Graduate School | Докторська школа
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/41
Browse
28 results
Search Results
Item Богопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса(2018) Вінтонів, Юлія; Vintoniv, YuliaСтаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.Item Володимир Залозецький і європейські візантинознавчі студії першої половини ХХ ст.(2019) Avdykovych, Roksolana; Авдикович, РоксоланаУ статті розглянуто один з аспектів наукової спадщини Володимира Залозецького – дослідження візантійського мистецтва. Йдеться про формування дослідника як візантиніста, його теоретичні та методологічні підходи до вивчення творів мистецтва. Окрему увагу зосереджено на вивченні науковцем пам’яток візантійського мистецтва на українських землях в контексті ширших загальномистецьких тенденцій. У статті аналізуються теоретичні узагальнення В. Залозецького про особливості рецепції візантійської спадщини на українських теренах, де відбувалася зустріч візантійських і західних цивілізаційних впливів.Item «Дипломатичний фронт» Великої Північної війни: місія Юста Юля (1709-1711 рр.)(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Папа, Ірина; Papa, IrynaТривале й активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не лише гучними битвами та масштабними військовими кампаніями, існував ще й "дипломатичний фронт", на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав і політичних інтересів. Місія данського дипломата Юста Юля (1709–1711) є одним з епізодів не лише данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. "Щільний текст" подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити й реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі події та маловідомі події, і охарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.Item «En by i Rusland»: уявлення данських мандрівників про терени ранньомодерної Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.)(Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2019) Papa, Iryna; Папа, ІринаНа початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника – Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу.Item (Не)повсякденне життя данського дипломата під час місії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля, 1709-1711 рр.)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2018) Папа, Ірина; Papa, IrynaУ статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас. В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.Item «Протестантська етика» данських дипломатів на початку XVIII ст. (за матеріалами дипломатичної місії Юста Юля, 1709-1711)(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017) Papa, Iryna; Папа, ІринаТеренами Східної Європи на початку XVIII ст. подорожували численні європейські мандрівники, які описували не тільки природні ландшафти чи щоденне життя місцевого населення, але також його релігійну культуру, що вражала їх своєю відмінністю та оригінальністю. Саме прикладом такої подорожньої літератури є записки данського посла Юста Юля, який із 1709 до 1711 р. очолював дипломатичну місію при російському царському дворі. Упродовж цього періоду він мав змогу подорожувати російськими, українськими та польськими теренами і детально описувати все те, що його вражало чи дивувало. Вартими уваги є його рефлексії щодо православної релігійної культури та її представників, оскільки вони відображають "протестантське" бачення православ'я на початку XVIII ст.Окрім того, ці контакти данського дипломата з іншою політичною та релігійною культурою спричинилися до виявів його "протестантської етики" на сторінках подорожніх записок. Цей концепт у зазначеній статті, окрім веберівського трактування, охоплює також морально-етичний образ людини та систему норм і цінностей, що була властива Юсту Юлю як представнику протестантської релігійної культури.Item Художня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові(Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2019) Avdykovych, Roksolana; Авдикович, РоксоланаСтаття розглядає проблеми мистецького вирішення інтер’єру каплиці Грекокатолицької духовної семінарії у Львові та його змістове наповнення після руйнувань храму в ході військових подій 1918 р. Уявлення про особливості оновлення сакрального середовища дають дописи y пресі журналістів, щo прибули на урочистість відкриття храму і зафіксували промови духовних провідників навчального закладу та мистецтвознавців, які дали професійні оцінки. Ці наративи доповнюються нечисленними збережені світлинами іконостасу, фрагментів стінописів та фрагментарною фотофіксацією етапів їх виконання. Окремі фрагменти іконостасу зберігаються у фондовій збірці Національного музею у Львові. Саме цим творам Петра Холодногостаршого вдалося пережити акцію нищення «неблагонадійних творів», яка розгорнулася 1952 р. Стінописи в радянський період забілили, і на даний момент їх неможливо оглянути, що ускладнює роботу дослідників. У статті прослідковано наміри і формaційні цілі замовників проекту оновленого інтер’єру каплиці. Проаналізовано серію композицій з використанням давньохристиянських символів та елементів української національної культури. Для аналізу та інтерпретації зображень каплиці застосовано вчення Ю. Лотмана про особливості побудови внутрішніх просторів, семіосфери, їхні межі, а також роль окремих символів і знаків у мистецтві. В дослідженні наводяться фрагменти біблійних текстів, що відповідають зображеним композиціям, аналізується семантика окремих символів. Окрему увагу звернено на розуміння і формулювання замовниками завдань церковного мистецтва. Мова йде про особливості використання елементів візантійського стилю в ході мистецьких робіт в каплиці. Подано інтерпретацію візантійського стилю в тогочасному релігійному мистецтві, а також міркування окремих представників духовних і мистецьких інтелектуальних середовищ щодо потреби й доречності його застосування.Item Item «Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI – у XVII столітті(2017) Альмес, ІванЗдійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »