняття ненародженої особи.
2018-01-01T00:00:00ZКонцепція "якості життя" в біоетичній перспективіМартинюк, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22492020-11-26T10:31:41Z2016-01-01T00:00:00ZКонцепція "якості життя" в біоетичній перспективі
Мартинюк, Юрій
В публікації розглядається проблема використання поняття "якості життя" в медицині з позиції персоналістичної біоетики. В якості альтернативи концепції "якості життя" пропонується парадигма "цінності життя".
2016-01-01T00:00:00ZКонцепція "якості життя" в біоетичній перспективіМартинюк, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/22482020-11-26T10:31:55Z2016-01-01T00:00:00ZКонцепція "якості життя" в біоетичній перспективі
Мартинюк, Юрій
В публікації розглядається проблема використання поняття "якості життя" в медицині з позиції персоналістичної біоетики. В якості альтернативи концепції "якості життя" пропонується парадигма "цінності життя".
2016-01-01T00:00:00ZРецензіяДробик, Йосафатаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/17022020-10-12T10:47:31Z2019-01-01T00:00:00ZРецензія
Дробик, Йосафата
2019-01-01T00:00:00ZЕвтаназія: історична ретроспектива та сучасний стан у світі й УкраїніДробик, Йосафатаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/17012020-10-12T10:47:31Z2018-01-01T00:00:00ZЕвтаназія: історична ретроспектива та сучасний стан у світі й Україні
Дробик, Йосафата
Представлено історичний аспект одного з «плодів» сучасної цивілізації – евтаназії, що стає дедалі частіше застосовуваною. Сьогодні все численніші голоси лунають на користь загального узаконення евтаназії, право на неї
пропагують в засобах масової інформації, а процес її легалізації в європейських країнах набирає швидких обертів. Авторка акцентує на вартості кожного людського життя і звертає увагу на те, що для вирішення питання евтаназії потрібно якнайбільшої консолідації та співпраці всіх людей доброї волі, організацій та установ із захисту недоторканності людського життя, поширення правдивої інформації про згубність евтаназії та виховання пошани до людського життя.
2018-01-01T00:00:00ZLe tappe della vita spirituale: Giuseppe Ḥazzāyā e l’eredità ascetica grecaHavrylyk, IhnatiaГаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/15752020-10-12T10:45:42Z2019-01-01T00:00:00ZLe tappe della vita spirituale: Giuseppe Ḥazzāyā e l’eredità ascetica greca
Havrylyk, Ihnatia; Гаврилик, Ігнатія
Для Асирійської Церкви Сходу V ст. було переломним періодом, який дещо змінив духовно-богословське обличчя цієї Церкви. Йдеться про початок перекладів з грецької на сирійську мову філософських текстів та творів грецьких Отців. Елементи грецької духовості поступово проникали у сирійське монаше середовище, залишаючи на ньому свій відбиток. У статті панорамно представлено вплив грецької аскетичної традиції на сирійську духовність, на прикладі вчення духовного автора VIII ст. Йосифа Хаззаї, який вважається систематизатором усього сирійського духовно-містичного досвіду. Вчення Хаззаї формувалося, без сумніву, на основі його власної сирійської традиції, а також під впливом великих духовних авторитетів інших традицій: Євагрія Понтійського, Макарія Єгипетського, Йоана Апамейського. Від них Йосиф запозичив ключові поняття своєї доктрини, зробивши вперше так званий триступеневий синтез духовного життя, що охоплює різні елементи, які розглянуто у статті.
2019-01-01T00:00:00ZРец. на книгу: Rafał Kosiński. Holiness and Power. Constantinopolitan Holy Men and Authority in the 5th Century [= Millenium Studies, 57]. Berlin–Boston: Gruyter 2016. // Наукові записки УКУ. – 2019. – № 12 (серія «Богослов’я»). – С. 416-421.Гаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/15742020-10-12T10:45:42Z2019-01-01T00:00:00ZРец. на книгу: Rafał Kosiński. Holiness and Power. Constantinopolitan Holy Men and Authority in the 5th Century [= Millenium Studies, 57]. Berlin–Boston: Gruyter 2016. // Наукові записки УКУ. – 2019. – № 12 (серія «Богослов’я»). – С. 416-421.
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
Рецензія на монографію
2019-01-01T00:00:00ZLa vita consacrata nella Chiesa Greco-Cattolica UcrainaГаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/15712020-10-12T10:45:38Z2004-08-01T00:00:00ZLa vita consacrata nella Chiesa Greco-Cattolica Ucraina
Гаврилик, Ігнатія
Una breve premessa serve a inquadrare storicamente il monachesimo greco-cattolico ucraino e introduce nell'epoca dolorosa dell'oppressione sovietica, particolarmente grave negli anni 1946-1953. L'Autrice prende in esame non solo questo tragico periodo in cui i religiosi vissero in clandestinità, ma espone anche le complesse problematiche che devono affrontare oggi e che, in gran parte, sono cosequenze di quell'epoca di vera persecuzione.
2004-08-01T00:00:00ZПрирода богословлення у творах св. Григорія БогословаГаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/15632020-10-12T10:45:33Z2008-01-01T00:00:00ZПрирода богословлення у творах св. Григорія Богослова
Гаврилик, Ігнатія
2008-01-01T00:00:00ZБогослов’я енергій Григорія Палами: головні аспекти і значенняZhukovskyy, ViktorЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/13982019-03-09T01:00:38Z2019-01-01T00:00:00ZБогослов’я енергій Григорія Палами: головні аспекти і значення
Zhukovskyy, Viktor; Жуковський, Віктор
В статті розглянуто вчення про розрізнення між сутністю й енергією Пресвятої Трійці в богословській думці відомого візантійського богослова і святого XIV ст. Григорія Палами. Представлено важливість даної богословської проблеми для обґрунтування, як творчої присутності трансцендентного предвічного Триєдиного Бога в сотвореній Ним багатоманітності іманентного світу, так і можливості участі людини в Божому житті та її Обоження. Окреслено головні аспекти сутнісно-енергійного розрізнення та катафатичного виміру богословської думки Григорія Палами. Розглянуто вчення про божественні енергії та їх головні характеристики. У цьому контексті проаналізовано головні поняття, які виражають динаміку Божої всюдисущності. Особливу увагу в статті присвячено значенню Паламового енергійного підходу у богословленні для різних ділянок богословської науки.
2019-01-01T00:00:00ZЗемний добробут у житті праведних та неправедних людей у вченні папи Григорія І (Двоєслова)Кащук, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/13742019-03-07T14:58:01Z2009-09-01T00:00:00ZЗемний добробут у житті праведних та неправедних людей у вченні папи Григорія І (Двоєслова)
Кащук, Олександр
Розглянемо погляди папи Григорія I про ставлення праведних та неправедних людей до земних благ, наслідків наявности чи відсутности їх у
житті цих людей, а також гіпотези Григорія І щодо причин наявности чи
відсутности земного достатку в житті праведних і неправедних людей.
2009-09-01T00:00:00ZKsięga Rodzaju jako źródło duchowej inspiracji w Moralia in Iob św. Grzegorza Wielkiego // The Book of Genesis as the source of spiritual inspiration in the Moralia in Iob of St. Gregory the GreatKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/13732020-10-12T10:45:29Z2011-09-01T00:00:00ZKsięga Rodzaju jako źródło duchowej inspiracji w Moralia in Iob św. Grzegorza Wielkiego // The Book of Genesis as the source of spiritual inspiration in the Moralia in Iob of St. Gregory the Great
Kashchuk, Oleksandr
Grzegorz Wielki uważał Pismo święte za fundamentalną Księgę, z której chrześcijanie powinni czerpać treści duchowego życia. Pismo święte należy interpretować w sposób alegoryczny i literalny, aby wydobyć z niego i literalny sens, i głeboko duchowy. Właśnie taką interpretacyjną zasadę Grzegorz Wielki zastosował w najważniejszym swoim dziele Moralia in Iob – Komentarzu do Księgi Hioba. Z tego powodu Moralia stanowią prawdziwy skarbiec treści duchowego życia. Grzegorz Wielki ubogaca komentarz Księgi Hioba odwołaniem się do licznych fragmentów z innych Ksiąg Biblii. Wśród nich ważne miejsce zajmuje Księga Rodzaju.
2011-09-01T00:00:00ZIdea pentarchii jako rękojmia jedności kościoła w dobie ikonoklazmu. Stanowisko Teodora Studyty.Kashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/13722019-03-08T09:56:32Z2012-09-01T00:00:00ZIdea pentarchii jako rękojmia jedności kościoła w dobie ikonoklazmu. Stanowisko Teodora Studyty.
Kashchuk, Oleksandr
У часи Теодора Студита ідея пентархії була вираженням церковної єдності у сфері окреслення доктрини згідної з Традицією Отців. В пентархії виражаються три ключові ідеї – єдність, вселенськість і апостольськість . Вірилося, що питання віри слід розглядати на Вселенському соборі, якого не можна визнати канонічним без участі у ньому п’яти патріархів. Найважливішу роль на соборі відіграє патріарх Риму, однак не в ізоляції від інших патріархатів, а в однодумності і порозумінні з ними.
2012-09-01T00:00:00ZДуховна досконалість у вченні Григорія ВеликогоКащук, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/13712019-03-07T15:04:40Z2016-09-01T00:00:00ZДуховна досконалість у вченні Григорія Великого
Кащук, Олександр
В ученні Григорія Великого духовна досконалість полягає у володінні чеснотами як духовними благами. Папа виокремлює три категорії чеснот: базові, дари Святого Духа та богословські. Автор Мораліїв переконаний, що людина, яка здобула чесноти, перебуває у духовній злуці з Богом. Володіння чеснотами передбачає пришестя Святого Духа до людського ума. Римський єпископ навчає, що духовна злука з Богом у стані духовної досконалості є настільки тісною, що називає її володінням Богом. Він доводить, що душі праведної людини наповненій дарами Святого Духа притаманна любов до Бога. Любити Бога означає прагнути Його, а людина, яка прагне Бога, вже володіє Ним у цьому житті. Таким чином, осягнення чесноти не становить остаточної мети, а є засобом до злуки з Богом. Григорій Великий стверджує, що праведник, який перебуває у духовній єдності з Богом, певною мірою є учасником небесної дійсності, яка уприсутнюється у чеснотах.
2016-09-01T00:00:00ZДуховно-формаційна система координат Українського католицького університету: богослов’я, візія і досвідZhukovskyy, ViktorЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12922019-01-13T01:00:54Z2018-01-01T00:00:00ZДуховно-формаційна система координат Українського католицького університету: богослов’я, візія і досвід
Zhukovskyy, Viktor; Жуковський, Віктор
В статті описується важливість системного підходу до формації особи в навчальних закладах гуманітарної освіти. Автор статті наполягає на комплексному підході, що враховує гармонійну взаємозалежність та поєднання трьох елементів освітньо-виховного процесу: науково-педагогічного, духовно-формаційного і суспільно-практичного. На основі прикладу Українського католицького університету, показується, як органічне поєднання академічного, духовно-містичного та практичного виміру, здійснює благотворний вплив, з одного боку, на формування особистості фахівця та його практичних навичок, а з іншого – на освітній простір і суспільство загалом.
2018-01-01T00:00:00ZБог - миротворець чи революціонер? Від віри до дії. Богословські виміри майдануZhukovskyy, ViktorЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12912022-01-24T10:00:23Z2018-01-01T00:00:00ZБог - миротворець чи революціонер? Від віри до дії. Богословські виміри майдану
Zhukovskyy, Viktor; Жуковський, Віктор
У статті розглянуто взаємозалежність між вірою і сповідуванням Пресвятої Трійці, молитвою і тайнодіянням Церкви, з одного боку, та виборюванням і будуванням справедливих суспільних відносин
в Україні, з другого. Автор роздумує над християнськими, богословськими вимірами феномену Майдану. Головну увагу звернено на фундаментальне значення діяльної природи троїчної віри, яку християнин повинен виражати у суспільних взаєминах через реалізацію головних соціальних принципів: персональності, солідарності, субсидіарності і спільного добра. Автор також зосереджується на інтерпретації миротворчої та революційної природи Церкви, яка, залишаючись божественним носієм миру, водночас, покликана боротися проти несправедливості, неправди, гноблення і будь-яких інших: політичних і економічних, релігійних і культурних, явних і прихованих – форм гноблення, дискримінації і рабства.
2018-01-01T00:00:00ZАпофатична тріадологія та катафатична синергія у богословській думці Василія ВеликогоZhukovskyy, ViktorЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12902019-01-13T01:00:38Z2018-01-01T00:00:00ZАпофатична тріадологія та катафатична синергія у богословській думці Василія Великого
Zhukovskyy, Viktor; Жуковський, Віктор
У статті розглянуто проблему онтологічного розрізнення між Божою трансцендентністю та іманентністю в богословській думці Василія Великого, Отця Церкви IV століття. Автор представляє важливий концептуальний та термінологічний апарат, що його використовує Василій Великий у своєму антиномічному підході до «примирення» апофатичних і катафатичних образів Бога. Він аналізує основні характеристики цих двох вимірів природи Бога. Особлива увага надається аналізу синергетичного підходу щодо відповіді на питання: як може Бог, який є повністю онтологічно віддалений від створеної реальності, в той же час бути активно присутнім у світі і наповнювати його. У цьому контексті автор аналізує ключові поняття, які виражають «внутрішньобожу» віддаленість і Божу активну близькість стосовно створеного буття.
2018-01-01T00:00:00ZБожа велич і провидіння в богослов’ї Іринея ЛіонськогоZhukovskyy, ViktorЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12892019-01-13T01:00:25Z2018-01-01T00:00:00ZБожа велич і провидіння в богослов’ї Іринея Ліонського
Zhukovskyy, Viktor; Жуковський, Віктор
У статті розглядається проблема онтологічного розрізнення між Божою трансцендентністю та іманентністю в богословській думці Іринея Ліонського, Отця Церкви II-III ст. Автор представляє важливий концептуальний та термінологічний апарат, що його використовує Іриней у своєму антиномічному підході до «примирення» апофатичних і катафатичних образів Бога. Він аналізує основні характеристики цих двох вимірів природи Бога. Особлива увага надається аналізу катафатичного підходу щодо відповіді на питання: як може Бог, який є повністю онтологічно віддалений від створеної реальності, в той же час бути активно присутнім у світі і наповнювати його. У цьому контексті автор аналізує ключові поняття, які виражають «внутрішньобожу» віддаленість і Божу активну близькість стосовно створеного буття.
2018-01-01T00:00:00ZДОСЯГНЕННЯ СВЯТОСТИ У ВЧЕННІ СВ. МАКСИМА ІСПОВІДНИКАКащук, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12592018-09-19T00:00:25Z2016-09-01T00:00:00ZДОСЯГНЕННЯ СВЯТОСТИ У ВЧЕННІ СВ. МАКСИМА ІСПОВІДНИКА
Кащук, Олександр
У вченні св. Максима Ісповідника в людську природу закладено Богом прагнення до святості. Святість – ци причасність Христові. Християнин стає причасником Христа за посередництвом чеснот, бо Христос присутній в чеснотах.
2016-09-01T00:00:00ZLOGOS-SARX CHRISTOLOGY AND THE SIXTH-CENTURY MIAENERGISMKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12582019-01-30T14:59:50Z2017-09-01T00:00:00ZLOGOS-SARX CHRISTOLOGY AND THE SIXTH-CENTURY MIAENERGISM
Kashchuk, Oleksandr
У статті обговорюється питання залежності між моноенергізмом (доктриною, що стверджувала одну дію у Христі) і христологією типу Логос-плоть.
2017-09-01T00:00:00ZSOPHRONIUS, A MONK OF PALESTINE, AND MIAENERGISM. THE TENSION BETWEEN EXACTNESS AND AMBIGUITYKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12572018-09-19T00:00:24Z2018-09-01T00:00:00ZSOPHRONIUS, A MONK OF PALESTINE, AND MIAENERGISM. THE TENSION BETWEEN EXACTNESS AND AMBIGUITY
Kashchuk, Oleksandr
Мета статті полягає у тому, щоб показати, що одним із аспектів конфронтації між Софронієм Єрусалимським і Сергієм Константинопольським було також питання християнської ідентичності.
2018-09-01T00:00:00ZTHE PROMOTION OF MIAENERGISM AS A CHALLENGE TO IDENTITY OF NON-CHALCEDONIAN CHRISTIANITYKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12562018-09-19T00:00:22Z2018-09-01T00:00:00ZTHE PROMOTION OF MIAENERGISM AS A CHALLENGE TO IDENTITY OF NON-CHALCEDONIAN CHRISTIANITY
Kashchuk, Oleksandr
У статті розглядається питання співвідношення між підтримуваною імператором Іраклієм (610-641 рр.) христологічною доктриною моноенергізму та її впливом на відчуття релігійної ідентичності нехалкедонських християн.
2018-09-01T00:00:00ZКриза автономії та її виклики перед ХристиянствомМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12542018-09-06T00:00:20Z2017-12-08T00:00:00ZКриза автономії та її виклики перед Християнством
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
У статті пропонується короткий аналіз принципу автономії, однієї із засад Реформації стосовно суб’єктивно-індивідуального виміру віри. Проведено порівняння між філософсько-богословськими обґрунтуваннями понять етична автономія та теономія на основі тверджень українського християнського мислителя о. Василя Зеньківського. Висвітлено ряд викликів кризи автономії перед сучасним Християнством.
2017-12-08T00:00:00ZТрансгуманізм і постгуманізм: етична проекціяМартинюк, ЮрійMartynyuk, Yuriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12532018-09-06T00:00:24Z2016-12-15T00:00:00ZТрансгуманізм і постгуманізм: етична проекція
Мартинюк, Юрій; Martynyuk, Yuriy
З кінця XX століття, позначеного стрімким науковим розвитком та технологічними можливостями, широко розповсюджуються ідеї трансгуманізму та постгуманізму. У статті спершу зосереджується увага на філософських витоках ідеї безмежного розширення людських здатностей, зокрема починаючи з епохи Просвітництва. В наступній частині статті аналізуються головні засади та форми трансгуманізму і постгуманізму. Заключна частина присвячена морально-етичній рефлексії стосовно ймовірних наслідків і ризиків для цілого людства від втілення трансгуманістичних ідей, за якими стоїть не лише небезпека втрати контролю над процесом безмежного розширення людських надможливостей, але й втрата власної унікальної ідентичності.
2016-12-15T00:00:00ZOбразність мислення Миколи Кавасили як міст між минулим і сучасністюКобелюх, Клара Надіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12322018-06-26T00:00:25Z2018-01-01T00:00:00ZOбразність мислення Миколи Кавасили як міст між минулим і сучасністю
Кобелюх, Клара Надія
Розглянуто образне мислення Миколи Кавасили в його творі «Життя в Христі» й показано, як воно може служити богословським містком між візантійським середньовіччям і сучасністю. Мова образів і метафор, з одного боку, показує глибину думки Кавасили, а з другого – робить його ідеї доступними для пересічного християнина. Подаючи короткий огляд основних тематичних ліній твору, авторка аналізує деякі метафоричні схеми Кавасили й показує, як мовна техніка аналогій виходить поза часові та етнічні бар’єри, а отже, стає добрим ключем для богословлення сьогодні.
2018-01-01T00:00:00ZГаврилик І. Рец. на книгу: Nestor Kavvadas. Joseph Hazzaya, On Providence: Text, Translation and Introduction, Leiden ‒ Boston: Brill 2016Гаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12262018-06-19T00:00:18Z2018-01-01T00:00:00ZГаврилик І. Рец. на книгу: Nestor Kavvadas. Joseph Hazzaya, On Providence: Text, Translation and Introduction, Leiden ‒ Boston: Brill 2016
Гаврилик, Ігнатія
2018-01-01T00:00:00ZРоль священика та інших фахівців у наданні паліативної опікиBoyko, IhorБойко, Ігорhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/12252018-06-16T00:00:17Z2015-10-15T00:00:00ZРоль священика та інших фахівців у наданні паліативної опіки
Boyko, Ihor; Бойко, Ігор
У статті представлено основні етапи розвитку паліативної допомоги. Зокрема, висвітлена історія виникнення хоспісів. Також проаналізовані мета та завдання паліативної допомоги, роль душпастирів та інших фахівців у наданні паліативної допомоги, а також важливість утвердження гідності людського життя. У статті наголошено, що першочерговим завданням паліативної допомоги є створення для смертельно хворого пацієнта духовного простору та полегшення процесу призвичаєння пацієнта до його теперішнього стану.
У статті проаналізовано основні етапи розвитку паліативної допомоги та її стан в Україні. Представлені роль духовенства та інших фахівців у наданні паліативної допомоги, а також підкреслені основні завдання та мета паліативної допомоги.
2015-10-15T00:00:00ZConsecrated Life in the Ukrainian Greek Catholic ChurchГаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11982018-02-07T01:00:25Z2017-01-01T00:00:00ZConsecrated Life in the Ukrainian Greek Catholic Church
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
2017-01-01T00:00:00ZПостать патріарха Йосифа в архівних матеріалах та усних спогадах сестер ВасиліянокГаврилик, с. ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11972022-07-18T15:00:22Z2022-01-01T00:00:00ZПостать патріарха Йосифа в архівних матеріалах та усних спогадах сестер Василіянок
Гаврилик, с. Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
У статті представлено панорамний огляд життя і діяльності патріарха Йосифа Сліпого від 1939 до 1984 р. На основі
неопублікованих архівних матеріалів, що зберігаються в Історичному архіві сестер Василіянок у Римі, та усних спогадів
сестер і духовенства висвітлено, зокрема, основні аспекти
життя і діяльності патріарха Йосифа після його звільнення
зі заслання та приїзду до Риму. Основну увагу авторка звертає
на співпрацю патріарха і василіянок та його вплив на становлення і розвиток спільноти сестер у Римі.
2022-01-01T00:00:00ZМарія Шведа: історія одного мучеництва в контексті життя підпільної УГКЦГаврилик, с. ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11942018-01-31T01:00:21Z2017-01-01T00:00:00ZМарія Шведа: історія одного мучеництва в контексті життя підпільної УГКЦ
Гаврилик, с. Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
У статті відтворено життєвий шлях новомучениці Слуги Божої Марії Шведи, яка трагічно загинула 29 вересня 1982 р. у Львові, рятуючи від арешту підпільного греко-католицького священика о. Петра Періжка. На основі численних архівних матеріалів та спогадів очевидців авторка аналізує формування особистості Марії Шведи, її релігійний світогляд та обставини її мучеництва.
2017-01-01T00:00:00ZNicholas Cabasilas: The Sacramental Experience of the Faithful and HesychasmKobelyukh, Klara Nadiyahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11842018-01-24T01:00:27Z2017-01-01T00:00:00ZNicholas Cabasilas: The Sacramental Experience of the Faithful and Hesychasm
Kobelyukh, Klara Nadiya
Liturgical symbolism of Nicholas Cabasilas
2017-01-01T00:00:00ZВтручання імператорів у доктринальні справи церкви в контексті аріанської полеміки IV століттяKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11782018-01-16T01:00:43Z2014-01-01T00:00:00ZВтручання імператорів у доктринальні справи церкви в контексті аріанської полеміки IV століття
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті аналізується спосіб втручання перших християнських імператорів у доктринальну сферу Церкви. Причиною імператорського втручання було намагання залагодити релігійний конфлікт, що виник на основі аріанської дискусії. Імператор Костянтин Великий симпатизував проаріанським єпископам і підтверджував рішення проаріанських синодів, які мали би покласти край богословському непорозумінню. Син Костянтина Констанцій також симпатизував проарінському сповідуванню. Він не тільки скликав синоди, а й сам брав у них участь. Синоди компонували нові символи віри. Констанцій практикував переслідування з метою утвердження проаріанського сповідування. Імператор Валент рішуче сприяв поширенню вже існуючих проаріанських символів віри. Він жорстоко переслідував тих, хто їх не приймав. Імператор Теодозій авторитетом своєї влади наказав дотримуватися Нікейського символу віри. Таким чином перші християнські імператори принаймні опосередковано втручалися у доктринальну сферу церкви в контексті аріанської полеміки.
Стаття
2014-01-01T00:00:00ZУЧАСТЬ МИРЯН В АРІАНСЬКІЙ СУПЕРЕЧЦІ IV СТОЛІТТЯKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11772018-01-16T01:00:39Z2014-01-01T00:00:00ZУЧАСТЬ МИРЯН В АРІАНСЬКІЙ СУПЕРЕЧЦІ IV СТОЛІТТЯ
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті аналізується участь мирян в аріанській суперечці IV століття. Показано, що єпископи намагалися залучити мирян до суперечки, щоб посилити власні позиції в боротьбі з противником. Участь мирян проявлялася малою мірою в конструктивній дискусії. Значно більшою мірою вони були активні в заворушеннях викликаних суперечкою. З одного боку участь мирян виражалася в насиллі, з іншого – у смиренному підкоренні насиллю. Релігійні заворушення за участю мирян призвели до того, що в суперечку втрутився імператор, так що суперечка з чисто богословської стала політичною з релігійним підґрунтям. Мимоволі миряни стали заручниками невміння єпископів порозумітися у доктринальних питаннях. Проаріанські миряни поступово відходили від своїх провідників, що свідчить про слабку релігійну ідентичність перших та про слабкі богословські аргументи других. Натомість пронікейці залишалися вірними своїй вірі, незважаючи навіть на переслідування і невірність деяких своїх єпископів. Саме витривала позиція пронікейських мирян стала вирішальною у поборенні аріанства.
Стаття
2014-01-01T00:00:00ZДІЇ ПРОНІКЕЙСЬКИХ МИРЯН IV СТОЛІТТЯ ЯК ЗАХИСТ ВЛАСНОЇ РЕЛІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11762018-01-16T01:00:29Z2016-01-01T00:00:00ZДІЇ ПРОНІКЕЙСЬКИХ МИРЯН IV СТОЛІТТЯ ЯК ЗАХИСТ ВЛАСНОЇ РЕЛІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті розглядаються дії пронікейських мирян IV ст. Доведено, що від початку аріанської суперечки IV ст. не тільки духовенство, а й миряни не залишалися осторонь від неї. Історичні джерела представляють дії мирян IV ст. у найбільших церковних осередках Східної Імперії. Розглянувши активність пронікейських християн, можна ствердити, що їхні дії здебільшого мали спонтанний характер. З одного боку їхня активність проявлялася у радикальних діях, проте з іншого боку вони були готові до смиренного знесення страждань у переслідуваннях. Інколи активність пронікейських мирян мала ініціативний характер, про що свідчить просвітницька діяльність окремих людей. Саме в моральній силі і просвітницькій активності проявилася свідомість власної релігійної самобутності. Дії пронікейських мирян спричинилися до захисту і збереження нікейської доктрини у небезпеці викривлення істини віри.
Стаття
2016-01-01T00:00:00ZHOLY SCRIPTURE IN THE MONOTHELITE CONTROVERSY. THE STANDPOINT OF MAXIMUS THE CONFESSORKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11752018-01-16T01:00:42Z2017-09-15T00:00:00ZHOLY SCRIPTURE IN THE MONOTHELITE CONTROVERSY. THE STANDPOINT OF MAXIMUS THE CONFESSOR
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
Позиція св. Максима Ісповідника щодо біблійної аргументації в монофелітській суперечці полягає у застосуванні переважно буквального тлумачення Нового Завіту. Однак в окремих випадках він застосовував також алегоричну та типологічну інтерпретацію. Біблійна аргументація не була самодостатньою, щоб бути переконливою, тому вона вимагала додаткового авторитету і пояснення.
Стаття
2017-09-15T00:00:00ZДІЇ ПРОАРІАНСЬКИХ ХРИСТИЯН IV СТОЛІТТЯ ЯК СПРОБА САМОУТВЕРДЖЕННЯKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11742018-01-16T01:00:37Z2015-01-01T00:00:00ZДІЇ ПРОАРІАНСЬКИХ ХРИСТИЯН IV СТОЛІТТЯ ЯК СПРОБА САМОУТВЕРДЖЕННЯ
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті розглядаються дії проаріанських християн IV ст. Доведено, що від початку аріанської суперечки IV ст. не тільки духовенство, а й миряни не залишалися осторонь від неї. Історичні джерела представляють дії проаріан IV ст. у найбільших містах Східної Імперії, спрямовані на захист і утвердження їхньої релігійної позиції. Розглянувши активність проаріанських християн Олександрії, Константинополя і Антіохії можна ствердити, що дії проаріан не мали ініціативного, організованого і системного характеру, а були спонтанні й активізувалися під впливом духовних провідників, підтримуваних владою. Їхні дії здебільшого проявлялися у насиллі, однак слід зазначити, що насилля було організоване окремими впливовими людьми, які послуговувалися випадковими людьми сумнівної моральної репутації. Серед них були навіть нехристияни. Більшість проаріан не брали участі в насиллі, але й не зупиняли його. Застосування насилля меншістю проаріан випливало як з відсутності чіткого богословського аргументування, так і з інтелектуальної пасивності та моральної слабкості більшості проаріан. Багато проаріан були релігійно байдужими. Вони могли належати до проаріанської групи з мотивів корисливих, оскільки проаріанство підтримувалося владою. Проявлялися однак серед проаріан і проблиски релігійної самобутності та поміркованості. Проте, вони були незрілі. Дії проаріан не принесли їм самоутвердження, а навпаки, довели аріанство до поділів і деградації.
Стаття
2015-01-01T00:00:00ZAKTYWNOŚĆ CESARZA W KONTEKŚCIE SPORÓW CHRYSTOLOGICZNYCH W BIZANCJUM W VII WIEKUKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11732018-01-16T01:00:27Z2016-06-15T00:00:00ZAKTYWNOŚĆ CESARZA W KONTEKŚCIE SPORÓW CHRYSTOLOGICZNYCH W BIZANCJUM W VII WIEKU
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
Візантійські імператори VII ст. у пошуках релігійного порозуміння відігравали ключову роль. Вони ініціювали богословські дискусії і видавали документи, що стосуються християнської віри. Їх метою мало бути досягнення порозуміння між монофізитами і прихильниками Халкедонського Собору. Імператори діяли на основі утвердженої в Імперії ідеології влади.
Стаття
2016-06-15T00:00:00ZKashchuk O. The Attitude of the Pro-Arian Bishops Towards the Emperor in the Period of Reception of the Nicene Christology (325-381)Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11722018-01-16T01:00:24Z2014-07-26T00:00:00ZKashchuk O. The Attitude of the Pro-Arian Bishops Towards the Emperor in the Period of Reception of the Nicene Christology (325-381)
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті розглядається історико-богословський контекст формування відносин між державою і Церквою в Римській імперії IV століття.
стаття
2014-07-26T00:00:00ZHOLY SCRIPTURE IN THE MONOTHELITE CONTROVERSY. THE STANDPOINT OF MAXIMUS THE CONFESSORKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11712018-01-16T01:00:38Z2017-09-15T00:00:00ZHOLY SCRIPTURE IN THE MONOTHELITE CONTROVERSY. THE STANDPOINT OF MAXIMUS THE CONFESSOR
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
Позиція св. Максима Ісповідника щодо біблійної аргументації в монофелітській суперечці полягає у застосуванні переважно буквального тлумачення Нового Завіту. Однак в окремих випадках він застосовував також алегоричну та типологічну інтерпретацію. Біблійна аргументація не була самодостатньою, щоб бути переконливою, тому вона вимагала додаткового авторитету і пояснення.
Стаття
2017-09-15T00:00:00ZLOGOS-SARX CHRISTOLOGY AND THE SIXTH-CENTURY MIAENERGISMKashchuk, Oleksandr, Олександр Кащукhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11702018-01-16T01:00:35Z2017-08-15T00:00:00ZLOGOS-SARX CHRISTOLOGY AND THE SIXTH-CENTURY MIAENERGISM
Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук
У статті аналізується питання залежності між моноенергізмом - поглядом, за яким у Христі діє лише Божа природа - і христологією типу Logos-sarx.
Стаття
2017-08-15T00:00:00ZСвята Макрина Молодша - учителька та наставниця великих каппадокійцівГаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11622017-12-30T01:00:34Z2017-01-01T00:00:00ZСвята Макрина Молодша - учителька та наставниця великих каппадокійців
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
На прикладі подвижниці IV ст. Макрини Молодшої розглянуто вплив жінок на формування світогляду Отців Церкви та їхнього богословського мислення. Порушено також тему особистості Макрини та устрою монашої спільноти, яку вона заснувала у своєму маєтку. На основі двох творів Григорія Нисського, присвячених Макрині, авторка показує роль жінок у церковному житті перших століть та пропонує одну з можливих відповідей на питання про особливу жіночу харизму в Церкві.
2017-01-01T00:00:00ZСирійська духовість та її синтез у вченні Йосифа Хаззаї, містика «золотої доби»Гаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11612017-12-30T01:00:32Z2016-01-01T00:00:00ZСирійська духовість та її синтез у вченні Йосифа Хаззаї, містика «золотої доби»
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
Кінець І тисячоліття був для християн сирійського Сходу часом особливого розквіту їхньої духовості, а зокрема містики. У статті подано спочатку історичну панораму сирійського контексту, з особливою увагою на певні риси сирійської духовості та богослов’я. Другу частину авторка присвячує розглядові деяких аспектів сирійської містики на основі творів Йосифа Хаззаї, одного з найбільших містиків «золотої доби». Вчення про боговидіння Йосиф викладає у триступеневому синтезі, де він систематизує досвід своїх попередників. До боговидіння покликаний кожний охрещений, а приходять до цього долаючи певні етапи духовного життя.
2016-01-01T00:00:00ZL’insegnamento “ereticale” sulla visione di Dio nelle opere di Giuseppe Ḥazzāyā, mistico siro-orientale del sec. VIIIГаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11602017-12-30T01:00:27Z2017-01-01T00:00:00ZL’insegnamento “ereticale” sulla visione di Dio nelle opere di Giuseppe Ḥazzāyā, mistico siro-orientale del sec. VIII
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
В історії Церкви Сходу VIII століття стало періодом розквіту містики серед монашества. Одним з великих духовних вчителів цього часу був Йосиф Хаззая, який зробив синтез усього духовно-містичного досвіду своїх попередників. Основу його творів становить вчення про боговидіння, яке було чужим для антіохійської традиції і тому було засуджене як єретичне патріархом Церкви Сходу Тимотеєм І на синоді 786-787 р. В даній статті авторка аналізує вчення Йосифа про боговидіння, намагаючись зрозуміти, чи справді є підстави вважати його єретичним. У статті також подано огляд термінів, які Йосиф використовує у своїх творах, коли говорить про досвід боговидіння, та звернено увагу на певні особливості цього вчення. В останньому пункті статті представлений короткий синтез христологічного вчення Церкви Сходу та її погляд на досвід боговидіння.
2017-01-01T00:00:00ZПутівник Декади місійностіКіндій, ОлегОнуферко, АндрійМощич, Йосафатhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11552017-11-29T19:49:16Z2017-01-01T00:00:00ZПутівник Декади місійності
Кіндій, Олег; Онуферко, Андрій; Мощич, Йосафат
У цій книзі подаються вибрані тексти Святого Письма, які читаються протягом Декади місійності, а саме від Вознесіння до П'ятидесятниці, а також короткі роздуми, молитви та місійні завдання, які покликані допомогти християнинові пожвавити своє християнське життя.
2017-01-01T00:00:00ZДАР ВІРИРатцінґер, ЙосифКонгрегація доктрини віриhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11542017-11-30T01:00:21Z2017-01-01T00:00:00ZДАР ВІРИ
Ратцінґер, Йосиф; Конгрегація доктрини віри
Документ Конгрегації доктрини віри "Дар правди" визначає покликання богослова, натхненне Святим Духом всередині Церкви і дане "для загального блага" (1 Кор 12: 7-11). "Дар правди" пояснює, що завдання богослова полягає в тому, щоб "продовжувати постійно поглиблювати розуміння Слова Божого, знайдене в натхненних Писаннях і вручене живим Традицією Церкви". Цей документ також висвітлює наступні питання: Хто такий богослов? Що таке робота богослова? Безумовно, відповіді на ці питання накладаються, але вирішення їх окремо допомагає з'ясувати наше розуміння богослова та його покликання.
2017-01-01T00:00:00ZДекада місійності. Інструкції для священиківКіндій, ОлегКолос, ОлесяОнуферко, АндрійЩурко, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11532017-11-29T19:03:34Z2017-01-01T00:00:00ZДекада місійності. Інструкції для священиків
Кіндій, Олег; Колос, Олеся; Онуферко, Андрій; Щурко, Юрій
Десять днів, а саме час між святом Вознесіння Христового і перед Зісланням Святого Духа, є важливим періодом для Апостолів і Церкви Христової. Це час утвердження у вірі: переміна страху на впевненість, смутку на радість, ізольованість на гостинність, бездіяльність на солідарність і активну відповідальну дію. Це також важливий час вироблення стратегії діяльності і пошук відповідей на найважливіше питання: як донести Слово Боже до всіх людей, відповісти на виклики життя людини, показати Божу перспективу розвитку людства. Ця інструкція для священиків є практичним посібником, у якому містяться роздуми над Святим Письмом, короткі проповіді та різноманітні заходи, які священик може провести на парафії, щоб пожвавити парафіяльне життя.
2017-01-01T00:00:00ZПроцедура оцінки якості науково-педагогічної праці академічного складу ВНЗЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11522022-01-17T16:00:22Z2014-01-01T00:00:00ZПроцедура оцінки якості науково-педагогічної праці академічного складу ВНЗ
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
2014-01-01T00:00:00ZРоль студентів у забезпеченні якості вищої освіти: європейський досвід та українське застосуванняЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11512022-01-17T16:00:26Z2012-01-01T00:00:00ZРоль студентів у забезпеченні якості вищої освіти: європейський досвід та українське застосування
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
2012-01-01T00:00:00ZНеосяжність Бога та Його іманентність у богомисленні Макарія ЄгипетськогоЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11312017-10-26T16:29:52Z2016-01-01T00:00:00ZНеосяжність Бога та Його іманентність у богомисленні Макарія Єгипетського
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
У статті автор досліджує проблему онтологічного розрізнення між трансцендентністю й іманентністю Бога у богословській думці Макарія Єгипетського. Головний фокус аналізу спрямований на апофатичний підхід до інтерпретації недоступного, недосяжного і непізнаваного Бога, а також на термінологічно-концептуальні шляхи, які виражають діяльну присутність Бога у сотвореному світі. Проаналізовано головні поняття, якими оперує Макарій, а також, в даному контексті, розглянуто духовно-аскетичний вимір Його антропологічно-сотеріологічного та пневматологічного богослов’я.
2016-01-01T00:00:00ZСвятий-“єретик” Григорій Палама про внутрішнє буття Пресвятої ТрійціЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11302017-10-26T00:00:21Z2017-01-01T00:00:00ZСвятий-“єретик” Григорій Палама про внутрішнє буття Пресвятої Трійці
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
У статті досліджено деякі аспекти Тріаодології відомого візантійського богослова, ісихаста і церковного лідера чотирнадцятого століття, Григорія Палами. Особливу увагу звернено на проблему внутрітроїчного буття Бога, проаналізовано головні характеристики “схованого” виміру Пресвятої Трійці, розглянуто апофатичний підхід до відповіді на питання: як, онтологічно віддалений від сотвореної реальності, Бог, водночас, залишається дієво присутнім у світі і наповнює його. В цьому контексті розібрано головні поняття, якими у Палама виражає “внутрібожественну” трансцендентну реальність Божого буття, а саме: сутність, іпостась, внутрітроїчні відносини, теологія, ікономія.
2017-01-01T00:00:00ZТворець і творіння, Бог і людина, сутність й енергія в богословській думці Атанасія ОлександрійськогоЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/11292017-10-26T00:00:15Z2017-01-01T00:00:00ZТворець і творіння, Бог і людина, сутність й енергія в богословській думці Атанасія Олександрійського
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
В статті розглянуто проблему онтологічного розрізнення між Божою трансцендентністю й іманентністю в богословській думці Атанасія Олександрійського, отця Церкви IV століття. Автор представляє головний термінологічно-концептуальний апарат Атанасія в його богословському антиномічному підході до “примирення” апофатичного і катафатичного образів Бога. Проаналізовано ключові характеристики цих двох вимірів Божої природи. Особливу увагу звернено на аналіз катафатичної відповіді на питання: як, повністю онтологічно віддалений від сотвореної реальності, Бог, водночас, залишається дієво присутнім у світі і наповнює його. У цьому контексті автор проаналізував головні поняття, які виражають “внутрібожественну” віддаленість і дієву Божу близькість у відношенні до сотвореного буття.
2017-01-01T00:00:00ZРанньохристиянські джерела про збереження природиКіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/9172017-05-16T00:01:03Z2008-01-01T00:00:00ZРанньохристиянські джерела про збереження природи
Кіндій, Олег
Екологічну тематику найкраще зрозуміємо тільки у трикутнику понять Творець-творіння-людина. Саме так, попри творіння і людину, думка про Творця ставить всі акценти на місце. Хтось може сказати, що це «завужений» підхід. Але, коли досліджуємо християнський погляд на природу і екологію, окремо доказувати, для чого в екологічну проблематику вводимо «категорію» Творця, напевно, недоречно, оскільки тут йдеться про світогляд людини, для якої ця категорія була і залишається надзвичайно важливою.
2008-01-01T00:00:00ZTumačenje Svetog Pisma u kontekstu Liturgije Istočne Katoličke CrkveБарщевський, ТарасBarscevski, Tarashttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/8792017-05-15T11:18:18Z2014-01-01T00:00:00ZTumačenje Svetog Pisma u kontekstu Liturgije Istočne Katoličke Crkve
Барщевський, Тарас; Barscevski, Taras
Istinski je prostor tumačenja Svetog Pisma Bogosluženje Crkve. U njemu se razotkriva značenje svake riječi Svetog Pisma, zato što tamo ono postaje vidljivo, prepoznatljivo u Svetim Sakramentima, a ponajprije u Euharistiji, koji u vidljivosti ljudskih riječi i gesti očituju Božje djelo spasenja. Ipak baš u životu, svakidašnjem životu Crkve, vječno izgovorena Bogom Riječ ponovo postaje vidljiva, opipljiva, takva koja se može dotaknuti – Tijelo Kristovo. I ako je već svaki kršćani pozvan u svom životu i svojim životom pokazati živoga Krista, onda je monaštvo k tome još i slika »nevidljivih stvari«, znak-simbol ovoga vječnoga života, prisutnog u svakodnevnici ljudskoga života. Zato je Liturgija »središte crkvenog života, otkucaj mističnog tijela Kristova«, jer se u njoj susreće Božansko i ljudsko, i Riječ Božja »koja tijelo postade« ponovo se nastanjuje među nama tako da možemo vidjeti Njegovu slavu – slavu Jedinoroćenca od Oca – punog milosti i istine (usp. Iv 1,14).
2014-01-01T00:00:00ZRiječ Božja u sakramentima iscjeljenja: pomirenje i bolesničko pomazanjeБарщевський, ТарасBarscevski, Tarashttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/8782017-05-15T11:20:41Z2013-01-01T00:00:00ZRiječ Božja u sakramentima iscjeljenja: pomirenje i bolesničko pomazanje
Барщевський, Тарас; Barscevski, Taras
Polazeći od poziva Svetog Oca Benedikta XVI. u Postsinodalnoj apostolskoj pobudnici Verbum Domini »dati Svetom Pismu prostor koji mu pripada« u sakramentima pomirenja i bolesničkog pomazanja, autor razmatra ponajprije razlog patnje i smrti u Svetom Pismu te njihov smisao. Slijede primjeri različitih bolesti te iscjeljenja bolesnika u SZ. Ukoliko biblijski čovjek ne postavlja sebi teoretska pitanja o porijeklu zla ili smrti, nego na prvom mjestu upućuje ih Bogu, autor ukratko predstavlja različite tekstove, ili točnije molitve, koje onaj tko se moli upućuje Bogu da bi izrazio svoje patnje i jad. Božji odgovor, koji uvijek nadilazi prošnje čovjeka, dolazi u NZ, u utjelovljenju Isusa Krista, koji je postao čovjekom da bi čovjeka učinio Bogom: ustvari radi se o tome da Krist vraća čovjeku njegov prvobitni lik, njegovu »cjelovitost«, što se najbolje zapaža u čudima egzorcizama i iscjeljenja, koje čini Isus. Sakramenti iscjeljenja, to jest sakrament pomirenja i bolesničkog pomazanja produžuju u vremenu tu Isusovu djelatnost. U kratkom predstavljanju tih sakramenata autor nabraja tekstove Svetog Pisma koje Red pomirenja i pokore te Red bolesničkog pomazanja i skrbi za bolesne nude kao »primjere čitanja«, zaključujući da »riječi Svetog Pisma ne manjkaju u ovim sakramentima« i da je u stvari osnovno pitanje u vjeri u Božju Snagu, u učinkovitost ovih sakramenata, koji su »vidljivi znaci Božje prisutnosti«.
2013-01-01T00:00:00ZБожественна енергія і її значення у богослов’ї ТантризмуЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/8112017-06-01T00:00:37Z2009-01-01T00:00:00ZБожественна енергія і її значення у богослов’ї Тантризму
Жуковський, Віктор
У статті автор розглядає вчення про Шакті-енергію у богослов’ї тантризму. Досліджується проблема онтологічного реалізму відносин між людиною і космічною реальністю, з одного боку, і божественним буттям - з другого. Представлено аналіз різних підходів щодо питання відношень між абсолютною божественною трансцендентністю (Шива) і божественною іманентністю (Шакті). Використовуються головні тексти з богослов’я Шакгі-енергії. Особлива увага приділяється онто-логічному «дуалізму в єдності» двох вимірів божественного буття: прихованості (Шива) і енергійного об’явлення у світі (Шакті). Комплексно розглядаються такі аспекти тантричної релігійної думки, як: Шакті-слово, Шакті-звук, Кундаліні-Шакті, Шакті-дихання, Шакті-Калі.
2009-01-01T00:00:00ZПрирода і завдання богословського пізнання істини: східнохристиянський поглядЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/8092022-01-24T10:00:19Z2009-01-01T00:00:00ZПрирода і завдання богословського пізнання істини: східнохристиянський погляд
Жуковський, Віктор
2009-01-01T00:00:00ZPosiadanie cnót jako przedsmak niebiańskiego życia w nauczaniu Grzegorza WielkiegoKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7932017-05-16T00:01:30Z2012-01-01T00:00:00ZPosiadanie cnót jako przedsmak niebiańskiego życia w nauczaniu Grzegorza Wielkiego
Kashchuk, Oleksandr
Zgodnie z nauczaniem Grzegorza
Wielkiego posiadanie cnót jest ściśle związane z uczestniczeniem
człowieka w niebiańskiej rzeczywistości. Cnoty są duchowymi dobrami,
za pośrednictwem których człowiek duchowo łączy się z Bogiem. Trwanie
w duchowej łączności z Nim powoduje, że człowiek już w życiu ziemskim
uczestniczy w rzeczywistości życia niebiańskiego. Papież uważa ten stan za
niebiańskie i szczęśliwe życie.
