Kyivan Christianity Publishing Series | Видавнича серія "Київське Християнство"

Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/1646

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Thumbnail Image
    Item
    Лаврівський невменний Ірмологіон кінця XVI століття: Факсимільна публікація, коментар, дослідження
    (Видавницво УКУ, 2019) Ясіновський, Юрій; Качмар, Марія
    Пропоноване факсимільне видання Лаврівського невменного Ірмологіона кінця XVI ст., яке супроводжується науково-критичним апаратом, репрезентує заключний етап розвитку безлінійного нотопису в Київській митрополії. Фактично це був час паралельного співіснування двох різних нотацій – давньої невменної та новітньої лінійно-мензуральної. Збірник поєднує в собі дидактичні принципи з богослужбовими, що в пізніших нотолінійних ірмологіонах стало всезагальною нормою. У півчому репертуарі Ірмологіона поряд з традиційними багатовіковими надбаннями виразно проявляються елементи нового – віртуозний калофонічний стиль окремих піснеспівів, що поширювався з Балкан, та перші спроби запису піснеспівів у багатоголосому викладі. Рукопис тривалий час знаходився у Лаврівському Свято-Онуфріївському монастирі в Галичині, можливо, й там був створений, а згодом опинився в бібліотеці Перемиської греко-католицької капітули. Сьогодні зберігається у Бібліотеці Народовій у Варшаві.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у 2‑х кн. Кн. 2: Набірна публікація Ірмосів і критичний апарат
    (Видавницво УКУ, 2018) Ясіновський, Юрій
    Це перше видання слов’янських ірмосів усіх восьми гласів у нотолінійному записі т. зв. київською квадратною нотою. Публікація здійснюється за одним з найдавніших лінійних рукописів Київської Церкви – Супрасльським ірмологіоном 1598–1601 рр. Видання охоплює факсимільну і набірну публікації тексту, що супроводжуються вступними статтями про сутність ірмосів, оглядом їх науково-критичних видань, а також коментарем і порівняльною таблицею на основі репертуару слов’янських нотованих пам’яток XІІ–XVIII ст. Лінійно-мензуральний запис вперше на візантійсько-слов’янському просторі дає змогу значно точніше і глибше пізнати і зрозуміти музичну поетику ірмосів як одного з основних жанрів сакральної монодії, що випливало з розуміння краси у власне музично-співних проекціях – досконалій мелодиці та її стрункій часомірній організації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у 2‑х кн. Кн. 1: Вступні тексти. Факсиміле
    (Видавницво УКУ, 2018) Ясіновський, Юрій
    Це перше видання слов’янських ірмосів усіх восьми гласів у нотолінійному записі т. зв. київською квадратною нотою. Публікація здійснюється за одним з найдавніших лінійних рукописів Київської Церкви – Супрасльським ірмологіоном 1598–1601 рр. Видання охоплює факсимільну і набірну публікації тексту, що супроводжуються вступними статтями про сутність ірмосів, оглядом їх науково-критичних видань, а також коментарем і порівняльною таблицею на основі репертуару слов’янських нотованих пам’яток XІІ–XVIII ст. Лінійно-мензуральний запис вперше на візантійсько-слов’янському просторі дає змогу значно точніше і глибше пізнати і зрозуміти музичну поетику ірмосів як одного з основних жанрів сакральної монодії, що випливало з розуміння краси у власне музично-співних проекціях – досконалій мелодиці та її стрункій часомірній організації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть
    (Український католицький університет, 2018) Білик, Вікторія; Карліна, Оксана
    Монографія є вдалою спробою реінтерпретації традиційного погляду на історію унії в Російській імперії як епоху переслідувань і мучеництва та масової відмови русинів-католиків від своєї етноконфесійної тотожності. Засновану 1798 р. Луцьку греко-унійну єпархію авторки книги розглядають як живу спільноту, котра, попри релігійні обмеження з боку офіційної влади, зуміла зберегти свою організаційну структуру та розвинути доволі успішну душпастирську, культурно-освітню й харитативну діяльність. Феномен «довгого тривання» Унійної Церкви на Волині аж до 1840-х рр. (на відміну від Київщини і Поділля) уможливили тісна взаємодія духовенства і мирян на парафіяльному рівні, діяльна підтримка місцевої шляхти латинського і «руського» обрядів та попередні успіхи конфесіоналізації в Київській митрополії за часів Речі Посполитої.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реєстр митрополичого архіву Унійної Церкви 1763 року
    (Український католицький університет, 2017) Вінниченко, Олексій
    Публікується найдавніший зі збережених описів архіву Унійної Церкви, укладений василіанином Авґустином (Войною) на початку 1760-х рр. В основу критичного академічного видання покладено копію митрополичого архіву 1768 р., яка сьогодні зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України. У кодексі описано 190 фасцикулів (в’язок) різноманітної документації (відображають зміст понад 5 тисяч актів) з цього архіву. Вона розкриває широку палітру пастирської, адміністративної, господарської й політичної діяльності українсько-білоруської єрархії, функціонування регіональних владичих структур, мережі парафій і монастирів, економічний потенціал церковних бенефіціїв, міжконфесійних взаємин тощо. Публікація Реєстру митрополичого архіву 1763 р. в перспективі уможливить реконструкцію первісного документального зібрання Унійної Церкви, а відтак стане підґрунтям для відтворення й комплексного опрацювання всієї рукописної спадщини давньої Київської митрополії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період
    (Український католицький університет, 2017) Дух, Олег
    Монографія присвячена жіночим чернечим спільнотам Православної та Унійної Церков, які в ранньомодерну добу функціонували на теренах двох західних єпархій Київської митрополії – Львівської та Перемишльської. На основі переважно неопублікованих джерел автор досліджує еклезіальний, матеріальний, правовий і соціальний статус жіночих монастирів, їхню мережу й особливості внутрішньої організації. Осібно розглядаються засади формації інокинь, молитовні практики, виховна, харитативна і господарська діяльність та інші аспекти повсякденного життя монашої спільноти. Роль жіночого монастиря у локальному соціумі простежується на прикладі його взаємин з духовенством, церковними інституціями і «світом» (ктиторами, міщанами, селянами, шляхтою). На особливу увагу заслуговують фактологічно багаті додатки: біографічний словник імен понад 300 черниць і каталог жіночих обителей обох єпископств.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті
    (Український католицький університет, 2017) Яременко, Максим; Yaremenko, Maxym
    У монографії досліджено процес поступового перетворення у XVIII ст. Київської православної митрополії на частину уніфікованої й дисциплінованої імперської синодальної Церкви. Автор докладно розглядає реалізацію інкорпораційної політики петербурзького Синоду на вищому доктринальному (уніфікація богослужбових текстів) та парафіяльному (впорядкування церковних практик та дисциплінування вірян) рівнях. Окремо з’ясовано вплив мирян на священиків та їхню роль у запровадженні нових еклезіальних практик у парафіях Гетьманщини. На особливу увагу заслуговує аналіз помітних змін у позиціонуванні й самоакцептації київської духовної еліти як своєрідної відповіді на російську політику уніфікації. Попри зміну юрисдикційного підпорядкування наприкінці XVII ст., Київська митрополія принаймні ще одне століття продовжувала залишатися складовою світу київського християнства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Апокрифічний код українського письменства
    (Український католицький університет, 2017) Мельник, Ярослава
    Книгу присвячено осмисленню апокрифічного інтертексту української літератури. Крізь призму прочитання великого корпусу текстів українських книжників різних епох висвітлено процес входження апокрифів в український духовний простір, національну рецептивну модель «таємних» книг, книжний і релігійний характер української літератури.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 року: реконструкція архетипу
    (Український католицький університет, 2018) Заторський, Назар
    У монографії в ширшому культурно-релігійному контексті розглядається унікальна пам’ятка богословської думки Київської митрополії – «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. Цей важливий документ засвідчує особливий характер взаємин тогочасної духовної та світської еліти українсько-білоруських земель Великого князівства Литовського з Константинопольським патріархатом і Римським Апостольським престолом в останній чверті ХV ст., а також вказує на поширення тут унійної ідеї та елементів другого південнослов’янського впливу, зокрема мистецтва «плетення словес». Свою увагу автор зосередив на критичному палеографічному, текстологічному й філологічному аналізі всіх відомих списків первісної редакції грамоти Мисаїла та пізніших компіляцій, що постали на її основі. Такий комплексний підхід уможливив реконструкцію архетипу грамоти – втраченого оригіналу листа.
  • Thumbnail Image
    Item
    «Дар любові»: куниче (катедратик) у Київській митрополії XIII–XVIII століть
    (Видавництво УКУ, 2013) Скочиляс, Ігор; Skochylias, Ihor
    Нарис розкриває обставини запровадження й практичне застосування в Київській митрополії пастирського податку «куниче» («катедратик»). У добу середньовіччя та в ранньомодерний період цей символічний «дар любові» значною мірою сформував специфічно патерналістичну само свідомість, котра домінувала в середовищі духовенства слов’янсько-візантійського обряду (православних та уніатів) до епохи Просвітництва. Утворена на основі куничого (катедратика) фіскальна система Руської Церкви суттєво впливала на модальність єрархічно-корпоративних взаємин між тогочасним єпископатом і парафіяльним клиром. У роботі також розглядається ширше коло питань, пов’язаних із функціонуванням пастирського податку в різних єпископствах Київської митрополії – канонічна дисципліна, симонійні практики, освітні ініціативи єрархії, матеріальне забезпечення священиків і фінансова спроможність владичих дворів, роль Римської Апостольської столиці та світської державної влади в новочасній модернізації церковних структур тощо.