Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет

Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/31

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 472
  • Thumbnail Image
    Item
    Plato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science
    (2019) Shepetiak, Oleh
    The greatest coup that European science has experienced in its histo-ry took place in the Renaissance. It is common knowledge that at that time there was a revival of ideological paradigms which were formed in Antiquity. However, the application of this statement to the realm of philosophy requires clarification. The late Middle Ages was influenced by the philosophy of Aristo-tle, who was also an ancient philosopher. Therefore, on the eve of the Renais-sance, Antiquity was not forgotten. In the Renaissance, the philosophy of Plato was revived, and in the late Middle Ages, it was displaced by the philosophy of Aristotle. The philosophy of Plato became the foundation for the formation of the paradigm of modern science. The purpose of this study is to reveal which segments of Plato’s philosophy gave impetus to the development of science, and to prove that Plato influenced the development of science by three theses: 1) the theory is higher and more important than experience, as the world of ideas is higher and more important than the material world; 2) cognition of the world is impossible without the application of mathematical categories; 3) ex-perience is necessary for cognition, but it is completely subordinated to the theory.
  • Thumbnail Image
    Item
    Philosophy of Religion in Ukrainian and Western Science
    (2019) Shepetiak, Oleh
    Philosophy of religion is one of the most popular philosophical disciplines at Western and American universities. The concept "philosophy of religion" is also presented in Ukrainian educational system. Nevertheless the essence of the concept in Ukrainian and Western scientific environment is not identical. The exploration of the differences constitutes the relevance of the issue. The main research method is comparative analysis: the work is based on textbooks' analysis from philosophy of religion written in the West in comparison to the national works of religious studies. The main pioneering result reached in the issue is to highlight the conceptual differences of "philosophy of religion" in Ukrainian and Western scientific traditions. In Ukraine philosophy of religion is a philosophic discipline that studies a phenomenon of religion, as in Western and American scientific environment the subject of philosophy of religion is God. The presented difference in approaches depends on the difference of ideological bases. Soviet science of religious studies which dominated in Ukraine for the decades and has still remained impact on the most part of scientific environment was built on Marxist atheism and considered religion not according to human interrelationships with the Highest Being, but as a result of social relationships. In other words religion is a social phenomenon for Marxist religious studies, namely social generated reality. In the West, where philosophy of religion has never been in service to totalitarian ideology, God has remained a subject of the discipline. Western philosophy of religion is close to theology owing to the subject of study which is also explores God. The difference between them is in the research method: philosophy of religion explores God via intelligence, and theology via revelation. Western challenges of philosophy of religion are to explore God via human intelligence. The European tradition endeavors to separate knowledge about God that can be explored by human mind from the knowledge which is presented to human via revelation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Epistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture
    (2019) Shepetiak, Oleh
    Before this study, the author was tasked with identifying general tendencies of changes in values and dominant ideas in all spheres of cognition. During the study different branches of knowledge of one period and one civili-zation area are compared. The author analyzes the tendencies developed in them. He chooses the example of the mid-18th century European culture. The article considers changes in scientific paradigms of philosophy, economics, lin-guistics, and natural sciences. Thus, in all areas of scientific knowledge, there is a tendency of interest in nature. In particular, in the philosophy, the idea of the value of the man’s natural state advocated Rousseau in his "ode to human na-ture," in the economics of this period, a significant contribution belongs to Quesnay and Turgot, the founders of the physiocratic school, who changed the concept of capital and showed the value of nature. Linguists Dumarsais, de Condillac and de Gebelin made a significant breakthrough in language learning, namely by the interest in natural languages. In the natural sciences, scientists also actively studied nature; in particular, it refers to the discovery of the Lavoi-sier’s theory of combustion, and the redefinition of the Linnaeus’s classification of animals and plants.
  • Thumbnail Image
    Item
    Permanent Metaphysical Structures
    (2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
    Determining the essence of any substance requires the construction of its definition. It is necessary to find a generic concept to construct a definition, and it includes the scope of the definition concept. However, there are such concepts to be the most general of their kind, and therefore generic concepts cannot be found for them. These concepts are meant to be three most general philosophical categories: God, man, and the world. We call these three categories as permanent metaphysical structures. Consequently, human always seeks to outline the objects of his interest in his mind. If a definition is not possible, then they are replaced by explications or quasi-definitions.
  • Thumbnail Image
    Item
    Людвік Флєк: забутий в Україні філософ
    (2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
  • Thumbnail Image
    Item
    Історія релігій. Том 3
    (2020) Шепетяк, Олег
    Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Третій том присвячений християнству. Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історія релігій. Том 2
    (2019) Шепетяк, Олег
    Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Другий том присвячений релігіям Близького Сходу. Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Історія релігій. Том 1
    (Жовква: Місіонер, 2019) Шепетяк, Олег
    Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Перший том присвячений релігіям давнього світу, які зародились до виникнення християнства. Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сьогоденна актуальність принципів наукової етики
    (2023) Шепетяк, Олег
    Філософію традиційно прийнято розділяти на теоретичну і практичну. Цей розподіл знайшов своє застосування і в царині філософії науки. Теоретична філософія науки (теорія науки) намагається роз’яснити, що таке наука і якими є основні принципи її розвитку. Практична (етика науки) намагається проаналізувати, якою наука повинна бути. Зважаючи на визначну роль науки в сучасному суспільстві, її моральний аспект особливо важливий. Базові принципи етики науки сформував Роберт Мертон. Цими принципами є універсалізм, спільнотність, непривласнення, організований скептицизм. Аналізу цих принципів та їхній ролі в сучасній науці присвячене це дослідження.