Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/31
Browse
43 results
Search Results
Item Permanent Metaphysical Structures(2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаDetermining the essence of any substance requires the construction of its definition. It is necessary to find a generic concept to construct a definition, and it includes the scope of the definition concept. However, there are such concepts to be the most general of their kind, and therefore generic concepts cannot be found for them. These concepts are meant to be three most general philosophical categories: God, man, and the world. We call these three categories as permanent metaphysical structures. Consequently, human always seeks to outline the objects of his interest in his mind. If a definition is not possible, then they are replaced by explications or quasi-definitions.Item Людвік Флєк: забутий в Україні філософ(2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаItem Історія релігій. Том 3(2020) Шепетяк, ОлегКнига містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Третій том присвячений християнству. Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.Item Сьогоденна актуальність принципів наукової етики(2023) Шепетяк, ОлегФілософію традиційно прийнято розділяти на теоретичну і практичну. Цей розподіл знайшов своє застосування і в царині філософії науки. Теоретична філософія науки (теорія науки) намагається роз’яснити, що таке наука і якими є основні принципи її розвитку. Практична (етика науки) намагається проаналізувати, якою наука повинна бути. Зважаючи на визначну роль науки в сучасному суспільстві, її моральний аспект особливо важливий. Базові принципи етики науки сформував Роберт Мертон. Цими принципами є універсалізм, спільнотність, непривласнення, організований скептицизм. Аналізу цих принципів та їхній ролі в сучасній науці присвячене це дослідження.Item Нікейсько-Константинопольський символ віри: правда і міти(2021) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаФормування символу віри, який би адекватно відображав віру Церкви та перешкоджав поширенню єресей, було основним завданням Вселенських Соборів та пильної роботи багатьох богословів. Найбільш популярним серех східних христи- ян, які використовують візантійський літургійний обряд, є Нікейсько-Константинопольський символ віри. Серед науковців, священників та віруючих сформувалось переконання, що цей символ віри є результатом діяльнсоті двох Вселенських Соборів (Першого Нікейського 325 року та Першого Константинополь- ського 381 року). Завданням цього дослідження є вияснити, чи справді Перший Константинопольський Собор має відношення до цього символу віри. Автори статті переконані, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не був ухвалений на цьому Соборі.Item Rola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofii(2022) Shepetiak, Oleh; Shepetiak, OksanaМежі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.Item Інтуїція і проблема пізнання(2023) Шепетяк, ОлегЛюдське пізнання є багатогранним та складним феноменом. В епістемології відвічно триває дискусія про джерела знань, а двома ключовими позиціями в цих дискусіях виступають раціоналізм, послідовники якого стверджують, що джерелом знань є людський розум, та емпіризм, послідовники якого переконані, що джерелом знань є досвід. Метою нашого дослідження є показати, що в процесі пізнання важливу роль відіграє також інтуїція, значення якої для пізнання є не менш важливою, ніж розум і досвід. Для досягнення поставленої мети у статті проаналізовані парадокси імплікації, дефініції та множин.Item Східно-сирійське богослов’я Святого Духа: первісний символізм та його пізніша інтерпретація(2022) Гаврилик, ІгнатіяУ статті авторка насамперед стисло представляє історичну панораму сирійського контексту, з особливим наголосом на окремих рисах східно-сирійського богослов’я, аналізує ключові аспекти ранньо-сирійської пневматології, зокрема метафорично-символічний спосіб богослов’я, характерний для цього періоду. Далі авторка аналізує символи, які найчастіше використовувалися в сирійському контексті, щоб окреслити роль Святого Духа в історії спасіння. Друга частина статті присвячена короткому огляду пневматології антіохійського богослова Теодора Мопсуестійського, яка вважається оригінальною на усьому постнікейському богословському просторі і мала значний вплив на формування пізнішого східно-сирійського богослов’я.Item Леся Українка як апологет християнства(Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2021-02-25) Мартинюк, Юрій; Martynyuk, YuriyВ статті розглянуто значення християнської тематики у драматичних творах Лесі Українки та її епістолярній спадщині. Запропоновано методологічний підхід трактування її творчості в ключі апологетики християнства. Виокремлено основні біографічні етапи та тематичні напрямки становлення письменниці як апологета християнства.Item Рецензія на книгу: Machinek Marian. Nowy tęczowy świat: próba diagnozy. Pelplin: Wydawnictwo „Bernardinum”, 2021, 243 pp.(Family Forum, 2022-12) Martynyuk, Yuriy; Мартинюк, Юрій