Faculty of Humanities | Гуманітарний факультет
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/7
Browse
115 results
Search Results
Item «Переставляючи слова у століттях»: інтелектуальна біографія Ілька Борщака(2024) Adadurov, Vadym; Ададуров, ВадимItem Переклад як симпозіон(2024) Головач, Уляна; Іванюта, ОлександрІнтерв'ю Олександра Іванюти з Уляною Гловач, присвячене історії і перспективам перекладу філософських текстів з греки і латинив Україні. Складається з 2-ох частин: Стати на шлях, Історія перекладів Платона Українською.Item До історії підготовки і видання «Енциклопедії українознавства» (За матеріалами архіву професора УВУ Лева Окіншевича)(2022-12-01) Гошко (Зайцева), ТетянаУ Науковому товаристві імені Т. Шевченка в Америці (НТШ-А) в Нью-Йорку зберігається листування професора Українського вільного університету Лева Окіншевича. Ця епістолярна спадщина містить зокрема й інформацію про різні наукові проєкти українських вчених на еміграції. Одним із таких проєктів була «Енциклопедія українознавства» (ЕУ). У статті на основі листів з фонду Окіншевича в Архіві НТШ-А показано, як незважаючи на численні перешкоди і проблеми, просувалося видання ЕУ в 40–50-х рр. ХХ ст.Item Integral nationalism in the absence of a nation-state: the case of Ukraine(2021) Зайцев, Олександр ЮрійовичItem "Єретичні книги" у бібліотеці Дерманського монастиря 1791 року(2023-12-31) Альмес, ІванФункціонування «заборонених», у т. ч. і «єретичних» книг у василіянських монастирях ранньомодерного часу на сьогодні все ще залишається маловивченим. В обителях василіян Руської провінції до кінця 1770-х рр. практики окремого реєстрування такої літератури фактично не існувало. Беата Лоренс віднайшла подібні списки у бібліотеках тільки двох чернечих спільнот – луцької (1763 р.) та львівської святоюрської (1773 р.).Item Імперські ідентичності в українській історії XVIII – першої половини ХІХ ст.(Видавництво Українського католицького університету, 2020) Ададуров, Вадим; Склокін, ВолодимирАвтори колективної монографії прагнуть переглянути усталені історіографічні стереотипи, пов’язані з впливом уніфікації XVIII – першої половини ХІХ ст. на соціальні ідентичності українців в імперіях Романових і Габсбурґів. У розділах праці розглянуто співвідношення між загальноімперськими, (прото)національними, регіональними та соціальними рівнями самоідентифікації різних історичних акторів. Спеціальну увагу приділено висвітленню українофільства й імперського ультрапатріотизму українських еліт, а також впливу Просвітництва на трансформацію соціальних ідентичностей у перехідний період кінця XVIII – початку ХІХ ст.Item Образи митрополита Андрея Шептицького в публіцистиці й історіографії української діаспори, 1944–1989 рр.(Видавництво Українського католицького університету, 2023) Ададуров, Вадим; Бабинський, Анатолій; Зайцев, ОлександрНа міждисциплінарному перехресті історії й імагології досліджуються контексти, творці, зміст та еволюція уявлень про видатного церковного і громадського діяча України Андрея Шептицького. Джерелами дослідження уявних образів Шептицького стали характерні взірці публіцистики та історіографії, що постали в домінантних середовищах української діаспори на Заході впродовж тривалого часу, який минув від смерті греко-католицького митрополита (1944) до виходу знакової збірки наукових досліджень його постаті «Morality and Reality» (1989). Видання підготовано в рамках наукового замовлення Українського католицького університету.Item Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922-1939)(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Зайцев, ОлександрКнижка професора Українського католицького університету ОлександраЗайцева є першим монографічним дослідженням, яке охоплює всю парламентську діяльність українських партій у міжвоєнній Польщі. У міжвоєнну добу «польські» українці мали принаймні одну суттєву перевагу перед «радянськими»: вони жили в державі, яка еволюціонувала від парламентарної демократії до авторитаризму, але ніколи не стала тоталітарною. У ній вони користувалися реальним правом обирати й бути обраними та могли легально боротися за свої права, зокрема і в парламенті. Ця боротьба рідко приносила практичні плоди і не запобігла фактичній дискримінації українців, але навіть сама лише можливість легально протестувати, захищаючи свою людську і національну гідність, вигідно відрізняла українців Польщі від радянських громадян. За п’ять каденцій Сейму та Сенату протягом 1922-1939 рр. статус послів і сенаторів отримали 129 українців, які в сумі посідали 137 посольських та 36 сенаторських мандатів і сформували політичну еліту української спільноти в Польщі. Досвід їхньої діяльності продемонстрував неможливість вирішити українське питання парламентським шляхом, проте сприяв зміцненню національної ідентичності українців у Польщі, поширенню ідей державної самостійності і соборності України та збереженню традицій багатопартійної демократії в українському суспільстві.