2022https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33462024-03-28T21:56:53Z2024-03-28T21:56:53ZВізуальний аналіз зовнішньої реклами на вулиці Руській у культурному ландшафті м. ТернопільЧорна, Юліанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33792022-11-03T14:36:41Z2022-01-01T00:00:00ZВізуальний аналіз зовнішньої реклами на вулиці Руській у культурному ландшафті м. Тернопіль
Чорна, Юліана
Головне завдання дослідження – «відчитати» закодовані повідомлення ландшафту як семіотичної системи та зрозуміти, про що свідчить зовнішня реклама як основний елемент цієї системи.
Теоретична рамка роботи містить інформацію про такі поняття як зовнішня реклама, візуальне забруднення, культурний ландшафт; розглядається важливість візуального аспекту культури в останні десятиріччя. Для аналізу використовується методика контент-аналізу, що передбачає вимірювання кількісних показників, а також інтерпретація якісних значень у цьому випадку через семіотичний аналіз. Основним матеріалом є фотографії будинків на обраному відтинку вулиці Руської в Тернополі. Виявлене надмірне використання зовнішньої реклами не лише впливає на культурний ландшафт і візуальний образ вулиці чи міста, а й свідчить про культурні особливості місцевого населення Результати дослідження вказують на особливості постсоціалістичного суспільства, економічний устрій, аудиторію, на яку розрахована реклама, ставлення до культурної спадщини, відсутність регулювань реклами.
Розглядаються практики вирішення проблеми візуального забруднення через впровадження дизайн-коду для міст.
2022-01-01T00:00:00ZФеномен рейву в культурологічному дискурсіСтупницька, Софіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33782022-11-03T14:37:20Z2022-01-01T00:00:00ZФеномен рейву в культурологічному дискурсі
Ступницька, Софія
У цій роботі досліджується контраверсійний у культурному дискурсі
феномен сучасності – рейв-культура. Шляхом аналізу різноманітних підходів та
теорій, в основному спираючись на підхід Чиказької школи та Бірмінгемського
центру Culture Studies, описано явище субкультури у наукових дискурсах ХХ
століття, її функції та ознаки. Субкультурна теорія виступає підґрунтям в
подальшому дослідженні феномену рейву, а саме поєднанні в цьому явищі
протилежних за ідеологією аспектів контркультури та комерціалізації. Відтак, в
роботі аргументовано визначення рейву як унікального феномену, який
розпочинає свій шлях як субкультура, але з часом, через поширення технологій,
електронної музики та через появу масової культури, подекуди з маргінальної
стає популярною і навіть комерціалізованою практикою. Попри комерційні
складові та суперечливі для такого поняття риси, рейв все ж досі залишається
субкультурою, адже є простором об’єднання молоді з власною системою
цінностей та символів, і відмінними від решти суспільства практиками та
ідеями, які є шляхами самовираження. Таким чином рейв виділяється і на фоні
інших молодіжних культур як гібрид комерційного – культурної індустрії, – та
субкультурного, і на фоні культури загалом.
За допомогою методів аналізу наявних праць та медіа публікацій,
відеоматеріалів, а також власних спостережень, досліджено український рейв та
його трансформацію під час Революції Гідності в Україні. На прикладі Києва,
проаналізовано зміни у досвіді проживання рейву, наділення його
альтернативними функціями та вплив ізольованості від світу в перші роки війни
на рейв-культуру в Україні.
2022-01-01T00:00:00ZФормування медіа-образу інфлюенсера на інтернет-платформах та в соціальних мережах (на прикладі Аліни Паш і Макса Барських)Стецик, Анастасіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33772022-11-03T14:37:51Z2022-01-01T00:00:00ZФормування медіа-образу інфлюенсера на інтернет-платформах та в соціальних мережах (на прикладі Аліни Паш і Макса Барських)
Стецик, Анастасія
Робота досліджує вплив поширення цінностей інфлюенсерами у
соціальних мережах на їхній образ та сприйняття аудиторією. Розглядається
теорія споживання, соціальної присутності, багатства медіа, аудиторії та
партисипативного дизайну, щоб виокремити особливості соціальних мереж та
інфлюенсерів як окремих медіа. Аудиторія як активний учасник процесу
комунікації має багато інструментів та важелів впливу, що дозволяє їй брати
участь у формуванні образу інфлюенсерів, проте найбільше вона зацікавлена у
цінностях, які поширюють лідери думок. Зміна медіа до більш демократичних
пришвидшила зміну потоку впливу у нових медіа, що дозволило аудиторії
ділитися власними ініціативами у простіший спосіб. На прикладі двох кейсів -
Аліна Паш та Макс Барских - проаналізовано особливості формування
медіа-образу у часі війни та активну роль аудиторії у таких процесах. Пояснено
потребу у присутності сенсів у соціальних мережах, особливо після
повномасштабного вторгнення.
2022-01-01T00:00:00ZВідкриваючи власне минуле: культурна пам'ять та вербалізація травми (проєкт виставки)Старецька, Діана-Тетянаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33762022-11-03T14:38:20Z2022-01-01T00:00:00ZВідкриваючи власне минуле: культурна пам'ять та вербалізація травми (проєкт виставки)
Старецька, Діана-Тетяна
У післявоєнний час дідусь авторки Богдан Пастух разом з його рідною
сестрою Стефанією Брев’як були репресовані у Сибір радянською владою.
Причиною цього був брат їхньої матері, який вів підпільно-бойову діяльність в
часи другої світової війни у рідному селі. Переховування, знущання, голод та
холод були тим травматичним досвідом, що довелось пережити, будучи ще
дітьми, родичам авторки.
Ця робота є спробою відкрити та переосмислити пам’ять про власне
минуле. На основі сформованого теоретичного підґрунтя студій пам’яті і
травми, їхніх основних концептів та контекстуалізації історичних подій та
родинної історії здійснюється аналіз інтерв’ю з Стефанією Брев’як. В процесі
інтерв’ювання використовується метод усної історії.
Далі на основі результатів дослідження розробляється проєкт виставки
«Відкриваючи власне минуле», що ставить за мету винести із рамок
«табуйованих» пам’ять про травматичне минуле і дати заклик досліджувати
власні сімейні історії. Формування виставки здійснюється на основі заповнення
індивідуальної заявки на конкурс, що запропонована грантовою програмою
«Культурна спадщина» Українського культурного фонду.
2022-01-01T00:00:00ZМова трагічного в сучасному українському театрі: сценічні версії "Гамлета"Скоропад, Анастасіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33752022-11-03T14:38:54Z2022-01-01T00:00:00ZМова трагічного в сучасному українському театрі: сценічні версії "Гамлета"
Скоропад, Анастасія
Об’єктами цього дослідження є три вистави сучасного українського театру за п’єсою Вільяма Шекспіра «Трагедія про Гамлета, принца Данського», які були створені у 2017-2018 рр. Ці постановки розглядаються в контексті суспільних змін, спричинених Революцією Гідності в Україні.
У бакалаврській роботі я розкриваю явище трагічного в сучасному театрі як категорію естетики та психології сприйняття мистецького твору. Дослідження має на мені висвітлити теми та триґери, які проговорюють українські сучасні режисери за допомогою мови трагічного «Гамлета». Я аналізую те, як п’єса видозмінюється, слугуючи ідеї автора. Також у головному фокусі аналізу структурні, технологічні, рецептивні та інші принципи роботи кожної з вистав.
Теоретичне обрамлення дослідження складають праці Арістотеля, А. Лосєва, А. Ахутіна, Л. Виготського, Б. Брехта, Г.-Т. Леманна.
2022-01-01T00:00:00ZКонструювання образу "Україна-ворог" у російських медіаПіляк, Соломіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33742022-11-03T14:39:22Z2022-01-01T00:00:00ZКонструювання образу "Україна-ворог" у російських медіа
Піляк, Соломія
У цьому досліджені проаналізовано, як інформація, яка йде з мас-медіа впливає на перебіг війни та на свідомість громадян, країна яких розпочала війну. У фокусі цієї
роботи є програма «60 минут», яка транслюється на телеканалі «Россия 1».
У цій роботі розглянуто історію розвитку ЗМІ у найбільших військових конфліктах 20 століття, та основна увага є на вище згадану телепрограму. Також важливою частиною роботи стало вивчення впливу війни на людей та на сам розвивок
збройного протистояння. Методологічною рамкою дослідження є теорія фреймів, за
допомогою якої знайдено основні теми суспільно-політичного шоу. Також за допомогою емпіричного методу дослідження — опису, відслідковано історію механізму вдосконалення пропаганди та похідних від неї теорій та за допомогою дедукції зроблено висновки про вплив цих засобів на людей.
2022-01-01T00:00:00ZФільм «Божественні» як маніфест прямого кіна в українській документалістиціПетрівська, Олександраhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33732022-11-03T14:41:21Z2022-01-01T00:00:00ZФільм «Божественні» як маніфест прямого кіна в українській документалістиці
Петрівська, Олександра
У цьому дослідженні я аналізую документальний фільм «Божественні» режисера Романа Бордуна, який називають «калейдоскопічним портретом сучасної України». Було визначено основні підходи, які використовує режисер, на чому фокусується, чим для нього є документальні медіа і як глядачі сприймають повідомлення, які він вкладає у сюжет фільму.
Теоретична рамка дослідження базується на поняттях «пряме кіно» та «сінема веріте», їх характеристику я визначаю через праці Джеремі Хікса «Дзига Вертов, визначення документального фільму» та Кейт Бетті «Документальні екрани: неігрове кіно та телебачення», які допомагають краще зрозуміти підходи режисера. Також у своєму аналізі опираюся на теорію Стюарта Холла про «Кодування\декодування», яка допомагає розрізнити як аудиторія декодує символи та конотації повідомлень.
У результаті проведеного дослідження мною встановлено, що фільм «Божественні» знятий технікою «прямого кіна» та визначено основні її ознаки, зокрема: режисер не провокує людей до дій, а тільки спостерігає за ними; сюжет фільму не готувався завчасно; життя українців показано без цензури; відсутність нав'язування режисерської думки щодо моральних принципів. В результаті аналізу глядацьких відгуків на фільм, розміщених на платформі «Modern times review» та сайті режисера, зауважено різницю між категоріями глядачів з різних країн, що пояснюється культурними відмінностями та складністю для іноземного глядача декодувати повідомлення.
2022-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз кураторських практик Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та Пінчук Арт ЦентруПанас, Даринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33722022-11-03T14:40:51Z2022-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз кураторських практик Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та Пінчук Арт Центру
Панас, Дарина
Робота досліджує кураторські практики в Україні на базі порівняльного аналізу кураторської діяльності Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та Пінчук Арт Центру. В теоретичній рамці роботи розглядається історія кураторства, типологія кураторів та види кураторських підходів. Значне місце виділене для опису концепції кураторського методу та ідентичності виставкового простору. Сучасні кураторські практики мають форму дискурсивного підходу та базуються на методі «the curatorial», котрий забезпечує міждисциплінарний спосіб курування, який крім виставкової діяльності включає дослідження та рефлексію. На прикладі двох кейсів інституцій сучасного мистецтва ПАЦ та МСУМК проаналізовано актуальність українських кураторських практик в рамках світового контексту, ідентичність, яку формує українське кураторство та новітність підходів.
2022-01-01T00:00:00ZРевіталізація постіндустріальної спадщини як чинник расформації міської культури (на прикладі Запоріжжя і Житомира)Осадча, Вікторіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33712022-11-03T14:41:52Z2022-01-01T00:00:00ZРевіталізація постіндустріальної спадщини як чинник расформації міської культури (на прикладі Запоріжжя і Житомира)
Осадча, Вікторія
Ревіталізація постіндустріальної спадщини є міждисциплінарним та багатофункціональним процесом, який комплексно підходить до трансформації та переосмислення об’єкта або простору. У цьому дослідженні я аналізую контекст української ревіталізації на прикладах Креативної платформи “Млин” в Запоріжжі та Інноваційного парку “Вимірювач” в Житомирі, і їх гіпотетичного впливу на трансформацію міської культури в індустріальних містах.
Методологічною рамкою дослідження є теорія трьох моделей регенерації культурної спадщини за Греямом Евансом, трьох аспектів функціонування ревіталізації в польському дослідженні Agnieszka Konior і Veronika Pokojska “Management of Post Industrial Heritage in Urban Revitalization Processes” і трьох вимірів індустріальної культури за прикладним дослідженням “The Transformative Power of Industrial Culture. A Dynamic Approach to the Culture of Industrial Regions”.
У ході дослідження було визначено низку причин за якими ревіталізація одного об’єкту постіндустріальної спадщини не може слугувати фактором трансформації міської культури цілого міста: відсутність державної політики регулювання процесів ревіталізації, реновації та джентрифікації, відсутність взаємодії міських громадських ініціатив з освітніми платформами, колективний досвід і пам’ять населення стосовно обмеженості і закритості промислових територій до використання.
2022-01-01T00:00:00ZТрансформація образу жінки у післявоєнній Америці (на прикладі сучасних серіалів "Чарівна місіс Мейзел" та "Чому жінки вбивають?")Мурська, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33702022-11-03T14:42:26Z2022-01-01T00:00:00ZТрансформація образу жінки у післявоєнній Америці (на прикладі сучасних серіалів "Чарівна місіс Мейзел" та "Чому жінки вбивають?")
Мурська, Христина
У цьому дослідженні я проаналізую історію жінок, яка трансформувала образ жінки у післявоєнній Америці. У фокусі цієї роботи є два серіали «Чарівна місіс Мейзел» та “Чому жінки вбивають?». Аналізуючи ці серіали, я наочно продемонструю, як історичний розвиток жіночої емансипації відкривається для нових поколінь глядачів, як його тепер розуміють, та як зображають за посередництвом кіносеріалів.
За допомогою порівняльного аналізу я зможу проявити уявлення кіноіндустрії та глядачів, як жінка виборювала свої права, що це дало суспільству, перебудову всіх інституцій – від політики до шлюбу, і яку вагу і вплив справляє ця перебудова зараз та як відображена нова повсякденна реальність у нових медіа.
2022-01-01T00:00:00ZРепрезентація жінки у візуальній культурі ХХ століття на прикладі обкладинок журналу «Harper`s Bazaar»Музичка, Анна-Анастасіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33692022-11-03T14:43:01Z2022-01-01T00:00:00ZРепрезентація жінки у візуальній культурі ХХ століття на прикладі обкладинок журналу «Harper`s Bazaar»
Музичка, Анна-Анастасія
«Репрезентація жінки у візуальній культурі XX століття на
прикладі обкладинок «Harper`s Bazaar» викладена на 47 сторінках, вона містить
3 розділи, 19 ілюстрацій, 25 джерел в переліку посилань. Предмет роботи –
обкладинки американського журналу «Harper`s Bazaar». Метою роботи є
дослідження зображення постатей жінок крізь призму соціальної ролі,
тенденцій моди стандартів краси та феміністичного руху. У першому розділі
представлені основні записи з використаних джерел, які допомогли в розробці
методів. Підкреслюю, що їх поділено на дві категорії: історичні статті, книги та
методології аналізу візуальних об’єктів. У другому розділі – опис групи
обкладинок, зокрема окремих прикладів крізь призму теоретичної концепції.
Третій розділ містить власне авторську інтерпретацію десяти груп обкладинок,
які попередньо аналізувалися у двох частинах дипломної роботи.
2022-01-01T00:00:00ZАрхетипний та структурний аналіз казки А. КалинаКуц, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33682022-11-03T14:43:29Z2022-01-01T00:00:00ZАрхетипний та структурний аналіз казки А. Калина
Куц, Христина
У цій роботі проаналізовано казку «Три сини», яку було записано від
закарпатського казкаря Андрія Калина.
До тексту казки застосовуються структурний аналіз В.Проппа та
архетипна критика. Проведий структурний аналіз показує, що казка «Три сини»
відповідає проппівській моделі казки, за винятком одного відхилення.
Архетипна критика показує, що головними в казці є чоловічі образи та архетип
батька, що свідчить про патріархальне суспільство, в якому була створена казка.
Загалом ці два методи демонструють, що казка «Три сини» як явище є
універсальною і функціонує завдяки усталеним структурам та образам.
Далі казка розглядається у історико-культурному контексті як елемент
усної традиції казкарства села Горінчово. З’ясовується, що унікальність казки
«Три сини» закорінена у її культурному контексті, який в тексті виявляється у
діалектних словах, персонажах та ландшафтах.
2022-01-01T00:00:00ZЗастосування техніки імпровізації в аматорських танцювальних середовищах ЛьвоваКравчук, Аннаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33672022-11-03T14:44:01Z2022-01-01T00:00:00ZЗастосування техніки імпровізації в аматорських танцювальних середовищах Львова
Кравчук, Анна
У цій роботі проаналізовано поняття та теорії імпровізації,
танцювальної імпровізації, а також опитування щодо ставлення до цих
мистецьких та культурних технік у Львові. Тут застосовуються методи
порівняльного аналізу, опитування учасників та викладачів танцю, а також
метод включеного спостереження.
Танцювальна імпровізація може містити в собі лімінальні (комунітас)
та ліміноїдні (потік) риси за Віктором Тернером, а також знані та невідомі
рухові практики за теоріями інших дослідників культури, танцю та руху. В
роботі є розділ про теоретизацію танцювальної імпровізації, яка відкидає
дуалізм тіла та розуму, категорії активності та пасивності та
інструментальність тіла. Третій розділ базується на дослідженні
танцювальної спільноти Львова, у якій з’являється більше можливостей щодо
участі в курсах з сучасного танцю. Принципи сучасного танцю
(демократичність, спонтанність, гуманізм тощо) впливають не тільки на рух,
але й на життя та спільноту танцівників.
Ключові
2022-01-01T00:00:00ZЛьвів як міграційний хаб ХХІ-го ст.: особливості та вектори рухуКозій, Богдана-Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33662022-11-03T14:44:31Z2022-01-01T00:00:00ZЛьвів як міграційний хаб ХХІ-го ст.: особливості та вектори руху
Козій, Богдана-Христина
У даній роботі запропоновано вивчення теми соціальної міграції та інтеграції у нове місто через методику case studies (студії окремого випадку) на прикладах 5-ох львівських мігрантів/ок та 5-ох емігрантів/ок. Використання дослідження кількох історій міграції та еміграції у місті дає змогу глибше зрозуміти випадки як одиницю через порівняння подібності та відмінності окремих свідчень. За допомогою такого методу я покажу місто Львів з культурного боку, живим, а не через суху статистику біженців та часто досліджувану тему масових трудових міграцій або ж міграцій у зв‘язку з політичними конфліктами. У першому розділі я зроблю спробу з’ясувати основні теоретико-методологічні засади, які стануть у пригоді під час аналізу глибинних інтерв’ю. У цьому розділі я зосереджую свою увагу на працях таких дослідників та соціологів, як Зигмунд Бауман, Джон Уррі, письменниці Джин Воткінс та інших, що досліджують сучасні міграційні тенденції, поняття приналежності та транснаціоналізму, як нового соціального явища, що виникло через посилення взаємозв’язку між людьми у глобалізованому світі і послаблення контролю національної держави над своїми кордонами, жителями та територією. Робота має на меті розглянути особливості міграційних процесів в реальному часі у місті Львів через індивідуальні історії опитуваних мігрантів.
2022-01-01T00:00:00ZСприйняття бренду туристичного міста в умовах війни на прикладі СхідниціКлімаш, Христинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33652022-11-03T14:45:26Z2022-01-01T00:00:00ZСприйняття бренду туристичного міста в умовах війни на прикладі Східниці
Клімаш, Христина
У цьому дослідженні я проаналізую сприйняття туристичного бренду Східниці її місцевими мешканцями. У центрі цієї роботи – наявний брендинг селища.
Методологічною рамкою дослідження є аналіз теоретичної літератури, яка допоможе мені окреслити та охарактеризувати основні дефініції, які є необхідними для ознайомлення та дослідження брендингу міста. Також важливою для моєї праці є робота Джона Уррі, яка зображає відмінність «туристичного погляду» від погляду місцевого мешканця. Необхідним є вивчення історії Східниці, щоб розуміти історичне підґрунтя курорту та його минуле.
Переглянувши актуальні матеріали щодо комунікації брендів під час війни, я зможу вибудувати питання для інтерв’ювання місцевих жителів. За допомогою якісного опитування я зможу дізнатись глибше сприйняття східничанами наявних елементів візуального брендингу Східниці.
2022-01-01T00:00:00ZТрансформація образу українських автомобільних заправних станцій: з не-місць у місцяКлимук, Ольгаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33642022-11-03T14:46:07Z2022-01-01T00:00:00ZТрансформація образу українських автомобільних заправних станцій: з не-місць у місця
Климук, Ольга
У цій роботі я розгляну питання зміни та використання публічного простору на прикладі українських автозаправних комплексів у часових межах з 2003 до 2022 року. Також я спробую відповісти на питання: Як та чому відбувається трансформація образу публічного місця?; Що це може розповісти про особливості міста та його мешканців?
У ході роботи над цією темою для мене було важливим зрозуміти, чому місця, які були створені під одну потребу, часто використовуються за іншим призначенням. Так АЗК за останні кілька років стали місцями відпочинку в окремих містах або їхніх районах.
Для аналізу цього явища я керуюсь теоріями дослідників місця таких, як Гі Дебор, Анрі Лефевр, Марк Оже, Девід Гарві та інших. Також моє дослідження базується на особистих спостереженнях та двох опитуваннях вибірки користувачів АЗК у 2021 та 2022 роках.
У роботі я розгляну такі аспекти, від яких залежить образ місця АЗК та процес його зміни, як контекст розміщення (розмір населеного пункту, дорога), візуальну мову та існування в Інтернет-культурі, користувачі та їхні потреби, трішки зачеплю ринок пального та війну в Україні.
2022-01-01T00:00:00ZПроцес та особливості сучасного сільського і міського спільнототворення на прикладі Нижнього Селища та МукачеваДрогобецкі, Маринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33632022-11-03T14:47:03Z2022-01-01T00:00:00ZПроцес та особливості сучасного сільського і міського спільнототворення на прикладі Нижнього Селища та Мукачева
Дрогобецкі, Марина
У цій роботі я спробую я проаналізую базові особливості між сілсським і міським спільнототворенням та розвитком, а також порівняю загальні переваги для учасників і середовища, де спільнота розвивається
Потреба для проведення та написання цього дослідження це мала кількість комплексних досліджень про спільноти та їхні особливості в Україні, особливо у Закарпаттському регіоні і презентація цих досліджень публічно. Наслідком цього є непослідовний процес спільнототворення у новостворених інстиутціях, робочих просторах, сусідських спільнотах.
Причиною проблеми є недостача довіри, яка розвинулася у радянський час в Україні і тенденція до ізоляція, замість пошуку спільних рішень у групі. Проте, протягом останніх 8 років, з’явилася велика кількість ініціатив та громасдьких організацій, і в міському, і в сільському просторі, що ілюструє потребу у побудові довіри і зв’язків.
Наслідком недосліджених здібностей спільноти впливає прямо на лідера та учасників, хоча також непрямо це стосується близького і ширшого кола сім’ї, друзів, знайомих учасників спільноти, їхнії колег, а також економічних, політичних і громадських процесів села, міста та регіону.
Для себе у цьому досліднні ставлю завдання проаналізувати обрані мною спільноти через призму загальних ідей та концепцій, які концентруються на означенні спільноти, та зрозуміти, яким чином вони впливають на учасників та оточення.
2022-01-01T00:00:00ZДокументальна фотографія: оптитка Олександра ГлядєловаДідула, Аннаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33622022-11-03T14:47:40Z2022-01-01T00:00:00ZДокументальна фотографія: оптитка Олександра Глядєлова
Дідула, Анна
У ц й робот розглянуто теорію фотографії («Коротка стор я фотографії» Вальтера Беньяміна, «Про фотографію» Сьюзен Зонтаг, «Camera Lucida» Ролана Барта), зокрема – документальної («Тягар репрезентац ї: есеї про множинн сть фотографії та історії» Джона Теґґа, «Інтерв’ю та Розмови 1951—1998» Картьє-Брессона Анр ). Дослі джено біографічну характеристику українського документаліста Олександра Глядєлова. На приклад однієї фотографії, за схемою анал зу в зуального зображення Джилл ан Роуз, проанал зовано фотопроєкт О. Глядєлова «Зайв ». Відкриття фотографії Глядєлова є значущим для соціальної та мистецької сфер, дискурс аналі зу є відкритим для подальших пошуків.
2022-01-01T00:00:00ZВплив культурних, соціально-політичних і психологічних ідей на естетику страху у кінематографіГромляк, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33612022-11-03T14:48:14Z2022-01-01T00:00:00ZВплив культурних, соціально-політичних і психологічних ідей на естетику страху у кінематографі
Громляк, Катерина
Дипломна робота побудована на підставі аналізу кінокритичної, психологічної, наукової, літератури, блогів експертів, а також порівняльного аналізу найвідоміших фільмів-жахів та рімейків. Використовуючи такі методи дослідження як історичний метод, порівняння та методологія опрацювання візуальних об’єктів Джиліан Роуз, робота містить досліджуєнаступні теми: коротка історія страху в кінематографі, кінознавчі аспекти інтерпретації страху у різні періоди розвитку кінематографу на прикладі рімейків до класичних фільмів, чорний гумор як прояв привнесення культури сміху у фільми жахів, транскодування мови страху з літератури в екранні мистецтва, а також вплив національного кіностилю на мову страху.
2022-01-01T00:00:00ZБальні танці як міська субкультура: культурний досвід і соціальне значенняГринаш, Богданаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33602022-11-03T14:48:55Z2022-01-01T00:00:00ZБальні танці як міська субкультура: культурний досвід і соціальне значення
Гринаш, Богдана
Важливість моєї теми у тому, що раніше бальні танці як субкультуру ніхто не досліджував. І загалом існує не так багато досліджень, наукових праць, присвячених темі бальних танців. На сьогоднішній день це доволі закрита культура.
2022-01-01T00:00:00ZГоловні убори жінок як феномен релігійної культури у Львові 2021–2022 років (на прикладі різних християнських конфесій)Генкул, Веронікаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33592022-11-03T14:49:41Z2022-01-01T00:00:00ZГоловні убори жінок як феномен релігійної культури у Львові 2021–2022 років (на прикладі різних християнських конфесій)
Генкул, Вероніка
Місто Львів укорінене в християнську культуру, у ньому перетинаються традиції різних церков та громад, які трактують по-різному такий елемент вбрання як покриття голови жінками, його символічний і практичний зміст. Для виявлення особливостей релігійної культури Львова було проведено історико-герменевтичний аналіз традиції покривання жінками голови та досліджено релігійні, символічні та культурно-історичні змісти цієї практики. За допомогою глибинних інтерв'ю з вірянками та лідерами церковних громад православної, греко-католицької та різних протестантських церков Львова було проведено дослідження, завдання якого – продемонструвати особливості жіночого покриття голови в цих громадах, відмінності між ним та інтерпретації практик з погляду самих жінок та очільників громад. Вдалося простежити загальні тенденції й відмінності у позиції вірянок Львова щодо покриття голови, простежити та виявити змісти, які вкладаються у цю практику в контексті сучасного Львова. Це дослідження розширило діапазон уявлень про сучасну релігійну культуру у Львові.
2022-01-01T00:00:00ZМузика для кіно: сценарії взаємодії на прикладі сучасних кінокомпозиторівВуїв, Даріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33562022-11-03T14:50:16Z2022-01-01T00:00:00ZМузика для кіно: сценарії взаємодії на прикладі сучасних кінокомпозиторів
Вуїв, Дарія
Дипломна робота базується на аналізі різних аспектів
використання музики в кінематографі. Використовуючи такі методи дослідження
як історичний метод, аналіз, синтез, порівняння та індукцію, досліджено різні
сценарії взаємодії кінорежисера та композитора під час творення музики для кіно.
Зокрема, було проаналізовано генеалогію кіномузики від початку ХХ ст. до
сьогодення, роль саундтреків у перекладі візуальної мови німого кіно на мову
сучасності, як конкурують творчі підходи до кіномузики на прикладах
альтернативних саундтреків, як відбувається діалог західної та східної культур
крізь призму тематичних саундтреків, наскільки органічною є використання
класичної музики в кіно, а також значення кіномузики у емоційному сприйнятті
фільмів та романтизації ідеалів.
2022-01-01T00:00:00ZІнтерпретація модерної української ідентичності у вітчизняних художньо-історичних кінофільмах 2014–2021 роківВоловодівська, Мартаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33552022-11-03T14:50:47Z2022-01-01T00:00:00ZІнтерпретація модерної української ідентичності у вітчизняних художньо-історичних кінофільмах 2014–2021 років
Воловодівська, Марта
Мета роботи – це дослідження модерної української національної ідентичності в кінематографі 2014–2021 років.
2022-01-01T00:00:00ZСтратегії зображення російсько-української війни (2014 – 2022) в українській документальній фотографіїВасиленко, Дар'яhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33542022-11-03T14:51:51Z2022-01-01T00:00:00ZСтратегії зображення російсько-української війни (2014 – 2022) в українській документальній фотографії
Василенко, Дар'я
У цьому дослідженні аналізуються стратегії зображення російсько-української війни в українській документальній фотографії на прикладі світлин Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки. У першій частині роботи міститься короткий опис розвитку військового мистецтва від живопису до фотографії. У другій частині з’ясовується хто і як конструює фотографічне зображення. У третій частині аналізуються інтерв’ю фотографів та їх роботи. Дослідження дозволяє зрозуміти, що підхід до зображення російсько-української війни українськими документальними фотографами базується на їх емоційному зв’язку із предметом зображення, цілях, виборі сюжетів та художніх засобів. Також авторка доходить висновку, що стратегії зображення війни в Україні нічим не відрізняються від зображення інших війн.
2022-01-01T00:00:00ZКультурна дипломатія УРСР на прикладі діяльності ансамблю імені П. ВірськогоБобровська, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33532022-11-03T14:52:25Z2022-01-01T00:00:00ZКультурна дипломатія УРСР на прикладі діяльності ансамблю імені П. Вірського
Бобровська, Катерина
У цій роботі я дослідила явище культурної дипломатії УРСР та СРСР
загалом на прикладі ансамблю народного танцю імені Павла Вірського. Я взяла
до уваги праці американських істориків, дослідників радянського періоду та
мистецтва танцю. Робота складається з теоретичної бази, де описані культурні та
міжнародні відносини США та СРСР, танець як інструмент впливу та ансамбль
Вірського від заснування до сьогодні. Окрім того, робота описує появу
культурної дипломатії в період Холодної війни, як вона розвивалася між
супердержавами того часу та як артисти ставали дипломатами. Також в роботі
висвітлюється діяльність ансамблю Вірського, його вплив на міжнародну
аудиторію та як нині колектив долучається до «культурної передової». На
останок, я приводжу певні висновки про те, що ансамбль є пережитком
радянського наративу й кітчової традиції, ігнорування цього може вкорінити
уявлення про український танець як про щось, що застрягло в минулому,
неукраїнському.
2022-01-01T00:00:00ZКонструювання образу СРСР у сучасних музейних проєктах: між травмою та ностальгієюБоброва, Єлизаветаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33522022-11-03T14:53:04Z2022-01-01T00:00:00ZКонструювання образу СРСР у сучасних музейних проєктах: між травмою та ностальгією
Боброва, Єлизавета
У цьому дослідженні я аналізую два сучасних музейних проєкти –
«DDR Museum» та «Battle of memories: міфи і реалії радянської доби». Проєкти
є німецьким та українським відповідно. Метою цієї роботи є зрозуміти, у який
спосіб вибудовуються наративи двох експозицій та які акценти обирають
інституції, зображаючи повсякденне життя часів СРСР: травму чи ностальгію.
Методологічною рамкою дослідження є теорія культурної травми та ностальгії.
Опрацювання цих двох теоретичних засад дає можливість аналізувати концепти
виставкових проєктів та їхнє матеріальне наповнення. Для аналізу обрано
німецький музейний проєкт, оскільки він дозволяє розглядати конструювання
образу епохи у країні, яка в минулому частково (НДР) була під політичним та
економічним впливом СРСР; український проєкт, своєю чергою, демонструє, як
образ СРСР формується у державі, які безпосередньо була частиною
Радянського Союзу.
2022-01-01T00:00:00ZТрансформація візуальних репрезентацій української гривніБачинська, Анастасіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33472022-11-03T14:54:02Z2022-01-01T00:00:00ZТрансформація візуальних репрезентацій української гривні
Бачинська, Анастасія
У цьому дослідженні я розгляну трансформацію візуальних репрезентацій української гривні шляхом аналізу банкнот української революції (1917-1921) та банкнот незалежної України (1992 – 2019)
Методологічною рамкою мого дослідження є теорія міфології Ролана Барта та теорія знаків Фердинанда де Соссюра. Мені важливо зрозуміти, як саме конструюються образи на банкнотах, що вони комунікують, та від чого залежать.
За допомогою семіотичного аналізу, який запропонував шведський лінгвіст Фердинанд де Соссюр я буду порівнювати українські гривні двох різних епох. На основі цього аналізу, я намагатимусь зрозуміти причину зміни візуальних репрезентацій, зокрема, перевірю наявність національного міфу або ж причини його відсутності.
2022-01-01T00:00:00Z