Graduate School | Докторська школа
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/41
Browse
8 results
Search Results
Item Item «Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI – у XVII столітті(2017) Альмес, ІванЗдійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.Item Item Польськомовна проповідницька література в бібліотеці Крехівського монастиря XVII–XVIII ст.(2015) Альмес, ІванУ статті, на прикладі Крехівського монастиря, розглянуто особливості проповідницької літератури у василіанських чернечих спільнотах ранньомодерного часу. Склад книгозбірні цієї обителі слугує прикладом рецепції польських культурних впливів, в тому числі західної латинської культури проповідництва епохи бароко. Це збірники проповідей, казань, постил авторів XVI-XVIII ст. різних римо-католицьких чернечих орденів (францисканців, домініканців, кармелітів тощо), унійних проповідників, протестантів, при домінуванні творів єзуїтів. Наявність значної кількості польськомовної проповідницької літератури можна розглядати як одну зі складових процесів окциденталізації у василіанських монастирях XVIII ст.Item «Церковні книги» у Віцинському василіанському монастирі (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)(2015) Альмес, ІванУ статті на прикладі реконструкції складу «церковних книг» Віцинського василіанського монастиря розглянуто інформаційний потенціал інвентарних описів монастирів ранньомодерного часу для вивчення історії монастирських книгозбірень. Публікується вперше фрагмент інвентарного опису даної обителі за 1774 р. Крім того, розглянуто «конфесійний» склад богослужбової літератури даного монастиря, богослужбове книжкове наповнення василіанських монастирів Львівської єпархії в останній чверті XVIII ст.Item Латино- і польськомовні стародруки монастирського походження у фондах Державного архіву Тернопільської області(2015) Альмес, ІванЗдійснено історико-книгознавчий аналіз частини латино- і польськомовних стародруків монастирського походження з фондів Державного архіву Тернопільської області. На основі дослідження провенієнцій та маргіналій з’ясовано окремі аспекти історії формування книгозбірень василіанських монастирів у Бучачі та Краснопущі XVIII ст.Item Бібліотека Віцинського василіанського монастиря (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)(2014) Альмес, ІванНа основі інвентарного опису, фрагмент якого публікується вперше, здійснено реконструкцію бібліотеки Віцинського василіанського монастиря. Згідно з даним джерелом, станом на 1774 р. Віцинська монастирська бібліотека налічувала 95 найменувань книг та 113 одиниць зберігання. Загалом ця бібліотека на той час становила собою книжкове зібрання із переважанням кодексів латиницею (латинською та польською мовами). За тематичним складом – це твори «католицької вченості», у більшості своїй західноєвропейських та польських єзуїтських богословів XVI–XVIII ст. Окрім трактатів богословського характеру, знаходилася в бібліотеці і світська література.