Бакалаврська програма з психології
Permanent URI for this communityhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/4423
Browse
Search Results
Item Сприйняття абстрактних художніх творів особами з різним рівнем відкритості до нового досвіду(2023) Янів, ОлесяСприйняття творів мистецтва, зокрема сприйняття абстрактних художніх творів, є недостатньо досліджуваною тематикою іноземних досліджень. Сприйняття творів мистецтва є глибоко суб’єктивним явищем, однак сучасні дослідження ставлять собі за мету вивчити конструкти (особистісні особливості, інтерес та обізнаність в сфері мистецтва, досвід залученості в мистецьку діяльність), що пов’язані з особливостями сприйняття, а також виділити фактори, що визначають певні особливості сприйняття мистецьких творів. Втім, існує обмаль сучасних українських досліджень в сфері сприйняття творів мистецтва, зокрема абстрактних художніх творів. Відтак, метою актуального дослідження було обґрунтування особливостей сприйняття художніх абстрактних творів в контексті відкритості до нового досвіду.Item Особливості психічних станів українців в умовах російсько-української війни(2023) Шевчук, ЯринаВивчення особливостей психічного стану українців є доволі важливою темою сьогодення, адже допомагає краще зрозуміти проблематику цієї групи, та допомогти їм легше переживати стресові події, пов’язані з веденням військово-бойових дій. Проте для цього повинно бути проведено чимало досліджень, які могли б розширити базу знань, що стосується даної проблематики, в тому числі дослідження, спрямовані на вивчення особливостей психічного стану громадян в залежності від їх місця знаходження. Так як на даний момент існує не так багато досліджень, які б стосувались вивчення особливостей психічного стану українців з різних точок країни, то було прийняте рішення провести таке порівняння. Метою даної роботи стало вивчення того, чи пов’язані соціально-демографічні фактори з особливостями психічного стану українців.Item Особливості копінг-стратегій біженців в умовах війни в Україні(2023) Фролова, ЮліяВивчення особливостей копінг-стратегій біженців є особливо важливою темою, адже допомагає краще розуміти проблеми та потреби цієї вразливої групи та легше пройти етап адаптації самим біженцям та ефективніше справлятись зі стресом. Проте на сьогоднішній день було проведено надзвичайно мало досліджень на цю тему, особливо на теренах України. Метою даної роботи стало теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей змісту копінг-стратегій біженців в умовах війни в Україні.Item Схильність до самоушкодження осіб з різною здатністю до менталізації(2023) Фляк, ТетянаЗадоволеність романтичними стосунками є центральним аспектом більшості досліджень про романтичні стосунки у світі, втім, на даний момент, в Україні немає опитувальників, які призначені для вимірювання рівня задоволеності романтичними стосунками, як і немає відповідних досліджень про цей конструкт. Об’єкт дослідження: задоволеність романтичними стосунками. Мета цієї роботи – адаптація української версії опитувальника про задоволеність романтичними стосунками Хендрік (Relationship Assesment Scale, RAS).Item Схильність до самоушкодження осіб з різною здатністю до менталізації(2023) Тумарєва, ПолінаСхильність до самоушкоджуючої поведінки або суїцидальних думок має багато причин, які до сих пір вивчаються. Однією з таких може бути рівень менталізації особи. Втім на україномовних просторах інтернету зустрічається не так багато інформації про зв'язок самоушкодження з менталізацією або ж використання терапії на основі менталізації. Метою даного дослідження стало розуміння того, чи варто звертати увагу на рівень менталізації при психотерапії осіб, що мають схильність до самоушкодження або самогубства. І також важливо було дізнатися, чи є яскравий взаємозв’язок самоушкоджуючої поведінки саме з особами, що мають певні характеристики особистісних розладів, для подальшої роботи з ними. Дослідження було проведене за допомогою Google Form, яку заповнило 89 осіб з відсутністю схильності до самоушкодження або ж самогубства та з наявністю певної схильності. Серед респондентів були і особи, які мають певні порушення в структурі особистості, що дало змогу поділити всю кількість опитуваних на два кластери: схильні до невротичності, та зі схильністю до межових характеристик. Між шкалами менталізації та певних причин самоушкодження спостерігалася