2012-01-01T00:00:00ZCzłowiek jako dynamiczna jednostka duchowo-cielesna w nauczaniu św. Maksyma WyznawcyKashchuk, Oleksandrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7922017-05-16T00:01:19Z2015-01-01T00:00:00ZCzłowiek jako dynamiczna jednostka duchowo-cielesna w nauczaniu św. Maksyma Wyznawcy
Kashchuk, Oleksandr
Św. Maksym Wyznawca w zakresie
antropologii z pewnością główne antropologiczne terminy, koncepcje
i schematy zaczerpnął od wcześniejszej tradycji, ale je przemyślał i uzupełnił.
Specyfika św. Maksyma polega na tym, że w chrześcijaństwie VII w. potrafił
wskrzesić dawne idee antropologiczne, tworząc jednocześnie własną wizję
człowieka. Natura człowieka to dusza i ciało, w które został wpisany logos
siły jednoczącej je wzajemnie. Nie uosabia się ona inaczej, jak tylko w jednostce
ludzkiej. Właśnie ta jednostka jako dusza i ciało z natury pragnie Boga.
To pragnienie jest realizowane przez ruch, z którym się wiąże dynamizm całej
złożonej ludzkiej struktury. Dynamizm jest więc wpisany w całą ludzką naturę – w umysł, rozum, ducha, wolę, zmysł, siły namiętne oraz całą cielesność.
Przewodnią rolę w tym dynamizmie pełni myśląco-duchowa sfera
duszy. Dynamiczne dążenie do Boga nie zakłada wyzbycia się jakiegokolwiek
pierwiastka, nawet namiętnego i cielesnego, lecz odwrotnie – domaga
się uwzględnienia, docenienia i właściwego użycia wszystkich naturalnych
sił człowieka. W nauce św. Maksyma Wyznawcy człowiek jest traktowany
nie jako wymarzony ideał, lecz jako jednostka związana z realnym ciałem
naznaczonym słabością. To, co ludzkie, to nie tylko to, co myśląco-duchowe,
lecz także to, co wolitywne, zmysłowe, namiętne i cielesne. Dynamizm sfery
myśląco-duchowej powinien więc znaleźć przedłużenie w zmysłach, sferze
namiętnej i cielesnej, tak aby także ciało stało się sprawcą cnót, a ostatecznie
zostało przebóstwione razem z duszą przez łączność z Absolutem. Ta łączność
jako cel ludzkiego pragnienia, nigdy nie będzie statyczna, lecz dynamiczna,
ponieważ spełnienie tego pragnienia jest określane przez naszego Autora mianem
stanu, któremu jest właściwy wieczny ruch. Człowiek więc nieustannie
będzie dążyć do pełniejszej jedności z Bogiem. W niej człowiek bardziej staje
się człowiekiem. Oryginalność Autora polega też na tym, że wykorzystując
antropologiczne poglądy wcześniejszej tradycji i tłumacząc je w kluczu mistyczno-
symbolicznym, cały dynamizm bytu człowieka włączył w strukturę
platońskiego świata: człowiek przez dążenie do Boga i właściwe używanie naturalnych
sił w sposób mistyczny jednoczy z Bogiem nie tylko siebie samego,
lecz także cały wszechświat, ponieważ struktura człowieka jest analogiczna do
struktury wszechświata – elementy wszechświata są wyrażone w człowieku.
2015-01-01T00:00:00ZChristos Didaskalos. The Christology of Clement of AlexandriaKindiy, OlehКіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7852017-05-16T00:01:44Z2003-01-01T00:00:00ZChristos Didaskalos. The Christology of Clement of Alexandria
Kindiy, Oleh; Кіндій, Олег
Основна мета пропонованої дисертації є всебічно дослідити христологію Климента Олександрійського. Сучасні дослідження з Клементина христології часто стверджує, що його концепція Логосу виходить за рамки тео-антропологічним вимір христології і тим самим затьмарює "оригінал" і в деякому сенсі чисто християнське Євангеліє проповідується в Палестині. Це дослідження показує, що саме божественний Логос і космічні виміри доповнюють і інформують христологію Климента в особливим чином. Поняття Логос формує Климентову христологію в позитивній прогресивній програмі, що дозволяє ідентифікувати Ісуса Христа з Логосом і Логос з ідеєю Бога, щоб показати божественну онтологічні динаміку Божого об'явлення в людському світі.
2003-01-01T00:00:00ZКоментар до догматичної конституції про Церкву «Світло народів»Кіндій, ОлегKindiy, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7842017-05-13T00:00:17Z2014-01-01T00:00:00ZКоментар до догматичної конституції про Церкву «Світло народів»
Кіндій, Олег; Kindiy, Oleh
Догматична конституція «Світло народів» («Lumen Gentium») є одним з найважливіших документів Другого Ватиканського Собору. Вона була проголошена 24 листопада 1964 Папою Павлом VI. Хоча богослови слушно вказують на те, що усі документи, які були проголошені на цьому Соборі, мали у першу чергу душпастирський, а не догматичний характер, не випадково, що саме конституція про Церкву разом з конституцією про Боже Об’явлення «Слово Боже» («Dei Verbum») титулується як «догматична», що надає їй особливої ваги і авторитету. Водночас треба зазначити, що цей документ не єдиний, що трактує питання природи і місії Церкви.
2014-01-01T00:00:00ZСхіднохристиянський внесок у богослов’я примирення: патристична і сучасна українська перспективиKindiy, OlehКіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7832017-05-13T00:00:20Z2016-01-01T00:00:00ZСхіднохристиянський внесок у богослов’я примирення: патристична і сучасна українська перспективи
Kindiy, Oleh; Кіндій, Олег
Інтерес до богословсько-соціальної тематики сьогодні загострений драматичними викликами, які ставить перед нами сучасний російсько-український конфлікт, що в наші дні призвів до смертей сотень-тисяч невинних людей, порушення прав людини мільйонів громадян держави Україна, що розташована в центрі Європи, а також до руйнації міжнародних договорів, які після повалення Берлінської стіни і закінчення так званої Холодної війни забезпечували мир і стабільність регіону впродовж останніх двадцяти п’яти років. У цьому дослідженні увага звернена до богословського погляду на український ЄвроМайдан, який з історичної перспективи логічно вписується в досвід європейського примирення після Другої світової війни. Увагу також присвячено східнохристиянській перспективі на питання миру, оскільки цей рух примирення в європейському контексті рухається зі Заходу на Схід, а на культуру, ментальність, релігію Сходу Європи великий вплив свого часу зробила Візантійська традиція, для якої вчення Отців Церкви займає одну з чільних ролей.
2016-01-01T00:00:00ZДідахеКіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7822017-05-16T00:01:28Z2002-01-01T00:00:00ZДідахе
Кіндій, Олег
Цей документ, який походить з поапостольського перiоду, належить до
найдавнiших пам’яток християнської лiтератури. Власне, це є збiрка
моральних, лiтургiйних та церковно-правових настанов та вказiвок щодо
християнського життя для новонавернених християн. Видання призначене як для науковцiв, так i для широкого загалу читачiв.
2002-01-01T00:00:00ZАпологія ПершаКіндій, ОлегМученик, Юстинhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7812017-05-13T00:00:18Z2015-01-01T00:00:00ZАпологія Перша
Кіндій, Олег; Мученик, Юстин
Переклад з грецької мови Першої Апології Юстина Мученика
Переклад з грецької мови
2015-01-01T00:00:00ZPatrology, Ecology, and Eschatology: Looking Forward to the Future of the Planet by Looking Back to the Fathers of the ChurchКіндій, ОлегKindiy, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7802017-05-16T00:00:41Z2014-01-01T00:00:00ZPatrology, Ecology, and Eschatology: Looking Forward to the Future of the Planet by Looking Back to the Fathers of the Church
Кіндій, Олег; Kindiy, Oleh
Майже півстоліття тому в своїй сумновідомій статті Лінн Уайт-молодший звинуватив християнство в деградації навколишнього середовища, на що фахівці з різних дисциплін, зокрема богословських та історичних навели аргументовану відповідь. І тим не менше, є ознаки того, що екологічна деградація в різних формах продовжується, спричиняючи дослідження з всіх інтелектуальних дисциплін, щоб відповісти на ці виклики. Богослови мають сказати своє слово, і ця стаття
показує, що існують глибокі богословські ресурси в межах раннього християнства, які формулюють поняття доброти, гармонії і порятунок творіння Божого. Спираючись на святоотцівську літературу таких авторів, як Іриней Ліонський, Климент Олександрійський, Тертуліан, Афанасій Олександрійський, Йоан Златоуст, Василій Кесарійський, пс.-Діонісія Ареопагіта, Йоан Дамаскін, Максим Ісповідник, Оріген Олександрійський, Григорій Ніський і Амвросій Медіоланський, автор стверджує, що нам потрібно сьогодні віднайти нові форми аскетизму на додаток до посту від їжі, яка допоможе нам відмовитися від надмірного консумеризму і тим самим ввести людину в глибоке спілкування з усім Божим творінням.
2014-01-01T00:00:00ZБожественная филантропия как модель христианского служения у Климента Александрийского Quis dives salveturКиндий, ОлегКіндій, ОлегKindiy, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7792017-05-16T00:01:06Z2011-01-01T00:00:00ZБожественная филантропия как модель христианского служения у Климента Александрийского Quis dives salvetur
Киндий, Олег; Кіндій, Олег; Kindiy, Oleh
Климент Олександрійський роз'яснює поняття «койнонії» і тісно пов'язує його з Божественної філантропією, тим самим закладаючи основи християнського розуміння соціального служіння, яке відрізняється від юдейської іманентної есхатології, згідно з якою нагорода за праведне життя приходить під час життя людини, а також відрізняється від греко-римських традицій покровительства, згідно з якими піклування над бідними було способом надати особливого значення своїй перевазі над іншими. Навпаки, за щире служіння братам і сестрам, згідно з вченням Климента, Бог нагородить людину радістю і любов'ю і головне - вічної обителлю на небесах. Такі погляди на питання койнонії, а також багатства і бідності залишаються актуальним і по сьогоднішній день, незважаючи на те, що в наступні покоління християнства будуть розроблені і інші моделі, наприклад модель Іоанна Златоуста з його повним зреченням від багатства.
2011-01-01T00:00:00ZThe Christological Notion of Diakonos in Clement of AlexandriaKindiy, OlehКіндій, ОлегKindii, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7782017-05-16T00:00:59Z2011-01-01T00:00:00ZThe Christological Notion of Diakonos in Clement of Alexandria
Kindiy, Oleh; Кіндій, Олег; Kindii, Oleh
У цьому дослідженні розглядається поняття диякона на основі творів Климента Олександрійського. Християнське служіння у цього автора ілюструється на прикладах щоденної праці, відповідальності у спільноті, Церкві, а особливо у справі спасіння людини. Аналізуючи як Климент використовує слово diakonos разом із похідними від нього словами diakonein, можна визначити широке семантичне поле цього поняття. Можемо знайти використання слова з такими значеннями, як служити, приносити, забезпечувати, виконувати обов’язки, поводити себе відповідним чином, працювати, робити добрі вчинки, прислуговувати при євхаристійній трапезі і реалізувати Божий намір спасіння. Залежно від контексту значення слова набирає різних сенсів і відтінків. Основна увага в цьому дослідженні буде присвячена христологічним конотаціям та ідентифікаціям, оскільки саме в них Климент сформулював свої найглибші й найскладніші нюанси поняття дияконії .
2011-01-01T00:00:00ZПревентивний та ресоціалізаційний потенціал інституту капеланства у структурах кримінально-виконавчої служби УкраїниTerletskyy, PetroТерлецький, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7682017-05-12T15:35:14Z2015-01-01T00:00:00ZПревентивний та ресоціалізаційний потенціал інституту капеланства у структурах кримінально-виконавчої служби України
Terletskyy, Petro; Терлецький, Петро
2015-01-01T00:00:00ZАрхів Гавриїла КостельникаHirnyk, OlehГірник, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7572017-05-15T11:52:59Z2006-01-01T00:00:00ZАрхів Гавриїла Костельника
Hirnyk, Oleh; Гірник, Олег
У статті подається детальний опис архіву Гавриїла Костельника, який після трагічної загибелі його власника у 1948 році опинився у двох приватних збірках. Матеріали архіву мають велике значення для дослідження філософсько-богословської думки в Галичині міжвоєнної доби, а особливо для реконструкції ідейного тла подій, пов"язаних із Львівським псевдособором 1946 р.
2006-01-01T00:00:00ZІдентичність і статус людського ембріона у сучасних біоетичних дискусіяхBoyko, IhorБойко, Ігорhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7502017-05-15T11:43:54Z2011-08-27T00:00:00ZІдентичність і статус людського ембріона у сучасних біоетичних дискусіях
Boyko, Ihor; Бойко, Ігор
У статті буде розглянуто фундаментальні і широко диску-
товані в наш час проблеми визначення статусу людського ембрі-
она. Основна мета цього дослідження – це допомогти у вирішен-
ні етичних питань, пов’язаних із охороною життя людини на
його ранніх етапах, та сприяти виробленню правильної мораль-
ної оцінки різних допоміжних репродуктивних технологій, експе-
риментів над людськими ембріонами та зародками з метою ви-
лучення з них клітин або тканин для наступного їх прищеплення
або пересадження іншим особам, а також пренатального діа-
гностування та абортів.
2011-08-27T00:00:00ZIl senso della vita umana nel dibattito bioetico contemporaneoBoyko, IhorБойко, Ігорhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/7252017-05-12T15:46:25Z2006-02-13T00:00:00ZIl senso della vita umana nel dibattito bioetico contemporaneo
Boyko, Ihor; Бойко, Ігор
"Il senso della vita umana nel dibattito bioetico contemporaneo" è un tema assai complesso e di notevole importanza come dimostra la bibliografia sul tema che è copiosa anche se - a mio avviso - non mette adeguatamente a fuoco il problema. Le domande principali del nostro studio a cui dovremo dare le risposte sono: Che cos'è la vita umana, o meglio, chi è il vivente? Qual è il senso della vita? C'è un bene che merita la fatica del vivere? Scopo della presente indagine è, appunto, quello di mettere a
tema la vita umana e il suo significato a partire non dalla vita in quanto oggetto di studio, ma dalla vita in quanto esperienza, l'esperienza dell'essere vivi. Percorrendo la strada dell 'esperienza, come forma di conoscenza, passo dopo passo la domanda sul senso
dell'esistenza e sul destino ultimo dell'uomo rende l'inevitabile domanda se esista davvero una verità che sia capace di fare fondamento all 'intera esistenza.
2006-02-13T00:00:00ZДогматичність християнського праксису і постмодерна туга за онтологічним досвідомЖуковський, ВікторЖуковський, Вікторhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6832022-01-17T16:00:19Z2009-01-01T00:00:00ZДогматичність християнського праксису і постмодерна туга за онтологічним досвідом
Жуковський, Віктор; Жуковський, Віктор
Висвітлено проблему розуміння природи і місця догматів Церкви і їх зв'язку з християнським життям через призму антропологічно-гносеологічних викликів, які постають перед християнином Постмодерної доби
2009-01-01T00:00:00Z