Faculty of Humanities | Гуманітарний факультет
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/7
Browse
252 results
Search Results
Item Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство(Видавництво Українського католицького університету, 2019) Склокін, ВолодимирItem Український інтеґральний націоналізм (1920-ті – 1930-ті роки): Нариси інтелектуальної історії(Київ: Критика, 2013) Зайцев, ОлександрМонографію львівського історика Олександра Зайцева присвячено одній із найменш досліджених тем новітньої історії України – генезі та розвитку радикальної течії українського націоналізму міжвоєнної доби. Автор свідомо дистанціюється від багатолітніх дискусій про те, чи були діячі з-під прапора ОУН героями а чи злочинцями, і зосереджується на проблемі співвідношення загальноевропейських тенденцій і унікальних рис у феномені, який прийнято називати українським інтеґральним націоналізмом, – ідеології і, певною мірою, практики ідейно-політичного напряму, який сформувався в Західній Україні та колах української політичної еміґрації у 1920-х роках і був представлений Дмитром Донцовим та його послідовниками («чинний націоналізм»), Організацією українських націоналістів («організований націоналізм»), Фронтом національної єдности Дмитра Палієва («творчий націоналізм»). Особливістю авторського підходу є використання евристичних можливостей, які дає теорія політичних релігій, останнім часом успішно застосовувана для вивчення інтеґралістських ідейно-політичних рухів, а насамперед – увага не тільки до програмно-теоретичних аспектів націоналістичної ідеології, але й до мітів, символів і ритуалів, що становили не менш важливі складники досліджуваного явища.Item Національне питання у діяльності українських ліворадикальних сил Польщі: 20-і рр. ХХ ст.(2013) Pyrih, Marianna; Пиріг, МаріаннаРозглядається ставлення українських ліворадикальних сил до національної проблеми у міжвоєнній Польщі. Аналізується характер еволюції політичної платформи лівих партій під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Висвітлюються особливості взаємовідносин між польським та українським ліворадикальними рухами в контексті даної проблеми.Item Проблеми становлення організованого українського ліворадикального руху в Польщі (1919-1923 рр.)(2016) Pyrih, Marianna; Пиріг, МаріаннаПроаналізовано перший етап розвитку та діяльності українського ліворадикального руху в міжвоєнній Польщі. На основі дослідження широкого комплексу архівних матеріалів виявлено та охарактеризовано головні проблеми становлення комуністичної партії на західноукраїнських землях на початку 1920–х рр.Item Українське селянсько-робітниче соціалістичне об’єднання («Сельроб») у виборчій кампанії 1928 року до польського сейму та сенату(2013) Pyrih, Marianna; Пиріг, МаріаннаУ статті проаналізовано діяльність “Сельробу” в період виборчої кампанії до сейму та сенату 1928 р. Охарактеризовано суперечності всередині партії та відносини з українськими політичними силами.Item Ліворадикальні сили у саботажних акціях 1930 року та їх наслідки(2012) Pyrih, Marianna; Пиріг, МаріаннаУ статті досліджено роль ліворадикальних сил у саботажних акціях 1930 р. проти аграрної політики польської влади. Проаналізовано відносини комуністів та націонал- демократичних і націоналістичних сил під час подій літа-осені 1930 р. Визначено вплив наслідків акцій на становище КПЗУ у суспільно-політичному житті Західної України наприкінці 20-х – початку 30-х років ХХ ст.Item Ставлення та організаційні принципи діяльності "Українського селянсько-робітничого соціалістичного об'єднання" ("Сельроб") у 1926 – 1928 роках(2013) Pyrih, Marianna; Пиріг, МаріаннаПроаналізовано діяльність “Сельробу” у перші роки існування партії, статут та програмні засади об’єднання. Схарактеризовано формування місцевих організацій та суперечності всередині партії. Висвітлено труднощі, що постали перед “Сельробом” у процесі його становлення.Item Військові ранги Кубанського козацького війська: українська спадщина чи зовнішні впливи(2013) Zadunajski, Wadym; Задунайський, ВадимВ історії українських козацьких формувань важливе значення відіграє останнє повноцінне козацьке утворення – Кубанське козацьке військо, в якому домінували українці. За таких умов особливої ваги набуває ретельне дослідження різноманітних аспектів функціонування цього формування, що дозволить зрозуміти тенденції розвитку козацької спільноти за нових обставин буття.Item “Жіноча” риторика: Репертуар стратегій, фігур, аргументів (на матеріалі текстів О. Забужко, М. Ґретковської, М. Анґелу)(Ред.-вид. відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011) Синчак, ОленаУ статті на матеріалі жіночого автобіографічного дискурсу розглянуто гендерний аспект риторики. Зокрема, вивчено такі мовно-риторичні засоби впливу, як стратегії самопрезентації, фігури й аргументи. Зіставний аналіз цих засобів, виявлених у текстах українською, польською та англійською мовами, дав змогу виділити низку ознак "жіночої" риторики, а також простежити модифікацію останньої під дією етнічного чинника.Item Втрачена монастирська книгозбірня: Ліквідація у 1785 р. Скита Манявського й післяісторія його книжкового зібрання(2019) Альмес, ІванДосліджено післяісторію втраченої монастирської книгозбірні Скита Манявського – одного з найбільш знакових чернечих осередків ранньомодерної України. Зазначено, що Хресто-Воздвиженський православний чоловічий монастир, заснований на початку XVII ст. подвижником афонських монастирів Йовом (Княгиницьким), уже 1620 р. отримав титул ставропігійного від патріарха Константипольського, а 1628 р. - статус протомонастиря (головного) на теренах Руського, Белзького та Подільського воєводств, а також для деяких монастирів, розташованих на теренах сучасних Буковини й Молдови. Вказано, що оскільки через брак джерельних матеріалів невідомо про історію Манявської бібліотеки ранньомодерного часу, то важливо дослідити принаймні післяісторію книжкового зібрання, тобто історію бібліотеки після ліквідації обителі 1785 р. Констатовано, що історію цієї монастирської бібліотеки можна вважати «втраченою», оскільки на цей момент невідомо про збережені інвентарі описи чи списки книг Манявської обителі, які б дозволяли цілісно схарактеризувати досліджувану книгозбірню. Стверджено, що розпорошення бібліотеки чернечого осередку слугує показовим прикладом способів і механізмів розформування книжкових зібрань після австрійських касат чернечих осередків останньої чверті XVIII ст. Встановлено, що після ліквідації обителі монастирські книги потрапили до університетських бібліотек Львова і Відня (хоча не вдалося виявити та верифікувати такі дані щодо столиці монархії Габсбургів), приватних власників (о. Антіна Петрушевича, Августа Бельовського), церковних (Перемишльської греко-католицької капітули та Львівської греко-католицької богословської академії), парафіяльних (с. Раковець), монастирських (Путна, Сучевиця) бібліотек. Зрештою, вдалося простежити, як книги потрапили від приватних власників, настоятелів румунських монастирів, греко-католицьких інституцій, священників і науковців, монастирів та церков ХІХ ст. до наукових бібліотек у сучасній Україні, Польщі й Румунії.