кореляція(r в межах 0,2-0,5), що дала можливість проаналізувати, як все між собою взаємопов’язано. А при дослідженні особистісних структур було виявлено, що схильність до самоушкодження та суїцидальної поведінки значною мірою проявляється в осіб із ознаками примітивних захисних механізмів та дифузії ідентичності, а рівень їх менталізації є нижчим. В подальшому психотерапевти можуть глибше розбирати причини самоушкодження в осіб з нижчим рівнем менталізації і працювати саме над ними. Також вони можуть звертати увагу на особистісну структуру особистості під час таких випадків, щоб точніше поставити діагноз. І загалом в Україні варто розвивати терапію на основі менталізації, адже закордоном вона є доволі розповсюдженою і ефективною.Item Мотиви сексуальної поведінки в контексті особливостей структурної організації особистості(2023) Соболевська, ОленаМотиви сексуальної поведінки визначають не лише особливості сексуальної інтеракції, а й пояснюють міжособистісну взаємодію та особливості особистих характеристик. Незважаючи на це, існує обмежена кількість досліджень мотивів сексуальної поведінки та особистих психологічних явищ, особливо вузькою є низка робіт зв’язку мотивів з структурною організацією та нестача валідизованих вітчизняних праць. Метою цієї роботи стало виявлення особливостей сексуальної поведінки, її мотивів у осіб з різним рівнем такого психічного явища, як структурна організація особистості. Задля досягнення мети було підібрано та перекладено методики, що були використані під час опитування та анкетування 120 досліджуваних різної статі та вікової групи; опісля отримані дані було статистично обраховано порівняльним, кореляційним та регресійним аналізами. Виявлено особливості сексуальність, що проявляються у осіб з різною структурною організацією. Зокрема встановлено предиктори для межової структурної організації – це такі сексуальні мотиви як зблизитись з партнером; зняти стрес; секс як стимул; щоб виразити гнів. Також підтверджено, що соціосексуальна орієнтація (як схильність вступати в сексуальні стосунки без глибоких емоційних зобов'язань) характерна для осіб з межовою структурною організацією. У осіб з невротичною структурною організацією простежується тенденція (не зв’язок) до побудови більш глибоких і стабільних стосунків, а у осіб з психотичною структурною організацією простежується зв’язок уникнення до побудови тривалих стосунків у сексуальних взаєминах Значущістю роботи є розширення розуміння сексуальності, , можливих факторів впливу на соціосексуальну орієнтацію, особливостей сексуальної міжособистісної взаємодії у людей з різною структурою психіки та визначення зв’язку особистісних характеристик з особливостями мотивації сексуальної поведінки, створення основи для подальших досліджень впливу особистісних психічних явищ на сексуальну поведінку, використання даних дослідження для сексуальної просвіти, покращення розуміння особливостей міжособистісних та сексуальних взаємодій людей з різними структурними організаціями, що може посприяти корекційній, психотерапевтичній роботі, а також профілактиці ризикованої сексуальної поведінки.Item Роль тривалого стресу у часовій орієнтації молоді на майбутнє(2023) Романко, МаріяВираженість окремих орієнтацій часової перспективи взаємно пов’язана із зовнішніми чинниками, серед яких стрес, у тому числі тривалий. Період молодості корелює із значною спрямованістю на майбутнє, у той час як проживання в умовах війни зумовлює підвищення вираженості минулої негативної та теперішньої фаталістичної часових орієнтацій. Із вищими рівнями психологічного благополуччя в особи корелює наявність в неї збалансованої часової перспективи, для якої характерні високі рівні минулої позитивної та теперішньої гедоністичної, вище середнього – майбутньої та низькі рівні минулої негативної і теперішньої фаталістичної темпоральних спрямованостей. Ймовірність успішного справляння із симптомами ПТСР (які можуть виникати внаслідок проживання травматичної події, наприклад, війни) підвищується в осіб із збалансованою часовою перспективою. Відтак метою поточного дослідження стало вивчення змін у майбутній орієнтації української молоді в зв’язку з війною. Було обрано крос-секційний формат збору даних через гугл-форму із анкетними запитаннями, “Шкалою сприйманого стресу”, “Шкалою посттравматичних симптомів” і “Опитувальником часових орієнтацій Зімбардо”. До вибірки