Монографії, підручники та посібники

Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/27

Browse

Filters

2006 - 20095

Settings

Start date: 2000End date: 2009

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Південна границя Галицької (Львівської) єпархії у XV–XVIII століттях. (Історико-географічний аспект)
    (Український письменник, 2009) Скочиляс, Ігор; Skochylyas, Ihor
    Південна границя Галицької (Львівської) єпархії була однією з найбільш сталих і безконфліктних еклезіальних меж у Центральній і Східній Європі. Практично на всій її протяжності природну роздільну лінію із Сучавською (Ясською) митрополією Молдавського князівства протягом XV–XVIII ст. творили водні артерії – Черемош та Дністер. Ані в добу Пізнього Середньовіччя, ані в ранньомодерний період цей географічний бар’єр зазвичай не був перешкодою для культурного діалогу, соціальної комунікації й духовних взаємовпливів між мирянами й духовенством тісно пров’язаних між собою церковних традицій – києвохристиянської та русько-волоської. Навіть протягом «унійного» XVIII ст. джерела фіксують динамічний рух на молдавсько-галицькому (львівському) пограниччі. Прикладом цих взаємовпливів була помітна присутність «волоського» духовенства на теренах Поділля й Брацлавщини. Воно справляло помітний вплив на місцеве релігійне життя, формуючи на локальному рівні своєрідний «пограничний» християнський етос, що містив як елементи молдавсько-православної побожності, так і реґіональної культури русинів Правобережжя.
  • Thumbnail Image
    Item
    Релігія та культура Західної Волині на початку XVIII ст. За матеріялами Володимирського собору 1715 р.
    (2008) Скочиляс, Ігор; Skochylyas, Ihor
    Дослідження ґрунтується на аналізі унікального джерела – збірки актів єпархіяльного собору у Володимирі 13-15 жовтня 1715 р. «Synodus Dioecesana Vladimiriensis». Поміж іншого вони містять «діяння» й конституції собору, а також устав Володимирської семінарії – найдавнішу збережену програму конфесіоналізації богословської освіти у навчальних закладах уніятів. Уперше запропоновано тезу про руське унійне відродження для окреслення тих культурних, соціяльних і релігійних процесів, які відбувалися протягом другої половини XVII – початку XVIII ст. в українсько-білоруських землях (у межах Речі Посполитої). Застосування даного концепту відкриває перспективи для ґрунтовнішого перегляду «чорної легенди» минулого України в добу Руїни та порівняльного аналізу соціокультурного розвитку «Унійної Руси-України» й Гетьманату (зокрема за часів Івана Мазепи). Автор розглядає рішення собору 1715 р. як один з етапів підготовки Замойської реформи 1720 р. і практичну реалізацію українсько-білоруською духовною елітою доволі амбітних і послідовних заходів щодо формулювання релігійної програми Slavia Unita. Одним із її завдань була заміна безпосередньої рецепції латинського канонічного права в його тридентському прочитанні руським партикулярним правом. Такий підхід дає підстави критичніше оцінити вплив Римської Апостольської столиці, місцевої Латинської Церкви та політичних чинників (передовсім Польсько-Литовської держави) на внутрішнє життя Київської митрополії. Матеріяли Володимирського та інших єпархіяльних соборів також вказують на те, що Унійна Церква доволі успішно намагалася самостійно визначати динаміку еклезіяльних і соціокультурних адаптацій тогочасних русинів (українців і білорусів) до мінливих обставин неспокійного XVIII ст. Для фахівців з історії та культури України й, зокрема, Волині.
  • Thumbnail Image
    Item
    Життя, смерть та інші неприємності
    (Грані-Т, 2008) Hrytsak, Yaroslav; Грицак, Ярослав
    Це збірка есеїв – коротка оповідь про сюжети з неподієвої і негероїчної історії. Усі сюжети взято з українського минулого, але в ширшому, можна сказати, глобальному контексті. Цим контекстом є велика трансформація, що почалася як і п’ять сторіч тому, а закінчилася щойно з падінням комунізму. Головна теза всієї книжки взагалі й кожного есею зокрема: постання України, її історичний розвиток, а головне – її сучасні проблеми, які неможливо зрозуміти поза цим контекстом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856-1886)
    (2006) Hrytsak, Yaroslav; Грицак, Ярослав
    Книжка є за своїм характером біографією, за жанром - мікроісторією. Головний герой цієї книжки Іван Франко. Він був відомим за життя й уславленим після смерти. Ця книжка розглядає Франкове життя на тлі дуже малих спільнот: його сім’ї, рідного села, товаришів у навчанні, редакцій газет і журналів, у яких він працював, нелегальних гуртків, серед яких він вів свою пропаганду, тощо. Інакше кажучи, вона показує співвідношення між особистим і суспільним у творенні модерних ідентичностей. Франко народився в реґіоні, який на межі XIX - XX століть мав особливу роль у націотворенні. Його рідна Галичина - прикордонна австрійська провінція, за яку впродовж Франкового життя (1856-1916) точилося гостре протиборство між Габсбурґами та Романовими - була також об’єктом особливих сподівань українського, польського, єврейського та російського націоналізмів. Жодні зірки на небі не могли вказати на підсумок їхніх зусиль. Усе було неясним і залежало від випадковостей - як і личить націотворенню на пограниччі. Однак від його розв’язки в останню третину XIX ст. залежало, як виглядатиме геополітичний порядок у Центральній та Східній Квропі у XX ст.