Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/31
Browse
135 results
Search Results
Item Помісність і патріярхат: кілька споминів про патріярха Йосифа(2017-02-16) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті автор ділиться своїми спогадами про студентські роки у Римі, стан справ початку 80-их, поляризацію поглядів ієрархії й мирян щодо питання патріархату. Далі розкриває позицію патріарха Йосифа Сліпого щодо майбутнього Української Католицької Церкви: її патріархальний устрій, власне законодавство, самобутність і помісність. Також бажану перспективу православно-католицького екуменічного поєднання і спільного свідчення християнської віри. Підсумовуючи говорить, що дороговказ патріарха Йосифа є матрицею для доброї орієнтації його наступників, Синодам і кожній мислячій людині.Item Еклезіологія про Київську Церкву(2019-03) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті коротко представлені київські еклезіологічні напрямки церков-сестер, виходячи із заяв представників Вселенського Патріархату та Київських Церков, а згодом подані погляди ієрархів щодо того, якою має бути правильна церковна позиція першопрестолів Константинополя, Риму і Москви, щоб сприяти утвердженню місцевої Церкви Христової в Україні.Item Anathema and the human community. Cultural-political context(2018-09-18) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloСучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.Item «Анатема» і людська спільнота. Культурно-політичний контекст(2019) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloСучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.Item The political face of faith(2018-07-04) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloУ статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.Item Політичне лице віри(2020) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloУ статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.Item Роль християнського розуміння довіри, гідності та милосердя в час Революції Гідності 2013-2014(2017) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті автор спочатку робить глибокий екскурс в історію поширення християнства як явища загалом і як релігії на древніх землях Київської Русі зокрема. Описує феномен перемоги віри у Христа над сформованою і багатою античною культурою. Далі переходить до опису подій на Майдані і християнського розуміння довіри, гідності і милосердя. Пише, що події цих років в Україні мають глобальний вимір та значення. Однією з важливих змін у суспільстві стало переосмислення ролей Церкви та кожного християнина. Закінчує автор статтю потужним меседжем про те, що Майдан триває, тільки полем битви тепер є людські серця та щоденний побут.Item Ідентичність Єпископа Київської Церкви(2016) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ цій статті є вказані головні риси ідентичності Єпископа Київської Церкви у стислій формі. Виходячи із історичного досвіду сопричастя автор рисує проекцію завдань нинішнього єпископа, щоб він ставав будівничим мостів серед православних і католицьких частин колись єдиної Київської Церкви. Він показує, що така еклезіологічна перспектива можлива, якщо тільки перемовини між Константинополем, Римом і Києвом ставатимуть завжди більш якісними.Item Богословське підґрунтя Київської революції гідності(2016) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloАвтор в доповіді представляє намагання людей жити в епоху революції, не маючи теології революції. Говорить, що створення такої теології повинно стати першочерговим завданням. Розкриває способи як сприймати християнинові свою історію в період стрімких соціальних змін? Намагається вималювати кілька основних положень і способів дії в екстремальних соціальних ситуаціях на основі Святого Письма і Традиції християнства.Item Крип’якевичі в Львівській Богословській Академії в ХХ столітті(2016) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті представлено короткий нарис причетності осіб з родини Крип’якевичів до Львівської Богословської Академії, які в різні періоди були викладачами або в інший спосіб допомагали. Зокрема йдеться про професора доктора Івана, його сина Романа і невістку Лесю. Подані факти свідчать про те, як віра роду Крип’якевичів, за яку вони потерпіли не в одному поколінні, допомагала їм науково служити людині, а наука завжди сильніше утверджувала їхні глибокі переконання про сотворення і призначення людини і народів.