Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/950
Browse
27 results
Search Results
Item Переклад як симпозіон(2024) Головач, Уляна; Іванюта, ОлександрІнтерв'ю Олександра Іванюти з Уляною Гловач, присвячене історії і перспективам перекладу філософських текстів з греки і латинив Україні. Складається з 2-ох частин: Стати на шлях, Історія перекладів Платона Українською.Item До питання правопису чужомовних власних назв: ще раз про концептуальний підхід та головні принципи(2022) Головач, Уляна; Holovatch, UlianaЦю статтю присвячено проблемі вироблення головних принципів практичної транскрипції власних назв (особових імен, прізвищ, географічних назв) із різних мов. Одним із важливих висновків цього дослідження є теоретично обґрунтоване розрізнення між засвоєними запозиченнями (це головно загальні назви чужомовного походження і географічні назви, цілком засвоєні українською мовою) та незасвоєними чужомовними власними назвами (антропонімами й топонімами), які не підлягають адаптації до звукового ладу української мови.Item Церковнослов’янське мучеництво святої Теклі з ХІ ст.: до питання особливостей руської редакції апокрифічних діянь святих Павла і Теклі(2021) Сироїд, Дарія; Сироїд, ДаріяThe Church Slavonic translation of the apocryphal Acts of Saint Paul and Thecla (ATh) from the 11th c. is examined in the context of its Greek original and other Church Slavonic ATh texts from later manuscripts. The attention is paid to the specifics of translation (clarity, preciseness, some addition or omitting details) as well to the form: The main text of the ATh is expanded by two (or perhaps three) miracles. These miracles often are added to the text of ATh in Church Slavonic manuscripts from 11th to 18th cc. Such a combination is more typical of the manuscripts that could belong to the Kyiv Metropoly. The question was: what is the origin of these miracles and when they were combined with the text of ATh? Thanks to the newest research of Greek ATh manuscripts, these miracles are been considered as a part of the Greek original that was translated into Church Slavonic.Item “Жіноча” риторика: Репертуар стратегій, фігур, аргументів (на матеріалі текстів О. Забужко, М. Ґретковської, М. Анґелу)(Ред.-вид. відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011) Синчак, ОленаУ статті на матеріалі жіночого автобіографічного дискурсу розглянуто гендерний аспект риторики. Зокрема, вивчено такі мовно-риторичні засоби впливу, як стратегії самопрезентації, фігури й аргументи. Зіставний аналіз цих засобів, виявлених у текстах українською, польською та англійською мовами, дав змогу виділити низку ознак "жіночої" риторики, а також простежити модифікацію останньої під дією етнічного чинника.Item La μετάνοια come un elemento della preghiera del corpo in Apophthegmata Patrum e Pratum spirituale(Eastern Theological Journal, 2020) Smetanyak Atanasia MariaQuesto tema si basa sulla parola μετάνοια usata in Padri della Chiesa e rappresenta due aspetti della μετάνοια: invisibile e visibile. La μετάνοια è un elemento chiave della vita e della spiritualità cristiana. Il vocabolo denota nel greco classico il ‘cambiamento’ di mente o di pensiero, che negli autori cristiani si attua non con la sola forza dell’individuo, ma ‘con’ il Signore, come effetto della sua grazia e con la sottomissione della volontà soggettale a quella divina. Tale ‘sottomissione’ della volontà è, pertanto, l’obiettivo attuativo principale della μετάνοια: esso significa assumere la capacità di vedere e riconoscere davanti a Dio il peccato e penetrare attivamente nel proposito di non ripeterlo più non all’interno di una ottica progettuale, ma come in un autentico processo di conversione interiore. L'arcicolo presenta la μετάνοια come una preghiera visibile e invisibile in "Apophthegmata Patrum" e "Pratum spirituale".Item Церковнослов’янізми як компоненти фраземіки ХVІ–ХVІІ ст.(2020) Осінчук, Юрій; Osinchuk, YuriyНа матеріалі різножанрових писемних текстів ХVІ–ХVІІ ст., які увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.», досліджено функціонування та вживання церковнослов’янських стійких словосполучень у староукраїнській мові, які пов’язані біблійною й богослужбово-обрядовою тематикою та з образами зі Святого Письма. До аналізу залучено також й ті словосполучення та конструкції, у яких стрижневими компонентами виступає церковнослов’янська лексика. Установлено, що деякі словосполучення можуть вступати в синонімні та антонімні відношення; декотрі вислови, зберігаючи відносну стабільність у семантиці, утворюють варіанти (фонетичні, словотвірні, синтаксичні); поодиноким фразеологізмам властива багатозначність (зокрема тим, що пов’язані з церковними обрядами, священнодіями та святами), образність і переносність значень. Виявлено, що проаналізовані стійкі словосполучення та фразеологізми різнотипні за будовою, здебільшого – це двокомпонентні іменниково-прикметникові словосполучення (спорадично існують інші лексико-граматичні моделі: «іменник + займенник», «дієслово + іменник»), значно менше спостерігаємо трикомпонентні утворення. З’ясовано, що деякі церковнослов’янські стійкі вирази з’явилися як семантичні кальки грецьких словосполучень.Item Церковнослов’янські запозичення в лексичній системі української мови ХVІ–ХVІІ ст.