Кафедра літургійних наук
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/352
Browse
65 results
Search Results
Item Історія виникнення та формування Молебню (без канону) до Матері Божої в УГКЦ(Львів: Видавництво УКУ, 2022., 2022-10) Caбат, ПетроУ публікації вказано час зародження та джерела запозичення звичаю присвячувати в УГКЦ травень почитанню Матері Божої, представлено історію виникнення травневого молебню до Матері Божої в УГКЦ. Подано структуру чотирьох редакцій цього молебню та коротко окреслено відмінності між ними. Висвітлено маріологічне вчення, представлене редакцією цього молебню, що міститься в молитовнику «Прийдіте поклонімся», виданому за благословенням блаженнішого патріарха Мирослава Івана Любачівського. Звернено увагу на те, що цей молебень є приватним церковним богослужінням і що теперішній церковний устав УГКЦ, Катехизм УГКЦ та Партикулярне право УГКЦ і не зобов’язують священнослужителів до звершення цього молебню протягом травня чи в інші дні церковного року.Item Історія зародження молитов над сіллю та їх використання у Церквах Київської традиції впродовж століть(2022-11) Caбат, ПетроУ цій публікації представлена історія виникнення та формування молитов (чину) на благословення солі в Українських Церквах Київ ської традиції. Вказано, що вони появилися вперше друком у Церквах Київської традиції на початку XVII ст. Підкреслено, що в РПЦ існувала інша молитва (для благословення солі), до часу реформи патріарха Нікона; а через реформу почала вживатися та молит ва, яка вживається і до сьогодні. Водночас у статті зазначається, що в Київській Православній Церкві у XVII ст. вживалася молитва на благословення солі та, що була запозичена із візантійської лі тургійної практики. У Требнику Київському 1646 р. (П. Могили), вперше появився чин на благословення солі із молитвою у повнішій редакції, порівняно з попередньою – тою, що використовувалася у практиці УПЦ. Наголошено, що в Унійній Церкві у XVIII ст. було надруковане спеціальне благословення для солі із заклинанням. При цьому дослідження зауважує також, що в Українських Церквах Володимирового хрещення (УПЦ МП, ПЦУ (УПЦ КП), та УГКЦ), до сьогодні в богослужбовій книзі «Требнику» міститься спеціальне благословення для солі.Item Історія виникнення та формування церковних благословень (освячень) богослужбових книг в Українських Церквах Київської традиції(2022-11) Caбат, ПетроВ цій публікації представлена історія виникнення та формування благословень (освячень) богослужбових книг – українських Церков Київської традиції. Вказано, коли вони появилися вперше друком у Церквах Володимирового хрещення. Подані давні тексти чинів освячень із требників для ознайомлення. Підкреслено, як вони здійснювалися в Українських Церквах Київської традиції в ході століть. Представлені сучасні тексти чинів благословень богослужбових книг із требників, які вживають Церкви Київської традиції. Зауважено, що під час освячення храму їх не потрібно звершувати, оскільки через освячення храму – освячуються всі у ньому речі через молитви та кроплення їх свяченою водою. У цьому дослідженні також зазначається: коли виникла і для чого існує в наш час молитва або чин на освячення всякої речі у Церквах Київської традиції.Item Eucologio Kyiviano (XV-XVI secolo) della Biblioteca Apostolica Vaticana, № 15 del fondo Borgio-Illirico è un’utile fonte liturgica della Rus’ di Kyiv per tutti le Chiese bizantine attualmente presenti in Ucraina(Studia Bobolanum 31 nr 1. (Warszawa, 2020)., 2020) Sabat, PetroУ статті розглядається історія рукописного Київського Требника (XV-XVI ст.), що знаходиться в Апостольській бібліотеці Ватикану (колекція Borgio-Illirico N 15). Вказано місця, де зберігався цей рукопис і як його використовували протягом століть в Церкві. Подано історіографічний аналіз попередніх досліджень, щодо нього. Вказані палеографічні і кодикологічні аспекти цього рукописного требника. Висвітлена його унікальність, важливість та корисність для сьогодення, як одного з важливих джерел для історії, мови та культури українського народу.Item Молитовний псалтир: Впровадження. Переклад(УКУ, 2022) Рудейко, ВасильОсновою для молитовного Псалтиря християнських Церков був текст Септуаґінти – давнього грецького перекладу книг Старого Завіту. Саме його переклад сучасною українською мовою і пропонує це видання. Поряд із текстом псалмів читач зможе ознайомитися також із молитвами, які супроводжують моління псалмами у візантійській, вірменській і східносирійській традиціях. Тексти будуть цікаві для богословів, істориків, джерелознавців, а також для тих, хто хоче глибше ознайомитися з молитовною духовністю християнського Сходу.Item Освячення вина у Літургії Передшеосвячених Дарів. Перспективи порівняльної літургіки(УКУ, 2021) Rudeyko, Vasyl; Рудейко, ВасильУ статті порушується проблематика освячення вина під час звершення Літургії Передшеосвячених Дарів. На відміну від попередніх досліджень, у яких зазвичай беруться до уваги традиції передусім візантійської чи римської літургій, автор залучає до аргументації також літургійні тексти подібних богослужінь з інших традицій. Особливо цікавими є аргументи з давньовірменської та коптської літургійних традицій, тексти яких уперше подано в перекладі з оригінальних мов.Item Запровадження aкафісту Пресвятій Богородиці у Київській Русі в п’яту суботу Великого посту та його формування у церквах Володимирового хрещення впродовж століть(2022-06) Caбат, Петро; Sabat, PetroРозкрито етимологію слова “Акафіст”. Виявлено у якій традиції він зародився. Вказано із чого він складається у своїй структурі. З’ясовано на честь кого в Східній Церкві існують складенні акафісти. Розкрито, що їх текстуальне наповнення в переважній більшості складається із двох частин (історичної та догматичної). Висвітлено процес зародження та формування акафісту Пресвятій Богородиці у Східній Церкві. Проаналізовано гіпотези науковців, щодо часу його зародження та авторства. Повідомлено, що п’ята субота Великого посту у Східній Церкві іменується “Акафістовою суботою”, через те, що в цей день існує припис звершувати на її утрені акафіст Пресвятій Богородиці. З’ясовано, що акафістова субота була і залишається до сьогодні пов’язаною із святом Благовіщення Пресвятої владичиці нашої Богородиці (що зародилося в IV ст.). Вказано час вжитку акафісту до Пресвятої Богородиці у Київській Церкві. Простежені етапи формування його в слов’янській традиції (в Київській та Московській Церкві). Виявленні перші друковані видання його в тріодях до могилянської та до ніконовської реформи. Охарактеризована редакція його, що міститься в могилянській та ніконівській тріоді. Досліджено, що текст акафісту Пресвятій Богородиці поєднує в собі поезію, проповідь та догматику. Виявлено, що акафісний піснеспів до Богородиці має сильний христологічний характер, оскільки почитання Богородиці звершується не саме в собі, а з огляду на її роль у воплоченні Христовому. Розкрито, що текст акафісту Пресвятій Богородиці представляє Її культ під чотирьома відповідними аспектами. Зауважено, що даним акафістом церкви Володимирового хрещення в сьогоденні оспівують догми віри прийняті Церквою в I тисячолітті відносно Пречистої Діви Марії. Встановлено, що в честь Пресвятої Богородиці в ході століть повстали акафістні ікони. Вказано та розкрито, як візуально текст акафісту до Пресвятої Богородиці (для п’ятої суботи Великого посту) представляє акафісна ікона із клеймами. Виявлено, що для акафістів в церквах Володимирового хрещення в сьогоденні існує відповідна літургійна книга “Акафісник”, хоча деякі із них можуть друкуватися також окремо і в інших літургійних книгах, як наприклад акафіст до Пресвятої Богородиці для п’ятої суботи Великого посту.Item Поцілунок миру: проблема літургіки чи еклезіології?(Vydavateľstvo Prešovskej univerzity, 2020) Рудейко, Василь; Rudeyko, VasylПоцілунок миру є однам із найважливіших обрядів у християнській літургії. Незважаючи на це, він пережив досить складний процес дезінтеграції і його первісний вид і значення практично втрачені. У статті автор намагається прослідкувати історію цього процесу і подає аргументи із порівняльної літургіки з метою започаткування відновлення первістного вигляду поцілунку миру у візантійському обряді.Item Богослужіння за усопших Української Греко-Католицької Церкви.(2019-11) Caбат, ПетроВ статті висвітлено, на основі чого Церква закликає вірних молитися за усопших, а також представлено, що спонукало Східну Церкву встановити похоронні чини. Автором статті вказано, скільки існують в сьогоденні похоронних чинів в УГКЦ, а також їх коротко охарактеризовано. Зауважено, що послужило поштовхом, що окрім похоронних богослужінь, у Східній Церкві виникнули та існують і поминальні. Названі поминальні дні для усопших УГКЦ протягом літургійного року. Подано, на яких особливих богослужіннях в УГКЦ звершується поминання усопших. Підкреслено, за кого передусім із усопших потрібно молитися вірним.Item Історія виникнення та формування молебня в честь Христа Чоловіколюбця (чи пресвятого Серця Христового) в УГКЦ.(2019-11) Caбат, ПетроУ цій публікації вказано час зародження звичаю присвячувати місяць червень почитанню Ісуса Христа та пояснено, звідки він був запозичений в УГКЦ . Представлена історія виникнення червневого молебня до Ісуса Христа Чоловіколюбця. Подані структури із чотирьох редакцій цього молебня, що вживалися в УГКЦ, та коротко окреслено, чим вони різняться між собою. Висвітлено вчення про Ісуса Христа (Христологія), яке представляє одна із редакцій (та структур) даного молебня, що його містить молитовник «Прийдіте поклонімося», котрий був виданий за благословенням Блаженнішого Патріярха Мирослава Івана Любачівського. Звернено увагу на те, що цей молебень є приватним церковним богослужіння і до його служіння протягом червня чи в інші дні церковного року священнослужителів не зобов’язує сьогоднішній церковний устав УГКЦ, Катехизм УГКЦ та Партикулярне право УГКЦ.