Кафедра культурологіїDepartment of Culturologyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/9512024-03-29T11:48:33Z2024-03-29T11:48:33ZСимвол як "текстова стратегія": поезія Якова Савченка в контексті естетичних пошуків "Музаґету"Рибчинська, Зорянаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/36752023-02-16T10:01:50Z2008-01-01T00:00:00ZСимвол як "текстова стратегія": поезія Якова Савченка в контексті естетичних пошуків "Музаґету"
Рибчинська, Зоряна
У статті проаналізовано вплив символістської естетики на українську поезію 10-х років XX ст., а також формування та особливості поетичного середовища часопису «Музаґет». Семантико-структурні та контекстуальні особливості поетичного символу авторка розглядає на прикладі творчості Якова Савченка.
2008-01-01T00:00:00ZМісця (не) пам’яті національних меншин у сучасному історичному романі (на прикладі творів Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та Юрія Винничука «Танґо смерті»)Рутар, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23822020-10-21T16:20:27Z2018-01-01T00:00:00ZМісця (не) пам’яті національних меншин у сучасному історичному романі (на прикладі творів Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та Юрія Винничука «Танґо смерті»)
Рутар, Христина
2018-01-01T00:00:00ZЛітература і / як пам’ять: погляд на місця пам’яті в сучасному українському історичному романіРутар, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23812020-10-21T16:20:27Z2019-01-01T00:00:00ZЛітература і / як пам’ять: погляд на місця пам’яті в сучасному українському історичному романі
Рутар, Христина
Розглянуто концептуальне наповнення поняття «місце пам‘яті» й простежено його еволюцію та взаємозв‘язок з мистецтвом пам‘яті та політикою пам‘яті. На цій теоретичній базі проаналізовано романи Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та Юрія Винничука «Танґо смерті». Виокремлено основні згадки про матеріальні та функціональні місця пам‘яті у творах, вказано на важливість їх включення в сучасний український текст та важливість відповідного їх осмислення. Проаналізовано можливості літератури у студіях про пам‘ять та підсумовано, що вона може бути як засобом для пам‘яті, так і об‘єктом студій про неї.
2019-01-01T00:00:00ZТравмована чи міфологізована пам'ять? (на матеріалі роману "Танґо смерті" Юрія Винничука)Рутар, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23632020-10-12T10:51:26Z2018-01-01T00:00:00ZТравмована чи міфологізована пам'ять? (на матеріалі роману "Танґо смерті" Юрія Винничука)
Рутар, Христина
У статті розглянуто концептуальне наповнення поняття студій пам‘яті та травми й простежено їх еволюцію та взаємозв‘язок. На теоретичній базі цих студій проаналізовано роман Юрія Винничука «Танґо смерті».
Виокремлено основні згадки про травматичні події Голокосту у творі й зазначено важливість включення осмислення травми Голокосту в сучасний український текст. Проаналізовано травмовану пам‘ять та способи говорити про культурні травми XX століття в романі ХХІ століття, травми, які більш, ніж півстоліття були оточені заслонами страху, цензури і неможливості говорити. Розглянуто важливість фактору вербалізації травми. Авторка доходить висновку, що роман, який мав можливість по-новому поглянути на травматичні сторінки минулого, залишається у тіні стереотипів та замовчування.
2018-01-01T00:00:00ZФотографія в історичному романі: пам’ять та доказ (на матеріалі творів О. Забужко “Музей покинутих секретів” та Ю. Винничука “Танґо смерті”)Рутар, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23622020-10-12T10:46:03Z2018-01-01T00:00:00ZФотографія в історичному романі: пам’ять та доказ (на матеріалі творів О. Забужко “Музей покинутих секретів” та Ю. Винничука “Танґо смерті”)
Рутар, Христина
У статті розглянуто концепцію фотографії відображення реальності та як доказу. Простежено еволюцію включення фотографії у художній твір. Опираючись на теоретичну базу дослідження фотографії зроблено спробу проаналізувати два історичні романи сучасних українських письменників та використання авторами фотографії як доказу та свідчення у цих творах. Виокремлено дві фотографії та дотичні до них описи у текстах. Проаналізовано можливості фотографії у художньому тексті та зазначено, що у тексті світлина набуває рис протезу пам’яті та стає знаряддям доступу до пам’яті. Зазначено, фотографія викликає найбільшу довіру як факт, що точно відбувся. Зроблено висновок, що фотографія в історичному творі додає більшої впевненості в правдивості зображеного та описаного у художньому історичному творі, проте також додає і застереження та бажання верифікації.
2018-01-01T00:00:00ZPlaces of memory in the novel Museum of Abandoned Secrets by Oksana ZabuzhkoРутар, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23612020-10-12T10:50:51Z2017-01-01T00:00:00ZPlaces of memory in the novel Museum of Abandoned Secrets by Oksana Zabuzhko
Рутар, Христина
2017-01-01T00:00:00Z