Graduate School | Докторська школа
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/41
Browse
Item «En by i Rusland»: уявлення данських мандрівників про терени ранньомодерної Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.)(Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2019) Papa, Iryna; Папа, ІринаНа початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника – Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу.Item Godforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?(2020) Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, ЮліяItem Item Item «Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI – у XVII столітті(2017) Альмес, ІванЗдійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.Item Objectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research(2020) Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія;L’objectivité et la subjectivité dans l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur : la question de la méthodologie de la recherche théologique interdisciplinaire. L’article propose un bref aperçu de la méthodologie du philosophe français Paul Ricoeur dans le contexte de la recherche théologique. Cette méthodologie donne l’occasion d’explorer l’expérience humaine dans le discours scientifique. L’herméneutique phénoménologique élargit les horizons de la méthodologie habituelle et montre la relation entre subjectif et objectif, immanent et transcendantal dans l’expérience humaine. L’article souligne l’importance de catégories clés telles que l’Autre, la confiance, l’humilité d’un chercheur, etc., qui constituent un outil indispensable pour étudier des textes sur l’expérience existentielle, religieuse et critique de l’homme dans le discours scientifique des études humanitaires. La relation de confiance avec l’Autre devient la clé de la recherche théologique, puisque Dieu en tant qu’Autre, selon le message de l’apôtre Jean, est reconnu par l’amour pour le prochain (1 John 4: 20- 21). Aimer Dieu est la première tâche d’un théologien, l’Autre est le chemin de cet amour. Les exemples tirés de l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur révèlent un lien logique entre la compréhension de l’autre et la compréhension de soi. Il est enfin souligné que l’expérience de chaque personne est une expérience mystérieuse consistant à se transcender au-delà de soi-même. Il s’agit d’une tentative sans fin pour se rapprocher de la véritable image de Dieu.Item Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності(2020) Вінтонів, Юлія; Vintoniv, YuliaУ статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності.Item Богопокинутість як філософсько-богословська проблема середини ХХ століття (за текстами А. Камю та К. С. Люїса)(2023) Вінтонів, ЮліяУ дисертації розкрито складність, неоднозначність і багатогранність досвіду богопокинутості й водночас його трансцендентне значення як досвіду “без Бога”, актуалізовано заклик до есхатологічних і сотеріологічних дискусій, що й визначає практичне значення роботи. Відкрита дискусія щодо взаємодій страждання та Божої любові, віри й атеїзму, надії та відчаю, маргіналізації та солідарності – це запит українського і світового суспільства до богословів сьогодні.Item Богопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса(2018) Вінтонів, Юлія; Vintoniv, YuliaСтаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.Item Бібліотека Віцинського василіанського монастиря (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)(2014) Альмес, ІванНа основі інвентарного опису, фрагмент якого публікується вперше, здійснено реконструкцію бібліотеки Віцинського василіанського монастиря. Згідно з даним джерелом, станом на 1774 р. Віцинська монастирська бібліотека налічувала 95 найменувань книг та 113 одиниць зберігання. Загалом ця бібліотека на той час становила собою книжкове зібрання із переважанням кодексів латиницею (латинською та польською мовами). За тематичним складом – це твори «католицької вченості», у більшості своїй західноєвропейських та польських єзуїтських богословів XVI–XVIII ст. Окрім трактатів богословського характеру, знаходилася в бібліотеці і світська література.Item Володимир Залозецький і європейські візантинознавчі студії першої половини ХХ ст.(2019) Avdykovych, Roksolana; Авдикович, РоксоланаУ статті розглянуто один з аспектів наукової спадщини Володимира Залозецького – дослідження візантійського мистецтва. Йдеться про формування дослідника як візантиніста, його теоретичні та методологічні підходи до вивчення творів мистецтва. Окрему увагу зосереджено на вивченні науковцем пам’яток візантійського мистецтва на українських землях в контексті ширших загальномистецьких тенденцій. У статті аналізуються теоретичні узагальнення В. Залозецького про особливості рецепції візантійської спадщини на українських теренах, де відбувалася зустріч візантійських і західних цивілізаційних впливів.Item «Віддайте кесарю кесареве, а Богові Боже»: проблема політичної лояльности підпільних греко-католиків до радянського режиму (1946-1989 рр.)(2010) Будз, КатеринаНа основі документів радянських органів влади та усних оповідей очевидців про аналізовано ставлення підпільних українських греко-католиків до радянської влади. Розглянуто стратегії опору та пристосування греко-католиків у радянському суспільстві. З огляду на атеїстичний і російський характер радянської влади та її політику щодо УГКЦ, підпільні греко-католики сприймали радянську і християнську ідентичності як взаємо виключні, що зумовлювало їхнє самоусунення від активної суспільної позиції.Item Годоніміка Львова: генеза і розвиток в маґдебурзький період(2023) Віра, ОрисяУ дисертації системно проаналізовано історію назв львівських вулиць, використовуючи широкий спектр документальних джерел та інтерактивну картографію для візуального відтворення змін у називництві вулиць протягом історичного розвитку міста. Визначено, що назви вулиць проходили певні етапи формування, які можна окреслити терміном «протоназви», що передували вже усталеним формам назви. Вказано на зміни в значеннях терміну «вулиця» залежно від часу і мови. Таким чином, дане дослідження назв вулиць Львова маґдебурзького періоду розкриває їхню багатошарову та тривалу історію.Item «Дипломатичний фронт» Великої Північної війни: місія Юста Юля (1709-1711 рр.)(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Папа, Ірина; Papa, IrynaТривале й активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не лише гучними битвами та масштабними військовими кампаніями, існував ще й "дипломатичний фронт", на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав і політичних інтересів. Місія данського дипломата Юста Юля (1709–1711) є одним з епізодів не лише данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. "Щільний текст" подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити й реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі події та маловідомі події, і охарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.Item Зв'язок суспільної та інтелектуальної активності підприємців(2016) Москалець, Владиславачорновик розділу дисертаціїItem Кирилична збірка бібліотеки Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря за каталогами 1765 та 1808 р.: порівняльний аналіз(2017) Тараніна, БогданаУ статті запропоновано аналіз описів бібліотеки Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря 1765 та 1808 рр. Зокрема, порівняння тематичного та кількісного складу кириличної збірки, представлення втрат та надбань монастирської бібліотеки впродовж другої половини XVIII ст.Item Item Латино- і польськомовні стародруки монастирського походження у фондах Державного архіву Тернопільської області(2015) Альмес, ІванЗдійснено історико-книгознавчий аналіз частини латино- і польськомовних стародруків монастирського походження з фондів Державного архіву Тернопільської області. На основі дослідження провенієнцій та маргіналій з’ясовано окремі аспекти історії формування книгозбірень василіанських монастирів у Бучачі та Краснопущі XVIII ст.