Faculty of Philosophy and Theology | Філософсько-богословський факультет
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/31
Browse
33 results
Search Results
Item Чому можуть малі університети вигравати у великих?(2019) Добко, ТарасМалі університети збагачують систему вищої освіти. Але їх існування може опинитися під загрозою, якщо вони творчо не переосмислять об’єктивні недоліки і сильні сторони своєї діяльності. На нашу думку, вони здатні відіграти роль Давида у непростому змаганні з великими ЗВО, якщо знайдуть спосіб трансформуватися у підприємливі університети з впізнаваною місією, вимогливою візією, привабливими цінностями, ефективною управлінською системою і культурою стартапу.Item Щастя і реальність(2019) Добко, ТарасСправжнє щастя має за передумову зустріч людини з реальністю і добром, завдяки чому людина розцвітає у її людських здатностях, стає кращою людиною. Таке щастя можна осягнути тільки за умови відмови від перетворення його на безпосередню ціль і від підпорядкування реальності як засобу осягнення цієї цілі. Щасливими можуть бути тільки ті, чий ум зосереджений на чомусь іншому, ніж їх власне щастя: на щасті інших, покращанні людства, мистецькій діяльності, створенні цікавого бізнесу чи дослідженні, якого прагнеш як самоцілі, а не як засобу. Націлюючись на щось інше, на реальний світ, людина немовби знаходить щастя «між іншим». Іншими словами, для досвіду щастя характерна «свідомість поцінування», а не «володіння». Щаслива людина займається не експлуатацією світу, а цінує добро і потверджує його.Item Навіщо етиці феноменологія?(2019) Добко, ТарасУ цій статті розглянуто питання, чому феноменологія, як самобутній спосіб мислення і переживання дійсності, дозволяє краще прояснити, що може означати для людини бути моральною істотою – вести життя у просторі, де мають значення ціннісні розрізнення між правильним і неправильним, вірним і невірним, кращим і гіршим, добрим і злим, достойним і недостойним. Розглянуто окремі приклади застосування феноменологічного методу у сфері осмислення практичного життя людини. Зокрема, проаналізовано «анатомію» морального досвіду і самобутніх пізнавальних актів, в яких добро постає у своїй самоданості, роль морального досвіду в унаочненні засадничих етичних категорій, таких як свобода і самовизначення, а також висвітлено реформу порядку денного етичної рефлексії модерності під впливом феноменології. Феноменологія повертає у центр філософської рефлексії про практичне життя людини поняття «морального досвіду» як джерела нашої етичної номенклатури, етичних суджень і норм, ставлень, почуттів і дій. На противагу до панівної в сучасній моральній філософії тенденції до все більшої формалізації етики, вона повертає у центр етичної думки увагу до обґрунтування моральної якості людської поведінки у даності морального досвіду, а не раціоналізованому тестуванні практичної максими вчинку на предмет можливості її формальної універсалізації. Феноменологія піддає критиці зацикленість сучасної етичної думки на процедурному оформленні етики. Вона відстоює переконання, що моральна теорія, яка надає інструкції, як діяти морально, чи як набувати певні моральні якості, але не спонукає любити те, що добре, є безсилою в орієнтуванні людини у її практичному житті. На прикладі феноменологічного аналізу антиномії між свободою і моральним законом у статті показано, як переживання суверенного морального заклику об’єктивних цінностей і закоріненого в них морального закону пробуджує людину до усвідомлення її власної свободи, веде до якомога повнішої актуалізації її. Водночас, подано обґрунтування, що «моральне питання» постає «в оригіналі» перед людиною, не тільки і не стільки тоді, коли вона переймається питанням, як правильно повестися, як мусить діяти в тій чи тій ситуації, а й тоді коли цікавиться, що є добре робити, навіть якщо немає прямого обов’язку, а також тим, чим добре бути і що любити. Феноменологія унаочнює, що людська особа є моральною істотою. А моральність є для неї питомою формою її життя.Item Про природу релігійного досвіду і пізнання: феноменологічне дослідження(2012) Dobko, Taras; Добко, ТарасУ статті здійснено феноменологічний аналіз релігійного досвіду у його огнітивному вимірі. Висвітлено способи даності релігійної предметності людській свідомості. Розглянуто особливості об’явлення, як характерного способу Богопізнання і даності релігійних об’єктів. Проведено розрізнення між природним і позитивним релігійним об’явленням. Розкрито основні відмінності між релігійним і метафізичним способами пізнавального відношення до сфери релігійних об’єктів.Item Щастя і відношення людської особи до добра(2014) Dobko, Taras; Добко, ТарасЗапропоновано феноменологічне дослідження участі людської особи в добрі, зокрема показано, як її «перебування в добрі» проявляється через досвідчення нею щастя. Стверджується, що переживання щастя пов’язане з особливим феноменологічним змістом даності добра людині та характерними ознаками «вдосконаленої» ціннісної відповіді особи на добро. Досвід щастя ґрунтується на повноті самовіддання благу, неподільності ставлення людини до добра, особистісному характері її самовіддання, а також на досвіді «спорідненості» між благом і людською особою. Досвід щастя засвідчує перемогу добра та його унікальну роль у житті людини.Item Університет, академічна культура і забезпечення якості(2014) Dobko, Taras; Добко, ТарасItem Університет і богословська освіта в Україні: автономія знання та інтелектуальна потреба теології(2013) Dobko, Taras; Добко, ТарасЗдійснено аналіз актуального стану і перспективи перебування богослов’я в середовищі сучасного університету в Україні. Стверджено, що, попри об’єктивні і суб’єктивні труднощі для повноцінної присутності богослов’я і богословів у вищій школі, викликані пострадянською, постколоніальною і постмодерною спадщиною українського університету, існує запит розуму на богослов’я і розширення ідеї раціональності. Наведено аргументи на користь продуктивної взаємодії Церкви і богослов’я в університетських стінах, яка не скасовує питомої автономії академічної спільноти і не позбавляє Церкву впливу на ідентичність мислення богословів. В Католицькій Церкві ця взаємодія виражається формулою «nihil obstat» і по аналогії нагадує конструктивний дуалізм між сакральним і політичним авторитетом.Item Універсальність та ідентичність: горизонти людського існування(2005) Dobko, Taras; Добко, ТарасItem Cв. Тома Аквінський про остаточну мету людського життя в «Сумі теології», І-ІІ(2011) Dobko, Taras; Добко, ТарасВ статті розглянуто погляди середньовічного філософа і богослова Томи Аквінського на остаточну мету людського існування та її значення щодо участі людини в суспільно-політичному житті. Автор висвітлює розуміння евдаймонії як інклюзивної мети людського існування, яка охоплює всі види благ, до яких людські природні прагнення скеровані заради них самих. Поряд з розрізненням недосконалого і досконалого щастя, подається критичний розгляд поглядів Томи на локалізацію правдивого щастя у діяльності теоретичного розуму та пізнавального споглядання Божественної Сутності.Item Secular Education and a Civic Challenge(2014) Dobko, Taras; Добко, Тарас