(2020) Осінчук, Юрій; Osinchuk, YuriyРозглянуто функціонування та використання церковнослов’янізмів у лексико-семантичній системі української писемно-літературної мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Розкрито зміст понять «церковнослов’янська мова», «церковнослов’янізми». З’ясовано склад і семантику церковнослов’янських запозичень у мові різножанрових українських пам’яток, що увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та його унікальної лексичної Карто- теки. Виділено специфічні особливості досліджуваних запозичень в українській мові зазначеного часу, які вирізняють їх з-поміж інших слів (латинізмів, грецизмів, полонізмів тощо). Відзначено, що найактивніше ці особливості виявляються на фонетичному, словотвірному та семантичному мовних рівнях.Item Інтерпретаційне поле діатези passivum в богословській гносеології Григорія з Назианзу(Інститут української мови НАН України, 2020) Головач, Уляна; Тимо, Тарас; Holovatch, Ulana; Tymo, TarasПредметом дослідження обрано граматичну категорію дієслівної діатези passivum, в якій можна простежити різні інтерпретаційні моделі щодо специфікації складних відношень суб’єкта і об’єкта дії. У статті ми розглянули історичне становлення терміна «діатеза», який у грецьких, а згодом і римських граматиків ніколи не набував однозначного технічного значення і сьогодні залишається одним із найдискусійніших питань у мовознавсті. У статті проаналізовано семантичні значення дієслівних форм пасивного стану в богословському гносеологічному дискурсі ранньої Церкви.Item Церковнослов’янська лексика із коренем жи- (жив-) в українській мові ХVІ–ХVІІ ст.(2020) Осінчук, Юрій; Osinchuk, YuriyНа матеріалі різножанрових і різностильових українських писемних пам’яток, що увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та «Історичного словника українського язика» за редакцією Є. Тимченка, у діахронному аспекті досліджено церковнослов’янську лексику із коренем жи- (жив-). Основну увагу зосереджено на етимологічному аналізі досліджуваних слів, що полягав передусім у з’ясуванні їх семантичного етимона. Установлено, що декотрі церковнослов’янські лексеми виникали як семантичні кальки до грецьких слів. Простежено вживання церковнослов’янізмів у стійких і лексикалізованих словосполученнях української мови ХVІ–ХVІІ ст. Виявлено, що деякі з них збереглися дотепер у сучасній українській літературній мові або в її говорах. Поодинокі слова функціонують у сучасній богослужбовій практиці.Item Церковнослов’янізми із коренем -мук-/-муч- в староукраїнських пам’ятках ХVІ–ХVІІ ст.(2020) Осінчук, Юрій; Osinchuk, YuriyУ статті на матеріалі різножанрових і різностильових українських писемних пам’яток ХVІ–ХVІІ ст., що увійшли до джерельної бази «Словника української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.» та «Історичного словника українського язика» за редакцією Є. Тимченка, в діахронному аспекті досліджено церковнослов’янську лексику із коренем мук-/муч-. З’ясовано, що до реєстру названих лексиконів увійшло понад тридцять фонетико-графічних різних за словотвірною структурою слів із цим коренем. Основну увагу звернено на етимологічний аналіз досліджуваних лексем, який полягав насамперед у з’ясуванні їхнього семантичного етимона. Установлено, що декотрі церковнослов’янізми виникали як семантичні кальки до грецьких слів. Спостережено, що семантична історія окремих слів із вивченим коренем в українській мові сягає ранніх пам’яток києворуського періоду. Виявлено, що підгрупа абстрактних церковнослов’янізм із коренем муч-, засвідчених в українських пам’ятках ХVІ–ХVІІ ст., у процесі становлення загалом не зазнала суттєвих семантичних змін. Деякі слова зазнали часткової семантичної модифікації, зокрема ті, що увійшли до складу стійких словосполук української мови ХVІ–ХVІІ ст. Одиничні лексеми із досліджуваним коренем набули переносного значення. Встановлено, що історична доля проаналізованих лексем не однакова. Абсолютна більшість досліджуваних церковнослов’янізмів збережено до сьогодні в українській літературній мові або в її говорах. Інші – функціонують у спеціальній сфері – в українській церковній практиці.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »