У статті досліджено іконописну спадщину одного зі знакових представників студійської школи неовізантизму 1930-х рр. о. Рафаїла (Романа) Хомина. Проаналізовано культурно-історичне тло формування таланту іконописця, графіка та скульптора, а також основні його роботи.