Ukrainian Historical Review|Український історичний огляд

Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/4307

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Napoleon Bonaparte a odbudowa państwa Polskiego
    (2022) Nawrot, Dariusz
    Метою опрацювання є переосмислення історіографічного образу ставлення Наполеона до ідеї створення Польського королівства, що нею після поділів Речі Посполитої надихалися наступні покоління поляків. На основі архівних і опублікованих джерел, найважливіших наукових праць, як давніших, так і сучасних, здійснюється спроба верифікувати наявний міф про ставлення імператора французів до польського питання. Польська історіографія, оцінюючи діяльність Бонапарта в польському питанні, не раз піддавалася впливові створеної у XIX ст. наполеонівської легенди. Ця легенда, що постала в умовах чужоземного панування, була виразом бунту підкореної нації, яка шукала шляхів повернення до незалежності, плекаючи віру в ефективну французьку допомогу в боротьбі за свободу. Чергові генерації істориків або насамперед брали до уваги патріотичну функцію наполеонівської традиції в польському суспільстві, яку їхні публікації мали плекати й розвивати, або її відкидали й навіть поборювали. У цій статті проаналізовано політику Наполеона під час т. зв. першої польської війни 1806–1807 рр., війни з Австрією 1809 р., але головно т. зв. другої польської війни в 1812 р., коли ідея створення Польського королівства зазнала певного прогресу. Нові свідчення, що стосуються, зокрема, подій у східній частині колишньої Речі Посполитої в 1812 р., уможливлюють й нову спробу реконструкції фактичної політики Наполеона в польському питанні під час його конфронтації з російським царем Олександром I. На їхній підставі окреслено політичні наміри й очікування імператора французів щодо Варшавського герцогства та створеного під французьким протекторатом тимчасового уряду Литви. Ця політика, у разі перемоги Наполеона, мала б наслідком відбудову Польської та Литовської держав, які, щоправда, не охоплювали б усіх земель давньої Речі Посполитої, але, поза сумнівом, становили б істотну різницю в порівнянні до непослідовного рішення, прийнятого в Тільзіті. Реалізацію цього плану унеможливила поразка імператора французів у війні з Росією.