увійшли 98 українців молодого віку з різних частин країни. Виявлено найвищу вираженість у них майбутньої часової орієнтації, дещо нижчу – минулої позитивної, ще нижчу негативної, теперішніх гедоністичної та фаталістичної. Статистично незначущу кореляцію знайдено між посттравматичною симптоматикою і майбутньою орієнтацією (r=-0,01, p=0,96), а статистично значущі із минулою негативною (r=0,32, p=0,00), теперішньою гедоністичною (r=0,20, p=0,05) і з минулою позитивною (r=-0,23, p=0,02). Не виявлено і вагомої ролі загального та тривалого стресу у вираженості їх майбутньої часової спрямованості. Хоча ці знахідки дають обнадійливі сподівання щодо психологічного справляння української молоді із наслідками повномасштабного вторгнення, вони змінюють теоретично очікувану картину із меншою роллю віку перед війною у вираженості орієнтації на майбутнє і вимагає подальших досліджень особливостей часової перспективи в українців.Item Переживання дистресу особами схильними до РДУГ в умовах війни(2023) Паіцика, АльонаЛюди з ментальними захворюваннями, зокрема розладами нервової системи, часто опиняються в групі ризику маніфестації негативних наслідків дистресу. Дистрес – це стан, що може тривати протягом кількох тижнів або місяців, який зазвичай є спровокований певною подією. Він формується фізіологічними, соціальними та когнітивними процесами при взаємодії особи з оточуючим світом. Група осіб, дистрес якої оцінюється у даному досліджені – це особи, що мають схильність до проявів симптоматики розладу дефіциту уваги та гіперактивності. Розлад дефіциту уваги/гіперактивності (РДУГ) — це розлад нервової системи, який впливає на здатність людини концентруватися, зосереджуватися та контролювати імпульсивну поведінку. Зокрема в умовах війни у осіб із РДУГ може спостерігатися загострення симптомів через підвищений стрес, психологічні травми та непередбачуваність оточуючого середовища.Item Особливості перфекціонізму в осіб з різним стилем батьківського виховання(2023) Мошовська, ОленаРівень перфекціонізму у людей став вищим, ніж раніше. Однак досі не відомо, які саме фактори є визначальними у його розвитку. Важливими серед них є соціальні чинники, зокрема виховання батьків. Мета цього дослідження – встановити особливості перфекціонізму у людей з різними стилями батьківського виховання. Для цього було створено опитування, яке містило в собі 4 методики. Його пройшло 252 респондентів. Було встановлено, що значну роль у вираженості перфекціонізму має авторитарний стиль виховання. Також було знайдено відмінності у показнику перфекціонізму серед жінок з різними стилями виховання окремо матері та батька. Серед чоловіків таких відмінностей не було. Отримані результати підтверджують попередні дані про значимість стилю виховання у розвитку перфекціонізму. Також дані можуть бути важливими при розробці програм запобіганню високого перфекціонізму для батьків, педагогів та психологів.Item Переживання плину часу українцями від початку повномасштабної війни в Україні(2023) Мицьовда, МаріяНа переживання плину часу впливає депресія, тривога, наявність в досвіді стресової чи травматичної ситуації, а також негативна минула орієнтація. Втім є суперечливі дані щодо впливу депресії на переживання плину часу, а також відсутні актуальні дослідження про переживання плину часу в умовах війни. Метою цієї наукової роботи стало дослідження переживання плину часу в умовах стресової чи травматичної ситуації, як-от війна, а також зв’язок між депресією, тривогою та суб’єктивною швидкістю плину часу. Був підібраний, перекладений та адаптований під умови війни опитувальник для збору анкетних даних щодо переживання плину часу, використано методики PHQ-9 та GAD-7 для скринінгу депресивних чи тривожних тенденцій. В дослідженні взяло участь 103 респондентів. Була проведена статистична обробка зібраних даних. Виявлено, що є статистично значущий зв’язок між суб’єктивно швидшим переживанням плину часу і депресією, тривогою; статистично значуща різниця у рівнях прояву депресії, мірі вираженості негативної минулої та теперішньої гедоністичної часової перспективи в осіб, які мали у своєму досвіді стресові чи травматичні події, і ті, які їх не мали. Значимість даної роботи полягає в спробі дослідити переживання плину часу в умовах війни, а також дає глибше розуміння контексту і напрямку подальших досліджень.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »