Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет

Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/31

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Thumbnail Image
    Item
    Дурайзамі-Симон Лурдузамі – новий префект Конгрегації для Східних Церков
    (1985) Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
    В даній замітці представлено повідомлення про нового префекта в Конгрегації для Східних Церков. Ним обрано кардинала з Індії Дурайзамі-Симона Лурдузамі. Автор представляє детальну біографію номіната на префекта Конггрегації і сподівання українського народу на католицький, тобто універсальний підхід до Української Церкви.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Ля Чівільта Каттоліка» про покійного патріярха Йосифа
    (1985) Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
    Представлено аналіз статті під заголовком «Кардинал Йосиф Сліпий - Пастир і Науковець. У першу річницю смерти». Ця стаття була надрукована в єзуїтському двотижневику «Ля Чівільта Каттоліка», який є поважним церковно-політичним виданням, і його читають теж італійські політичні круги. Автор статті єзуїт Джованні Капрілє.
  • Thumbnail Image
    Item
    Паліюм – знак підданства чи єдности?
    (1985) Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
    Дана стаття представляє історичний екскурс паліюму. Автор ґрунтовно і детально описує його походження. Зазнається, що впродовж століть ця відзнака перейшла глибоку еволюцію свого первісного значення. Надаються історичні довідки присвоєння паліюму як державним мужам, так і церковним ієрархам. Наводяться дані про присвоєння паліюму митрополитам Київської Церкви.
  • Thumbnail Image
    Item
    Домініканський монах помер в Нью-Йорку на 83-му році життя
    (1988) Димид, Михайло
    Замітка про смерть знаного домініканського монаха о. Андрія-Фелікса Морліона. Автор пише, що покійний був видатною постаттю у світі індустрії, виховання, культури в користь миру. Служив п'ятьом папам в Римі. Їздив до СССР на дві місії, щоб просити визволення українського кардинала Йосифа Сліпого. Є автором низки книг різними мовами. Був засновником міжнародного університету соціальних студій в Римі, організації, «Міжнародній комітет людських відносин для миру». Автор пише, що він до 21 року життя був явним атеїстом, а згодом навернувся до католицтва на рідній батьківщині – Бельгії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Голова Української Католицької Церкви у Бельгії
    (1989) Димид, Михайло
    Це є звіт про приліт до Бельгії 14 червня 1989 р. Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського, котрий вертався з американського континенту до Риму. Мета відвідин Бельгії Блаженнішим була потрійна. Перше – представити проблеми УКЦ бельгійським і європейським політичним провідникам і просити в них допомоги щодо легалізації УКЦ в СССР. Друге – підтримати працю Центру святих Кирила і Методія в Брюсселі. Третє – відвідати українську церковну громаду. В подорожі Патріарха супроводжувало ряд осіб, серед яких був і автор цієї замітки – редактор «Радіо Воскресіння» і організатор подорожі Блаженнішого д-р Михайло Димид. Далі автор детально описує програму візиту Патріарха. В кінці пише, що подорожі й діяльність Блаженнішого, як і загальна дія УКЦ, заслуговують на більшу підтримку від українських вірних і громадських організацій.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роля молодих у Церкві
    (1985) Димид, Михайло
    Стаття містить думки із Зібрання Молоді у Римі про роль молоді у Церкві. Висвітлено думки молоді з обох боків Атлантики. За приклад ставиться Роман Шептицький і Йосиф Сліпий. Наголошується, що молоді потрібно мати «творче фантазування» і «свідомість щось робити». Також мова йшла про обряди, церковнослов’янську мову, слабе зацікавлення Церкви до молоді.
  • Thumbnail Image
    Item
    Il Culto alla Madre di Dio in Ucraina
    (1986-04-06) Dymyd, Mychajlo
    Головною ідеєю статті є культ Божої Матері в Україні. Говориться, що любов і шанування Діви Марії – це душа східного благочестя, що Божа Мати знаходиться на вершині цінностей українського народу. Це відбражається у мистецтві, музиці, архітектурі, вишивці. Вшановування Матері Божї починається з часів Володимира, розвинене Ярославом Мудрим. У жовтні 1985 року, українські єпископи на Синоді в Римі відновили акт посвячення всіх людей під опіку Богородиці.
  • Thumbnail Image
    Item
    Не до миру прямує єп. А. Горняк у екзархаті УКЦеркви у Вел. Британії
    (1985) Димид, Михайло
    Проводиться аналіз двох статей, опублікованих у в «Церковних вістях» у Лондоні. Мова йде про конфлікт у Великій Британії між єпископом Української Католицької Церкви Андрієм Горняком і рішенням Конгрегації для Східних Церков. Автор представляє позицію Церкви у світлі декрету «Про пастирський Уряд Єпископів у Церкві» Другого Ватиканського Собору і негативно висвітлює конфлікт, що стався.
  • Thumbnail Image
    Item
    Двадцятип’ятиліття початку відродження УГКЦ
    (1988) Димид, Михайло
    Стаття про сучасний стан УКЦ в Україні, який свідчить про те, що Церква є в стані піднесення. Автор пише, що все почалося двадцять п’ять років назад, коли в 1963 ісповідник віри і глава УКЦ, митрополит Йосиф Сліпий прибув на Захід. Сьогодні не можна собі логічно пояснити відродження УКЦ і її поширення по цілому СРСР так само, як і 25 років тому не можна було собі пояснити, як за людською логікою митрополит Йосиф був визволений. Зараз є створений Комітет і розпочато збирання підписів за відновлення легального статуту УКЦ. Також відбулася зустріч між офіційними делегаціями УКЦ і Римського Апостольського Престолу, під час якої українці звернулися із закликом до Римського Архиєрея, «щоб проголосити нашого Верховного Архиєпископа і Кардинала Любачівського Патріархом Української Католицької Церкви». Також автор додає, що це все є Божим чудом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Схема Кодексу Східнього Канонічного Права готова
    (1987) Димид, Михайло
    В статті автор говорить про переломний момент, що настав у складному процесі формування кодексу канонів для Східних Церков. Йдеться про публікацію і розіслання членам Папської комісії для перегляду схеми кодексу східного канонічного права. Таких членів є у світі разом 35, між ними п’ять українців. Після чотирнадцяти років праці всіх членів Комісії, «Схема кодексу східнього канонічного права» могла уважатися достатньо скоординованою. Далі автор роз’яснює всі тридцять розділів, з яких складається «Схема кодексу».